Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ПЕАН
ПЕАН
Культурологічний словник
ПЕАН (грец. Paian) – 1) Стародавнє грецьке божество, захисник від лиха. В епосі – лікар олімпійських богів. 2) Пісня-молитва або пісня-подяка на честь богів чи героїв. 3) Переносно – хвалебна пісня, гімн.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ГІМН Культурологічний словник ГІМН (грец. hymnos – похвальна пісня) – 1) У Стародавній Греції урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв. Серед античних Г. розрізняються дифірамб, пеан, просодій, що виконувалися під час процесій у ритмі розміреного урочистого маршу, парфеній – про – содій для дівочих хорів, гіпорхема – пісня, що супроводжувалася мімічними танцями, тощо. У […]...
- ОДА Культурологічний словник ОДА (від грец. – пісня) – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше – хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі....
- МОКОША Культурологічний словник МОКОША – старослов’янське жіноче божество у східнослов’янській міфології. Входила до давньоруського пантеону, її ідол стояв у Києві разом з ідолом Перуна та ін. богів. З поширенням православ’я образ М. злився з образом Параскеви-П’ятниці....
- ЯРИЛО Культурологічний словник ЯРИЛО – божество у слов’янській міфології, пов’язане з родючістю; культ Я. супроводжувався карнавальними іграми, танцями....
- ФОРТУНА Культурологічний словник ФОРТУНА (лат. Fortuna) – 1) В давньоримській міфології богиня випадку, долі, таланту. 2) Переносно – доля, щасливий випадок....
- КОМЕДІАНТ Культурологічний словник КОМЕДІАНТ (від італ. commediante – актор) – 1) До ХVIII ст. назва актора; пізніше – виконавця ролей у балаганних виставах. 2) Переносно – удавальник, чванько....
- ПЕНАТИ Культурологічний словник ПЕНАТИ (лат. penates) – 1) У давньоримській міфології боги – покровителі дому, родини, іноді батьківщини. 2) Переносно – повернутися до своїх пенатів – повернутися додому....
- АХІЛЛ, АХІЛЛЕС Культурологічний словник АХІЛЛ, АХІЛЛЕС (грец.) – 1) У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За міфом, єдиним вразливим місцем на тілі А. була п’ята. 2) Переносно – Ахіллесова п’ята – найвразливіше місце....
- АВАНС Культурологічний словник АВАНС (франц. avance, від avancer – платити наперед) – 1) Грошова сума або майнова цінність, що видається в рахунок майбутніх платежів. 2) Переносно – робити аванси – загравати; подавати надію....
- ЮВЕЛІРНИЙ Культурологічний словник ЮВЕЛІРНИЙ (від голл. Juwelier – ювелір) – 1) Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2) Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений....
- ЯНУС Культурологічний словник ЯНУС (лат. Janus) – 1) У давньоримській міфології бог часу, усякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки. 2) Переносно – дворушник, підступна людина....
- ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
- ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все знає і може захистити невинного та звинуватити винного. Найпоширеніші форми “божого суду” – випробовування водою, мечем, вогнем, розпеченим залізом....
- СПОВІДЬ Культурологічний словник СПОВІДЬ (каяття) – таїнство в православ’ї та католицизмі, під час якого віруючий розповідає священикові про скоєні ним гріхи, а священик від імені Бога дарує йому відпущення їх з напученням або із застосуванням покарання – піст, молитва з поклонами і т. п....
- ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
- МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
- КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
- ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество. Звідси походить і положення християнського віровчення про третю іпостась святої Трійці – Дух Святий....
- КАСТА Культурологічний словник КАСТА (порт. casta – рід, походження, від лат. castus – чистий) – Відокремлена група людей з певними стабільними правилами, нормами, звичаями, законами, із суворою регламентацією відносин. Переносно – замкнена суспільна група, що зберігає свою відокремленість і групові привілеї....
- МУЗА Культурологічний словник МУЗА (грец.) – 1) В давньогрецькій міфології – богиня, покровителька мистецтва і науки. Спочатку кількість М. була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи М. стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати: Кліо – покровителька історії, Талія – комедії, Мельпомена – трагедії, […]...
- МЕДИТАЦІЯ Культурологічний словник МЕДИТАЦІЯ – розумова дія, спрямована на приведення психіки людини у стан поглибленої зосередженості. Особливого розвитку М. набрала в індійській та буддійській йозі, в античному “філософському екстазі” платоніків та неоплатоніків, в уславленому “розумному діянні” (“Ісусова молитва”), а також в деяких школах сучасного психоаналізу....
- СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
- НЕМЕСІДА Культурологічний словник НЕМЕСІДА Немезіда (грец. Nemesis) – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів. Грецька мудрість зобов’язувала бути поміркованим у словах, учинках і прагненнях. Хто хизується своєю силою й успіхом, підноситься над іншими, той зневажає богів і рано чи пізно буде покараний. Н. шанували й у Римі. Зображували її, як правило, з крилами, […]...
- АСКЕТИЗМ Культурологічний словник АСКЕТИЗМ (від грец. aскет – asket – добре навчений) – 1) моральний принцип, що полягає в крайньому обмеженні потреб людини, самозреченні, у відмові її від життєвих благ і насолод з метою самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу, 2) Переносно – надзвичайна стриманість, помірність, відмовлення від життєвих благ....
- ЛЕЙТМОТИВ Культурологічний словник ЛЕЙТМОТИВ (від нім. Leitmotiv – основна тема, думка) – 1) Провідний мотив, гармонійний або мелодійний зворот, що повторюється в музичному творі (переважно оперному). 2) Переносно – основна думка, тема, що проходить через твір або наукову працю і підкреслює основну ідею....
- АВГУРИ Культурологічний словник АВГУРИ (лат. Augurcs) – у Стародавньому Римі жерці, які, спостерігаючи блискавки та інші явища природи, польоти й поведінку птахів, угадували волю богів і провіщали майбутнє. А. за допомогою певних ритуалів і церемоній – ауспіцій – випрошували у богів віщування. Коли боги “виражали” свою волю самі (затемнення сонця, посуха, повінь тощо), вплив авгурів був […]...
- ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ Культурологічний словник ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ – 1) В давньогрецькій міфології ліжко велетня-розбійника Прокруста, на яке він примушував лягати схоплених подорожніх. Тому, хто був довший за це ліжко, він нібито обрубував ноги, а в кого вони були коротшими – витягував їх. 2) Переносно – штучна міра, до якої силоміць щось припасовують, або під яку щось підганяють....
- НІМБ Культурологічний словник НІМБ (лат. nimbus – хмарина) – умовне позначення сяяння навколо голови при зображення богів, святих, ангелів, пророків. Походження Н. пов’язане з солярним та астральним культами у землеробських народів, від яких християнство запозичило іконографічну символіку....
- ШЛЯГЕР Культурологічний словник ШЛЯГЕР (нім.) – модна пісня про кохання (“товар, що легко збувається”)....
- ЩЕДРІВКА Культурологічний словник ЩЕДРІВКА – українська народна обрядово-звичаєва пісня, яка виконується під Новий рік....
- ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
- АРКА ТРІУМФАЛЬНА Культурологічний словник АРКА ТРІУМФАЛЬНА – монумент (брама з одним або трьома арковими отворами) на честь визначної події, прикрашений скульптурами, рельєфами та пам’ятними написами....
- РАПСОД Культурологічний словник РАПСОД (від грец. складаю і пісня) – у Стародавній Греції мандрівний співець, виконавець епічних пісень....
- ФАРС Культурологічний словник ФАРС (франц. farce, від лат. farcio – начиняю, наповнюю) – 1) Вид середньовічного західноєвропейського (переважно французького) народного театру і літератури побутового комедійно-сатиричного характеру (ХІУ-ХУІ ст.). Основні ознаки: масовість, сатирична спрямованість, вільнодумство, буфонада. Засоби Ф. широко використовували Шекспір, Мольєр, Сервантес, Лопе де Вега, Карло Гольдоні. У театрі ХІХ-ХХ ст. – комедія-водевіль бурлескного характеру. Переносно […]...
- ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
- ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
- ОРАКУЛ Культурологічний словник ОРАКУЛ (лат. orakulum, від oro – кажу, прошу) – 1) У давніх греків, римлян та інших народів пророцтво, яке нібито було відповіддю богів на запитання віруючих, що давалося через жерців. 2) Місце, де відбувалися пророцтва (напр., О. Аполлона в Дельфах у Греції). 3) Жрець, який від імені божества відповідав на запитання віруючих....
- ШАБЛОН Культурологічний словник ШАБЛОН (нім. Schablone, від франц. echantillon – зразок) – 1) Взірець, за яким виготовляють однорідні вироби або перевіряють форму готових виробів. 2) Пристрій (пластинка з заокругленням або зубцями на кінці), яким перевіряють профіль складних виробів. 3) Пристрій для надання конструктивному елементу (напр., карнизу будинку) певної форми. 4) Креслення деталі (архітектурної, будівельної), виконане в […]...
- ЕЛЕГІЯ Культурологічний словник ЕЛЕГІЯ (грец. журлива пісня) – 1) Один з жанрів лірики; вірш, у якому виражені настрої смутку, журби, роздуму, меланхолії. 2) Музичний твір задумливого, сумного характеру....
- ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ Культурологічний словник ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ (грец. Durios hippos) – у грецьких міфах про Троянську війну розповідається, що на десятому році війни греки за порадою Одіссея змайстрували величезного дерев’яного коня, всередині якого сховалися воїни. Повіривши брехливим словам полоненого Сінона, ніби коня зроблено в дарунок Афіні і що він принесе перемогу, троянці затягли коня до міста. Уночі воїни […]...