ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ

Related posts:

1. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
2. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
3. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
4. ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК – необхідний для максимального використання наявного в природі узятку й запилення сільськогосподарських культур. Кожний бджоляр повинен заздалегідь спланувати В. п. на місця, де ростуть медоноси, знати їхнє розміщення, займану площу, час цвітіння, запас нектару. Стаціонарна пасіка відрізняється від кочової тим, що вона рідко буває забезпечена добрим медозбором протягом усього бджільницького сезону. Найчастіше пасіки […]...
5. КОЧІВЛЯ ПАСІК КОЧІВЛЯ ПАСІК – перевезення вуликів із бджолами до медоносів, припадає зазвичай на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки. Місце для розміщення вуликів має бути підготоване заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Перевезення пасіки бджоляр здійснює у вечірній або нічний час, після припинення літання бджіл. У […]...
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ – грунтується на декількох необхідних умовах. Насамперед з’ясовують медоносні ресурси та природні угіддя, наявні в цій місцевості. Залежно від отриманих даних визначають кількість бджолосімей, необхідну для їхнього запилення, і можливу першу закупівлю сімей з урахуванням їхнього подальшого розвитку. Підраховують витрати, необхідні для будівництва вуликів, зимівників, пасічного обладнання й інвентарю. Необхідно враховувати ті кошти, […]...
7. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
8. КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури – соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не […]...
9. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
10. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
11. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ – виражається прямими й непрямими показниками. Прямі показники П. п. обчислюються методом розподілу валової продукції, вираженої в грошовій формі, на витрачений робочий час. Непрямі показники містять у собі часові витрати пасічника на роботу з бджолосім’ями, організацію відводків, відбір рамок тощо. Підвищення П. п. Грунтується на підвищенні виходу продукції при найменших витратах праці. Рівень […]...
12. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
13. ГОЛОВНА ОСІННЯ РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ОСІННЯ РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться для з’ясування стану бджолосімей із метою підготовки їх до зимівлі. За весь період медозбору бджоляр майже не чіпає гнізд і не знає, наскільки інтенсивно йде нарощування розплоду, як заповнені гнізда медом, чи не відбулася в якій-небудь сім’ї “тиха” зміна матки. Він повинен усе це довідатися, щоб правильно підготувати бджолосім’ї […]...
14. ПИЛКОУЛОВЛЮВАЧ ПИЛКОУЛОВЛЮВАЧ – призначений для збирання пилку (обніжжя) з ніжок бджіл. Пристосування складається з двох основних частин – пилкозбиральної решітки і ящика для обніжжя. Принцип його дії полягає в тому, що бджоли, прагнучи пройти крізь решітку П. у льоток, залишають обніжжя на пилкозбиральній решітці. Пилок висипається крізь сітку в спеціальне коритце (ящик). П. установлюють у льотку, […]...
15. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
16. ПІЗНІЙ УЗЯТОК ПІЗНІЙ УЗЯТОК – необхідний бджолам наприкінці сезону. Восени вже відсутні медоноси на культурних площах, у природі значно скоротився або зовсім відсутній узяток, бджоли припиняють вирощування розплоду, хоча сім’ям потрібні молоді особини, які повинні піти на зиму. Кількість вигодуваного розплоду збільшується майже на 50 %, якщо в природі ще є невеликий узяток (100-200 г на день). […]...
17. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
18. РОЙОВИЙ СТАН РОЙОВИЙ СТАН – спостерігається в період підготовки бджолосім’ї до роїння. Роїння – спадкоємна властивість бджолосім’ї. Різні породи бджіл відрізняються також різним ступенем рійливості. Р. с. викликається рядом негативних причин, які склалися в центрі й поза гніздом. Основною причиною є перегрівання гнізда. Як тільки температура повітря в гнізді доходить до 35-36 °С, бджоли приходять у Р. […]...
19. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
20. СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому розплодом, підвищується температура до 37 °С і вище. С. б. відбувається тоді, коли вентиляція ними вулика вже не допомагає. Найчастіше С. […]...
21. ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА. Будь-які подразники – розбирання гнізда, несподіване потрапляння в нього світла, температурні коливання, струси тощо – викликають у бджіл занепокоєння й бажання вжалити. Під час огляду гнізда різні породи бджіл поводяться по-різному. Одні спокійно сидять на стільниках, інші метаються, розлітаються або ховаються в глибині вулика. Середньоросійські темні бджоли. Швидко […]...
22. БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ – найважливіший спосіб для підвищення продуктивності пасіки. Наростити сильні сім’ї й максимально використовувати медозбір можна тільки тоді, коли кожна бджолина сім’я буде забезпечена стільниками. На багатокорпусні вулики в середньому йде 30-40 стільників, на вулики-лежаки – 18-20. Оскільки на сезон головного узятку стільники вже повинні бути напоготові, то в інтересах бджоляра заздалегідь стимулювати […]...
23. ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться з метою з’ясування стану бджолиних сімей і створення умов для їхнього розвитку у весняний період. Ревізією визначають кількість стільникових рамок, воскової сировини, визначають воскозабезпеченість бджолосімей. Г. в. р. проводять після весняної виставки бджіл і першого їхнього обльоту. Чим раніше буде проведена перевірка стану бджолиних сімей, тим у кращий термін […]...
24. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
25. ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
26. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
27. МЕДОЗБІР МЕДОЗБІР – узяток, процес збирання бджолами нектару для переробки його на мед. Інтенсивність М. характеризується ступенем нагромадження меду у вуликах, а від цього вже поділяють М. на сильний, середній, слабкий. Сила М. виміряється за допомогою контрольного вулика, збільшенням його ваги (у кг) за добу. Залежно від інтенсивності М. поділяють на підтримувальний і продуктивний. Підтримувальний М. […]...
28. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
29. КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОРОБ БДЖІЛ – розподіл хвороб бджіл за певними ознаками для зручнішого й кращого їхнього вивчення. В основі класифікації лежать походження хвороби, місцевість, у якій спостерігаються періодичні спалахи хвороб, сезон або місяць виникнення їх, вік і стать, симптоми, патологоанатомічні зміни. За походженням хвороби бувають заразні й незаразні. Заразні у свою чергу поділяються на інфекційні й […]...
30. ЛЮПИН ЖОВТИЙ ЛЮПИН ЖОВТИЙ – однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Поширена в Поліссі, рідше – у лісостеповому районі. Листочки пальчастоскладні з 5-16 листочків. Квітки яскраво-золотавого кольору, зібрані в грона. Віночок складається з п’яти пелюстків, два з яких утворюють човник, а два інші – крила. П’ятий пелюсток (прапорець) відігнутий нагору. Десять тичинок оточують стовпчик маточки. Тичинки й рильце […]...
31. ПРИВОЙ ПРИВОЙ – пристосування, що допомагає рою прищепитися. Бджоляр повинен бути готовий до ройової пори. Для цього він повинен установити на пасіці П. з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки 30 х 45 см. У них потрібно зробити напівкруглу виїмку, обпалити її (бджоли часто прищеплюються до обвугленої частини привою) й укріпити їх у різних місцях пасіки […]...
32. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
33. ОБГОРОДЖЕННЯ ПАСІКИ ОБГОРОДЖЕННЯ ПАСІКИ – захист, особливо приватних пасік, від вторгнення тваринних й інших небажаних відвідувачів, від сильних вітрів і пекучого сонця. О. п. бувають різними, все залежить від мети й наявності матеріалів. Для стаціонарних пасічних точків зводять живоплоти з чагарникових рослин, здебільшого медоносних, сильно колючих і густих. Серед медоносних рослин: терн, шипшина, агрус, обліпиха, зморшкувата троянда, […]...
34. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
35. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
36. ГРЕЧАНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ ГРЕЧАНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – забезпечує цінний додатковий узяток, чудовий медонос. Відомо, що квітки гречки бджоли відвідують у першій половині дня, а фацелії – протягом усього дня. Крім того, у цій суміші гречка за рахунок фацелії відвідується бджолами активніше. Для посівів у насіння гречки додають 0,5-1 кг/га насіння фацелії....
37. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
38. ЩУРКА ЗОЛОТАВА ЩУРКА ЗОЛОТАВА, або жовтушник, – зграйний комахоїдний, невеликий, трохи більший за шпака, птах. Щ. має яскраве контрастне оперення. У неї чорний, довгий, тонкий, ледь вигнутий дзьоб. Голова біля дзьоба біла, тім’я блакитнувато-зелене. Від слухового отвору через очі до дзьоба проходить чорна смуга. Горло золотаво-жовте, від грудей відділене чорною смужкою. Надхвістя жовто-коричневе. Нижня частина спини вохристо-жовта. […]...
39. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
40. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...