ПАРАДИГМА

Related posts:

1. БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
2. ПРАГМАТИЗМ Культурологічний словник ПРАГМАТИЗМ (від грец. pragma – діло, справа) – філософське вчення, яке визнає істинним тільки те, що дає практично корисні результати....
3. АРХЕТИП Культурологічний словник АРХЕТИП (грец. початок та зразок) – універсальні образи та символи, які притаманні колективній свідомості і які зумовлюють індивідуальні способи почуттів та мислення щодо конкретних об’єктів або ситуацій....
4. КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
5. Парадигма державного управління Державне управління Парадигма державного управління. Початкова концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, методів дослідження у сфері державного управління, домінуюча впродовж певного історичного періоду. Сучасна П. д. у., за оцінкою американських учених 3. Лана та К. Андерс, систематизує актуальні напрями державного управління і визначає основні їх аспекти, зокрема політичний, правовий, історичний, менеджерський, етичний та […]...
6. ФІЛОСОФІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її існування....
7. ДУАЛІЗМ Культурологічний словник ДУАЛІЗМ (від лат. dualis – подвійний) – вчення, яке визнає два рівноправних першопочатку світу – духа і матерії....
8. ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
9. ЕКОНОМІЧНИЙ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНИЙ (від грец. – господарський) – той, що стосується економіки або політичної економії; господарський, найвигідніший, раціональний; економічна політика – система економічних заходів, що їх здійснює держава....
10. ЕМПІРИЗМ Культурологічний словник ЕМПІРИЗМ (від грец. empeiria – досвід) – один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр., емпірична Соціологія, що застосовується у соціологічних дослідженнях, обмежується спостереженням у суспільному житті лише окремих сторін, здебільшого нематеріальних)....
11. Сучасна парадигма економічної теорії Сучасна парадигма економічної теорії – цілісна економічна система, теоретичним вираженням якої є сукупність економічних законів і категорій, отриманих на основі комплексного використання основних елементів діалектичного методу дослідження відповідно до ціннісних орієнтирів та ідеалів найважливіших напрямів теорії, яких дотримуються їх представники упродовж певного періоду. З огляду на це парадигма означає науковий метод дослідження (в органічній єдності […]...
12. ІНТЕЛЕКТ Культурологічний словник ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) – розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів....
13. АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
14. ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
15. АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
16. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
17. АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
18. ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
19. ЕНДОГЕННИЙ Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами....
20. ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
21. МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
22. ГЕТЕРОГЕННИЙ Культурологічний словник ГЕТЕРОГЕННИЙ (від грец. heteros – різний і…генний) – різнорідний, різного роду....
23. СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
24. ФОБІЇ Культурологічний словник ФОБІЇ (від грец. phobos – страх) – нав’язливі стани страху, побоювань....
25. ГЕНЕТИЧНИЙ Культурологічний словник ГЕНЕТИЧНИЙ (від грец. genesis – походження, джерело) – пов’язаний спільним походженням....
26. ФІЛАНТРОПІЯ Культурологічний словник ФІЛАНТРОПІЯ (від грец. filantropos – людинолюбний) – благодійність, допомога й покровительство нужденним....
27. ГЕДОНІЯ Культурологічний словник ГЕДОНІЯ (від грец. hedone – насолода) – відчуття піднесення, приємного самопочуття....
28. ЕМПІРИЧНИЙ Культурологічний словник ЕМПІРИЧНИЙ (від грец. еmpeiria – досвід) – 1) Заснований на досвіді. 2) Властивий або стосується емпіризму....
29. МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
30. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
31. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
32. МАТРІАРХАТ Культурологічний словник МАТРІАРХАТ (від лат. mater – мати і грец. arche – влада) – домінуюче становище жінки у сім’ї та суспільстві....
33. ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
34. ЦИКЛІЧНИЙ Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ (від грец. kyklos – коло, круг) – той, що розвивається по замкненому колу за принципом коловороту....
35. ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р. У 1948 р. в Амстердамі на 1-й Всесвітній асамблеї церков була створена Всесвітня Рада Церков (ВРЦ), до якої увійшли переважна більшість протестантських, а також православних і старокатолицьких церков. У травні […]...
36. РАПСОД Культурологічний словник РАПСОД (від грец. складаю і пісня) – у Стародавній Греції мандрівний співець, виконавець епічних пісень....
37. МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....
38. СЕМІНАР Культурологічний словник СЕМІНАР (від лат. seminarium – розсадник) – форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вищих навчальних закладів, членів наукових гуртків, слухачів курсів....
39. ЕНТУЗІАЗМ Культурологічний словник ЕНТУЗІАЗМ (від грец. enthusiaso – захоплююсь божеством) – психічний стан великого піднесення, душевного пориву, натхнення....
40. АГОН Культурологічний словник АГОН (грец.) – складова частина давньогрецької комедії і трагедії, суперечка дійових осіб. Ширше: публічні змагання....