ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ

Related posts:

1. Значення величини чисельності популяції для охорони виду ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3.2. Значення величини чисельності популяції для охорони виду Невід’ємною умовою існування популяції є наявність достатньої кількості особин, що забезпечують здатність її до відтворення і росту. Визначення мінімального числа особин, при якому популяція може зберегти своє існування, є однією з важливих проблем практичної охорони багатьох видів […]...
2. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
3. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
4. РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється шляхом нагромадження надлишків води у водосховищах, коли стік перевищує потребу у воді, і витрачання нагромаджених запасів її під час маловоддя. Відповідно […]...
5. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
6. ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ – різке зниження кільк. особин виду або групи видів, викликане популяційними, біоценотичними або абіотичними причинами; як правило, Д. ч. пов’язана з діяльністю людини. Звичайно йдеться про тимчасову Д. ч....
7. Методи визначення чисельності і щільності популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.3. Методи визначення чисельності і щільності популяції Існує кілька методів визначення щільності і чисельності популяцій різних видів організмів. Кожен з них враховує біологічні особливості виду і мету досліджень. 1. Метод пробних ділянок. Суть його в тому, що на дослідній території проводять підрахунок особин або зважування їх […]...
8. ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
9. ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – визначення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі (або об’єму)....
10. Типи динаміки популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ 7.2. Типи динаміки популяції Характер змін популяції залежить від коливань показників, що їх визначають, та біологічних властивостей виду. Нерівномірний хід динаміки популяції відображає її сезонні і багаторічні зміни. Виділяють три основні типи динаміки популяції, які стосуються, в основному, змін чисельності як найважливішої ознаки. 1. Відносно спокійний тип (рис […]...
11. ПОЛІФАГ Екологія – охорона природи ПОЛІФАГ – організм, що живиться різноманітними кормами, але не всеїдний, а, як правило, віддає перевагу групі кормів хоча й широкої, та відносно цілісної систематичної категорії (напр., безхребетних тварин, грибів)....
12. ФЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЯ – наука про сезонні явища в живій і неживій природі. Реєструє і вивчає явища, пов’язані зі змінами пір року, напр. строки утворення та сходження снігового (льодового) покриву, сезонні фази розвитку рослин, сезонні особливості розвитку й активності тварин (сплячка, діапауза, линяння, міграції). Становленню Ф. як науки в середині XVIII ст. сприяли […]...
13. РЕГУЛЯЦІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 8. РЕГУЛЯЦІЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ Основні терміни і поняття: Регуляція, стабільність популяції, модифікуючі і регулюючі фактори, інформаційні зв’язки, резорбція, ємність середовища, опір середовища. Популяція розвивається в напрямку досягнення стану стабільності і саморегуляції. Регуляція росту популяції – це прагнення до відновлення величини, яка відповідає стану рівноваги. Стабільність популяції – це прагнення зберегти свій […]...
14. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
15. Визначення чисельності персоналу ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ II РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 9 ПЕРСОНАЛ НА ПІДПРИЄМСТВІ 9.2. Визначення чисельності персоналу У плануванні діяльності підприємств важливе місце належить визначенню потреби в трудових ресурсах. Планування трудових ресурсів на підприємствах починається з аналізу забезпеченості робочих місць працівниками відповідної кваліфікації та рівня їх використання. Чисельність персоналу організації залежить від характеру, масштабу, складності, трудомісткості виробничих […]...
16. Типи росту чисельності популяції ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 7. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ 7.3. Типи росту чисельності популяції Популяція будь-якого виду потенціально здатна до необмеженого зростання чисельності в ідеальних умовах. Швидкість її зростання за цих умов буде залежати лише від біотичного потенціалу особин даного виду. В природі, як уже наголошувалося, біотичний потенціал популяції повністю не реалізується. Загальні зміни чисельності залежно від […]...
17. ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІРАМІДИ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ПІРАМІДИ, Елтона піраміди – загальна біомаса кожної наступної ланки в ланцюгу живлення зменшується. На кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасаються організмами за одиницю часу, значно більша, ніж на наступних. Графічно П. е. п. зображають у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків, кожен з яких відповідає […]...
18. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
19. ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ – вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. У II тисячолітті з лиця Землі зникло понад 40 видів ссавців (дикий бик-тур, дикий кінь-тарпан, сумчастий вовк та ін.), близько 100 видів птахів (не літаючий голуб-дронт), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, […]...
20. ЗООЦИД(И) Екологія – охорона природи ЗООЦИД(И) – хім. засоби, що застосовуються для знищення шкідливих хребетних тварин....
21. ПУСТЕЛЯ ЖАРКА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЖАРКА – пустеля, де випаровування з поверхні в багато разів перевищує кількість атм. опадів (у 40 і навіть у 80 разів)....
22. ТЕРАРІЙ Екологія – охорона природи ТЕРАРІЙ, тераріум – приміщення для утримування дрібних наземних хребетних тварин....
23. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
24. ГЕМАТОЗОЇ Екологія – охорона природи ГЕМАТОЗОЇ, гемопаразити – одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Г. спричинюють інфекц. захворювання (малярію, піроплазму та ін.)....
25. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
26. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
27. ДЕМ Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями....
28. ЕВРИФАГІЯ Екологія – охорона природи ЕВРИФАГІЯ, всеїдність, пантофагія – живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного і тваринного походження. Найвищий ступінь поліфагії. Характерна для видів тварин, напр. кабана, бурого ведмедя, ворони; серед безхребетних до еврифагів належать синантропні види тарганів, багато офіур. Е. надає перевагу тваринам, здатним існувати в різноманітних умовах, і дає змогу розширювати ареал. Деякі еврифаги, особливо […]...
29. НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
30. Практичні роботи Додатки Додаток 2 Практичні роботи Практична робота 1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в комах Мета: навчитися виявляти пристосування до певного способу життя в зовнішній будові різних комах. Обладнання й матеріали: колекції членистоногих, таблиці й схеми, визначальні картки. Практична робота 2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в різних птахів Мета: навчитися виявляти пристосування […]...
31. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ ВІДНОСНА – виражена в будь-яких непрямих показниках кількість тварин у розрахунку на знаряддя обліку або вилову, тому цінність отримуваних даних невелика....
32. ПРАВИЛО АЛЛЕНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО АЛЛЕНА – виступаючі частини тіла теплокровних тварин у холодному кліматі коротші, ніж у теплому, тому в першому випадку вони віддають у навколишнє середовище менше теплоти. П. А. має значення в зоології та екології тварин. Якоюсь мірою воно справедливе і для пагонів вищих рослин, як правило, скорочених на Пн. (взагалі в […]...
33. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
34. ТЕРМОФІЛИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що живуть у тілі теплокровних тварин. До Т. належать деякі риби, представники різних безхребетних, різноманітні мікроорганізми та деякі папоротеподібні й квіткові рослини. […]...
35. АМФІБІОНТИ Екологія – охорона природи АМФІБІОНТИ – організми, пристосовані до життя у воді і на суходолі. Серед хребетних тварин це – амфібії, які на стадії личинки дихають зябрами, а в дорослому віці – легенями, через шкіру і слизову оболонку рота. Серед рослин – водорості припливно-відпливної зони, а також рис, стрілолист та ін....
36. ПРАВИЛО ГЛОГЕРА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм – потемніння забарвлення тварин, тому кількість винятків з П. Г. в останні роки різко зросла. П. Г. має велике значення в систематиці […]...
37. ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови біотопу, тим більше число видів у біоценозі. Другий принцип А. Тіннемана: чим більше умови біотопу відхиляються від норми і від властивого організмам оптимуму, тим бідніший видами і специфічніший біоценоз (тим […]...
38. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
39. АБСОЛЮТНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи АБСОЛЮТНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – див. Чисельність організмів абсолютна....
40. ВІДНОСНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ВІДНОСНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – див. Чисельність організмів відносна....