ПЕТРУШКА
Сад і город (енциклопедія)
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ
ГОРОДНІХ КУЛЬТУР
ПЕТРУШКА
Походження петрушки – острів Сардинія, вона й дотепер збереглася там у дикорослому стані. Як городня культура вирощується понад 2 тисячі років. Раніше використовувалася в основному як декоративна та лікарська рослина. Петрушка є чудовим сечогінним засобом, добре очищає нирки, використовується в косметиці для відбілювання шкіри й знищення пігментних плям. Насіння петрушки – ефективний засіб від комах, мазь із насіння застосовують проти
Петрушка належить до родини селерових. Це дворічна рослина, яка в перший рік життя утворює розетку листя, а в кореневих сортів – і коренеплід. А на другий рік життя дає насіння. Розрізняють два різновиди сортів петрушки – кореневі та листкові, а в листкових – листкову звичайну й листкову кучеряву. Листя й коренеплоди петрушки мають пряний запах, приємний смак, використовуються як гарніри й приправи. Петрушка дуже багата на вітамін С, провітамін А, солі калію, кальцію, фосфору.
У листі й коренеплоді містяться ефірні
Петрушка досить холодостійка рослина, тому в умовах помірної зими вона може перезимувати в грунті, якщо попередньо вкрити її тирсою, торфом, опалим листям. Агротехніка обробки для петрушки така ж, як для моркви. Висівають її дуже рано, щоб одержати ранній урожай зелені.
Петрушка віддає перевагу легким родючим грунтам із гарним орним шаром, гірше росте на низинних ділянках, При весняному перекопуванні на грядку, призначену під петрушку, додають гній із розрахунку 0,5 відра на 1 м2, а якщо грунт важкий, то в нього додають пісок і деревну тирсу. Потім уносять добрива: 1 столова ложка сульфату калію, 1 столова ложка подвійного суперфосфату, 1 столова ложка сечовини та півлітрова банка попелу на 1 м2. Потім грунт перекопують, закопуючи добрива, рівняють граблями та для запобігання захворюванням обробляють 0,15% – ним розчином марганцевокислого калію з розрахунку 3 л розчину на 1 м2.
Насіння петрушки перед посівом яровизують, Для цього його загортають у вологу марлю й протягом 5-6 днів пророщують при температурі+18…+22 °С. Коли частина насіння дасть паростки, його поміщають у холодне місце й витримують 10-12 днів при температурі-1… +2 °С. Потім насіння висівають у відкритий фунт. Норма посіву 0,3-0,4 г на 1 м3. Глибина посіву – 2-3 см, відстань між рядками – 45 см, між рослинами після першого проріджування – 2-3 см, а після наступних проріджувань – 5-7 см.
Для того щоб петрушка давала соковите рясне листя, у період вегетації її 1-2 рази підживлюють а30тними добривами з розрахунку 20 г на 1 м2. Поливають залежно від погоди-3-5 разів за весь час росту, регулярно розпушують грунт у міжряддях, знищують бур’яни, розбивають кірку, що утворюється після дощів і поливання. В іншому агротехніка вирощування для петрушки така ж, як і для моркви.
Збирають зелень у міру досягнення товарного розміру, але досить часто, крім того, регулярно проріджують і видаляють зайві рослини. Коренеплоди викопують після перших легких заморозків, відбирають найбільші та неушкоджені й закладають на зберігання.
Щоб одержати ранній весняний урожай зелені петрушки та коренеплодів, її сіють у середині серпня й залишають коренеплоди на зиму в грунті. Перед посівом удобрюють грунт нітрофоскою або нітроамофоскою з розрахунку 40-50 г на 1 м2.
Для одержання насіння петрушки відбирають 2-3 маткових коренеплоди, висаджують їх наприкінці квітня у відкритий грунт так, щоб верхня частина коренеплоду знаходилася на рівні грунту. Відстань між коренеплодами повинна становити 40 см, площа живлення – 40-50 см. Коренеплоди дають квітконосне стебло заввишки 50-100 см, цвітіння рослин триває 35-46 днів. Насіння дозріває нерівномірно та швидко обсипається, тому збирання його проводять кілька разів. Зберігати насіння слід при температурі +18…+20 °С,
Рекомендовані сорти: кореневої петрушки – Цукрова, Урожайна, Бордовицька; листкової петрушки – Кучерява, Звичайна листкова.