ПІДСТИЛКА

Related posts:

1. МАСКУВАННЯ Екологія – охорона природи МАСКУВАННЯ – здатність організму ховатися на тлі навколишнього середовища завдяки особливостям свого забарвлення (забарвлення тварини зливається з піщаним грунтом, корою дерев і гілок, листками тощо). Це дає змогу тваринам робитися непомітними для ворогів або жертви. Найчастіше трапляється у комах; є окремою формою мімікрії. Див. також Криптизм....
2. ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ Екологія – охорона природи ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ – в товщі кори розрізняють три оболонки: осадову, гранітну та базальтову....
3. Мульча – СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Сад і город (енциклопедія) ДОДАТОК СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Мульча – здрібнений субстрат, яким закривають поверхню грунту з метою збереження в ній вологи або регуляції температурного режиму. Використовуються гній, торф, тирса, перегній, плівка, інші матеріали....
4. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або в разі безпосередніх контактів, укусів тощо. 3. п.-о. передається людям та домашнім тваринам тими самими переносниками, іноді через воду та їжу. […]...
5. Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ 5.2 Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Грунтознавці відносять лісову підстилку до верхнього генетичного горизонту грунту. З дисципліни “Лісівництво” відоме її лісівницьке значення, але там недостатньо глибоко розкриваються процеси, які відбуваються у підстилці, і які безпосередньо впливають […]...
6. СПЛАВИНА Екологія – охорона природи СПЛАВИНА – 1) шар рослинності, яка наростає з боку берега й утворює майже суцільний покрив на поверхні водойми. Її шматки, що відірвались від берега і рухаються під дією вітру, утворюють “плавучі острови”; 2) верхній шар торф’яника, що слабо розклався і “виринув” на поверхню водосховищ у місцях затоплення торф’яних боліт разом із […]...
7. МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ФІЗИЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз. стану грунтів (вилучення каміння, піскування глинистих грунтів, глинування легких і торф’яних грунтів тощо)....
8. АБЛАКТУВАННЯ Екологія – охорона природи АБЛАКТУВАННЯ – спосіб щеплення (дерев, кущів) зрощуванням гілок, не відокремлених від стовбура....
9. СУМІСНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНА – здатність людини витримувати постійну присутність ін. особи. Цей чинник особливо важливий у невеликих замкнутих колективах, експедиціях, косм. кораблях тощо....
10. ОБОЛОНКА ГРАНІТНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГРАНІТНА – шар земної кори на суходолі, який розміщується під осадовою оболонкою. Товща О. г. 10-40 км. На більшій частині дна Світового океану О. г. немає....
11. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, циркуляція атмосфери, води в океанах тощо....
12. ТОРФ Екологія – охорона природи ТОРФ – продукт неповного розкладання рослинних решток в умовах надлишкової вологості, дефіциту повітря, внаслідок чого ці рештки муміфікуються з частковою гуміфікацією....
13. СЕЙСМОГРАФ Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАФ – прилад для авт. реєстрації коливань земної кори під час землетрусів і вибухів....
14. ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН (МІН. СИРОВИНИ) Екологія – охорона природи ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН (МІН. СИРОВИНИ) – вилучення з надр Землі горючих матеріалів (вугілля, нафта, горючі сланці, природний газ, торф тощо), руд, нерудної сировини та ін. корисних компонентів з наступним збагаченням корисних копалин або без нього....
15. БОЛОТОЗНАВСТВО Екологія – охорона природи БОЛОТОЗНАВСТВО – вчення про болота. Б. спирається на результати геобот. (рослинний покрив боліт), грунтознавчих (болотний грунтоутворювальний процес, болотні грунти), гідрол. (водний обмін боліт, хімізм тощо) і геол. (торф як осадова порода) досліджень. Дані беруться до уваги з метою рац. використання (в разі промислових розробок торфу, меліорації тощо) та охорони заболочених грунтів....
16. СЕЙСМОГРАМА Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАМА – авт. безперервний запис коливань земної кори на паперовій стрічці, здійснюваний за допомогою сейсмографа....
17. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
18. ВІДХОДИ ПОБУТОВІ Екологія – охорона природи ВІДХОДИ ПОБУТОВІ, сміття, покидьки – усі рештки сфери споживання, які утворюються в житлових приміщеннях, організаціях, установах (пакувальні засоби, поламані меблі, харчові рештки тощо), а також сміття з вулиць, новобудов та ін. В усіх країнах є тенденція до збільшення кількості В. п. Це створює проблему їх вивезення, захоронення або часткової утилізації....
19. БІОГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЛОГІЯ – наук, напрямок, що досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори....
20. ІХТІОЦИД Екологія – охорона природи ІХТІОЦИД – речовина, що застосовується для знищення госп. небажаної риби, яка мешкає в невеликих закритих водоймах....
21. ВОДИ ПІДЗЕМНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, які містяться в грунті та геол. породах земної кори у будь-яких фіз. станах, включаючи і хім. зв’язану воду. Залежно від умов залягання, походження, якості тощо В. п. поділяють на різні види....
22. ГЕОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕРМІЯ – розділ геофізики, що вивчає тепловий стан і теплову історію земної кори та Землі загалом....
23. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....
24. АМФІБІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів....
25. РЯМ Екологія – охорона природи РЯМ – опукле оліготрофне болото з низькорослими хвойними деревами,, покривом з чагарників (багно, морошка тощо) і сфагнових мохів, з торф’яним перелогом значної потужності. Багато Р. виникли на місці зарослих озер. По Р. далеко в глиб степової зони проникають пн. рослини – багно, брусниця, журавлина. Р. часто розташовані по сусідству з солончаково-солонцюватими […]...
26. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
27. ОКІЛЬЦЮВАННЯ ДЕРЕВ Екологія – охорона природи ОКІЛЬЦЮВАННЯ ДЕРЕВ – зняття кільцем кори та лубу із стовбура дерева, що спричинює його відмирання. О. д. використовують для видалення небажаних порід....
28. ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА – домінування одних особин над ін., які, в свою чергу, можуть домінувати над наступними. Найчастіше спостерігається в невеликих популяціях тварин....
29. ОБСЕРВАЦІЯ Екологія – охорона природи ОБСЕРВАЦІЯ – система заходів з мед. нагляду за ізольованими в спец, приміщеннях особами, які мали контакт з хворими на різні інфекц. хвороби. Застосовується до осіб, що приїздять з території, на якій діє карантин. О. здійснюється санепідемслужбою, тривалість О. визначається інкубаційним періодом захворювання....
30. АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ МОЗАЇЧНИЙ – ареал виду, що складається з багатьох невеликих ділянок, придатних для існування....