ПЕР ДОМІНАНТИ

Related posts:

1. ФОРМАЦІЯ Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ – 1) сукупність асоціацій, подібних за рослинними домінантами – до головного шару біотичного угруповання та в ідеальному випадку з однаковим видовим складом едифікаторів; 2) сполучення геол. тіл або комплексів порід, об’єднаних у параген., стратиграфічному, тектонічному або в будь-якому ін. відношенні. Дуже багатозначний термін....
2. ПАНФОРМАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАНФОРМАЦІЯ – сукупність кількох незалежних та стійких формацій, домінантами яких у пануючому ярусі є види різних родів та родин....
3. КОНГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНГРЕГАЦІЯ – сукупність формацій з домінантами різних видів, але подібних за формою росту та своєю екологією....
4. ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ВИДОВОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ – співвідношення між числом видів та будь-яким показником значимості виду (чисельність особин, біомаса, продуктивність та ін.). Видову різноманітність трофічної групи визначають переважно рідкісні види, тоді як показники “значимості” – нечисленні види – “домінанти”....
5. ОПТИМУМ ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ – найліпші умови, за яких рослини певного виду можуть відігравати найважливішу роль у рослинному угрупованні, тобто бути домінантами або субдомінантами....
6. КОНЕКТОРИ Екологія – охорона природи КОНЕКТОРИ – домінанти, що утворюють щільну, зв’язану зарость....
7. ПАНКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАНКЛІМАКС – сукупність двох або більше споріднених клімаксів чи формацій з загальним макрокліматом, що схожі за життєвими формами та домінантами з тих самих родів, а також спільним походженням від третинного або більш давнього клімаксу....
8. ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ РОСЛИННА – таксономічна одиниця, що об’єднує рослинні асоціації, едифікатори яких належать до одного бот. виду (монодомінантні формації), або асоціації, що формуються одночасно кількома видами, без переважання якогось одного (полідомінантні формації). До перших належать, напр., усі асоціації ялинового лісу, до других – формація різнотравних степів....
9. СКРЕБ Екологія – охорона природи СКРЕБ – рослинні формації посушливих районів Австралії, які утворюються переважно чагарниковими евкаліптами та акаціями....
10. ПАТУЛЕКТОРИ Екологія – охорона природи ПАТУЛЕКТОРИ – рослини-домінанти, що рідко розташовані, але панують у даній місцевості завдяки своїм розмірам та впливу на середовище....
11. СУБФОРМАЦІЯ Екологія – охорона природи СУБФОРМАЦІЯ – таксономічна одиниця, рангом нижча від формації, яка об’єднує всі рослинні асоціації з одними й тими самими едифікатором і субдомінантом....
12. ЦЕНОТИП Екологія – охорона природи ЦЕНОТИП – член класифікації видових сукупностей за їх функц. положенням в угрупованнях. Напр., у бот. літературі розрізняють кондомінанти, домінанти, субдомінанти, езодомінанти, інгредієнти....
13. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
14. ЧИСТОСОРТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЧИСТОСОРТНІСТЬ – відношення (у %) кількості рослин основного сорту до кількості всіх розвинених рослин даної культури у досліджуваній вибірці або на ділянці....
15. ЧАПАРАЛЬ Екологія – охорона природи ЧАПАРАЛЬ – субтропічні формації з вічнозелених ксерофільних низькорослих (1,5-2 м) чагарників, поширених на пд. зх. Пн. Америки (Каліфорнія) і в Мексиці. Найтиповіші рослини Ч. – аденостома, або чамиз, чагарникові види дубів, толокнянка та ін. рослини, здатні утворювати кореневий поріст після вигоряння. Частково використовуються як пасовище, мають водоохоронне значення. Ч. виникають на […]...
16. АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА – основна найменша класифікаційна одиниця рослинних угруповань (фітоценозів). Об’єднує фітоценози, подібні за видовим складом, домінантними видами, ярусною структурою, продуктивністю та екол. умовами середовища. У сформованій А. р. відбувається внутрішній процес розвитку, що веде до заміни однієї А. р. на ін. Назву А. р. дають за домінантами та їхнім ярусним […]...
17. ПАСАНТИ Екологія – охорона природи ПАСАНТИ – занесені рослини, що швидко зникають із даної місцевості....
18. КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
19. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом. Серед наземних рослин є лише поодинокі приклади циркумтропічних видів (деякі ціперуси), але є багато більших таксономічних груп тварин і рослин (мавпи, […]...
20. ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР – середня площа, що припадає на організм даної популяції або виду, як правило в межах екологічної ніші, чи його місцезнаходження....
21. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
22. КЛІМАКС Екологія – охорона природи КЛІМАКС – вищий ступінь розвитку угруповання, фінальна стадія розвитку екосистеми, що найбільше відповідає клімату даної місцевості....
23. СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р....
24. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
25. ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА – тип і характер розміщення особин даної популяції на території, яку вона займає. Розрізняють розподіл організмів рівномірний і нерівномірний, поодинокий і груповий тощо....
26. ВИД АДВЕНТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВИД АДВЕНТИВНИЙ – вид, зайшлий для даної флори, що потрапив у дану місцевість за допомогою штучних чинників поширення, пристосувався до нових умов існування і почав самостійно поширюватися на новій території....
27. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
28. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
29. ЗАКОН ІСТОРИЧНОЇ НЕОБОРОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ІСТОРИЧНОЇ НЕОБОРОТНОСТІ – процес розвитку людства загалом не може відбуватися від більш пізніх фаз до початкових, тобто сусп.-екон. формації не можуть змінюватися у зворотному порядку. Окремі елементи соц. відносин (напр., рабство) в історії повторювалися, можливе також повторення господарювання (повернення від осілого до кочового способу життя), проте заг. процес розвитку односпрямований. […]...
30. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....