Персона грата

Related posts:

1. Персона нон грата Політологічний словник Персона нон грата (англ. persona non grater, лат. persona non grata, букв. – небажана особа) – дипломатичний представник однієї країни, який у момент призначення на посаду не користується довірою уряду іншої держави або втратив цю довіру, працюючи в країні перебування. Форми вияву цього принципу – відмова уряду приймаючої країни дати згоду (агреман) на […]...
2. Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що призначає дипломатичного представника, і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Видається послам, посланникам, а також главам спеціальних (надзвичайних) делегацій. За усталеною практикою Г. в. (разом з відкличною грамотою попередника) вручається в […]...
3. Агреман Агреман – згода держави прийняти конкретну особу як главу дипломатичного представництва іншої держави. Відмова у видачі А. не потребує мотивування....
4. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… – скасування і persona – особа) – втрата відчуття особистої автентичності, визначеності....
5. Акредитування Акредитування (лат. accredere – довіряти) – процес призначення дипломатичного представника. А. полягає у діях держави, що виражаються у призначенні її компетентним органом дипломатичного представника цієї держави, і вимагає згоди держави, яка приймає такого представника. Див. також Агреман....
6. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
7. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
8. Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...
9. Імунітет дипломатичний Політологічний словник Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від податків, від митного огляду, свобода спілкування й повідомлень зі своїм урядом, право вивішувати прапор і герб на будинку представництва та ін. […]...
10. Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
11. Екстериторіальність Екстериторіальність – повне підпорядкування законам та юрисдикції власної держави установ або фізичних осіб, які знаходяться на території іншої держави, але розглядаються як такі, що перебувають на власній національній території. Ця юридична фікція використовувалася для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Нині Е. такої функції вже не виконує, оскільки це може призвести до безмежно розширеного тлумачення привілеїв […]...
12. Видворення Видворення – висилка іноземця або особи без громадянства з країни за порушення законодавства держави перебування чи за втручання в її внутрішні справи. Здійснюється за простим розпорядженням властей покинута у визначений строк країну перебування або в примусовому порядку. В. за межі України передбачено ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців”....
13. Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...
14. Дискримінація у зовнішній торгівлі Дискримінація у зовнішній торгівлі – створення для юридичних і фізичних осіб однієї держави в їх торговельній діяльності на певній іноземній території гірших умов, ніж ті, які створені юридичним особам іншої держави. Суперечить принципам ООН і ГАТТ/СОТ, на практиці постає як відмова окремій країні або низці країн у режимі найбільшого сприяння за одночасного надання його іншим […]...
15. Вид на проживання Вид на проживання – документ, що видається відповідно до встановленої процедури компетентними державними органами країни перебування апатриду (особі без громадянства). В. н. п. засвідчує особу апатрида і видається на строк до прийняття ним громадянства країни перебування (на строк натуралізації). Для одержання В. н. п. особа без громадянства подає заяву до відповідних органів про вихід з […]...
16. Утримання Утримання – перебування на повному утриманні іншої особи або одержання від неї допомоги, яка є постійним і основним джерелом засобів до існування. Для одержання пенсії у разі втрати годувальника, надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім’ї та в деяких інших випадках виникає потреба подати до органів соціального захисту населення документи, які підтверджують – факт утримання. […]...
17. Резидент Резидент (лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці) – економічний суб’єкт, який постійно перебуває в країні впродовж певного періоду. Вживається також з метою відокремлення зовнішньоекономічних операцій від внутрігосподарських при складанні платіжного балансу та визначенні деяких інших макроекономічних показників. В Україні, згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 19.11.1993, резидентами є: фізичні особи (громадяни України, […]...
18. Вірча грамота Вірча грамота – документ, який дається послу (посланнику) для акредитації в іноземній державі. В. г. підписує глава держави, яка акредитує, і її вручають главі держави перебування в урочистій обстановці....
19. Подвійне громадянство Подвійне громадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох чи більше держав. П. г. може виникнути внаслідок колізії законів: а) при народженні дитини в країні, де діє “принцип крові”, вона набуває громадянства своїх батьків незалежно від місця народження, а там, де діє принцип “право грунту”, вона набуває громадянства тієї держави, на території якої народилася, незалежно […]...
20. Найманець Найманець – особа, спеціально завербована для участі у збройному конфлікті. Н., беручи участь у воєнних діях, керується переважно бажанням одержати особливу матеріальну винагороду. Він не є громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, не є особою, що постійно проживає на території, контрольованій стороною, яка перебуває у конфлікті. Н.- особа, яка спеціально завербована для участі в насильницьких […]...
21. Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі дипломатичні співробітники дипломатичних представництв, які визнані такими урядом держави перебування, та члени їх сімей. Д. к. не є інститутом, що базується на нормі міжнародного права, він не є також політичним […]...
22. Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
23. Кондиційні зобов’язання Кондиційні зобов’язання – зобов’язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав. Завдяки К. з. особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, передбаченої законом або договором, зобов’язана повернути його цій особі (ст. 468 Цив. К. України). Такий самий обов’язок виникає і тоді, коли підстава, […]...
24. Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
25. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
26. Комітет міністрів Ради Європи Комітет міністрів Ради Європи – вищий орган Ради Європи, який діє від її імені. Згідно із Статутом РЄ держави – члени мають свого представника в Комітеті міністрів – один голос (ст. 13). Представником держави в К. м. Р. Є. може бути міністр закордонних справ або особа, що його замінює, яка по змозі повинна бути членом […]...
27. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
28. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
29. Іноземні громадяни Іноземні громадяни – особи, які перебувають на території будь-якої держави, не маючи її громадянства. Підставою належності особи до певної держави є паспорт або інший документ, що замінює його. Відсутність такого документа дає підстави вважати її особою без громадянства. Правовий статус іноземців на території України регулює Закон від 4.II. 1994 “Про правовий статус іноземців”. Іноземцями визнаються […]...
30. Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
31. Біженці Політологічний словник Біженці – статус осіб, який згідно з міжнародним правом, насамперед з Конвенцією ООН (1951) Про статус біженців та Протоколом до неї (1967), виникає внаслідок обгрунтованого побоювання з боку осіб стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних переконань. Проте нині таке визначення статусу Б. вважається застарілим, […]...
32. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
33. Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або інших держав. Наприклад, Республіка Сан-Марино, територія якої розташована в державних межах Італії, італійське м. Кальпоне в Швейцарії та ін. Коли частина території А. виходить до моря (частини Світового океану), він […]...
34. Особові закінчення дієслів наказового способу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Особові закінчення дієслів наказового способу 2 особа однини 1 особа множини 2 особа множини 3 особа Однини 3 особа Множини Уч-И Уч-Імо Уч-Іть Хай (нехай) Хай (нехай) Уч-Ить Уч-Ать Танцюй Танцюй-Мо Танцюй-Те Хай (нехай) Хай (нехай) Танцю-Є Танцю-Ють Доспівай Доспівай-Мо Доспівай-Те Хай (нехай) Хай (нехай) Доспіва-Є Доспіва-Ють...
35. Явка з повинною Явка з повинною – добровільне звернення (явка) громадянина до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду з заявою про скоєння ним злочину. Заява може бути усною або письмовою. У разі Я. з п. встановлюється особа того, хто з’явився, після чого складається протокол, в якому докладно, від першої особи викладається зроблена заява: де, коли, за яких […]...
36. Ратифікація Ратифікація – остаточне схвалення, затвердження договору вищим органом держави, який означає її згоду на обов’язковість для неї договору. Як правило, найважливіші договори за законодавством різних країн підлягають Р. вищим законодавчим органом або главою держави. Договори, які не підлягають P., схвалює уряд або одна із урядових структур. Договори, які потребують Р., набувають юридичної сили лише після […]...
37. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС § 9. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Вправа 89 1. Навіть орли на ці висоти не злітають. – Дієслово не злітають означає постійну дію. 2. Післязавтра ми вирушаємо на екскурсію. – Дієслово вирушаємо означає дію, що обов’язково відбудеться в близькому майбутньому. 3. Цукор розчиняється у воді. – Дієслово розчиняється означає дію, властиву предмету взагалі. Вправа 90 Розбігаєшся, насміхаєшся, […]...
38. Звільнення від кримінальної відповідальності Звільнення від кримінальної відповідальності – відмова держави, представленої компетентними органами, від застосування обмежень, засудження і покарання до особи, яка скоїла злочин у формі і методами, передбаченими кримінальним законом, впевненість цих органів у тому, що особа, винна у скоєнні злочину, може бути перевихована без примусу держави, але засобами, передбаченими кримінальним законом. Закон передбачає як обов’язкове З. […]...
39. Агент Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Агент – юридична або фізична особа, що здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) від його імені і за його рахунок без права підпису документів за угодами....
40. Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...