Головна ⇒ 📌Географія ⇒ ПІВДЕННО-ЗАХІДНА І ПІВДЕННА АЗІЯ

ПІВДЕННО-ЗАХІДНА І ПІВДЕННА АЗІЯ

Розділ 2. Регіони і країни світу.

Тема 2. Країни Азії

§ 38. ПІВДЕННО-ЗАХІДНА І ПІВДЕННА АЗІЯ

Субрегіон Південно-Західна Азія – це 19 незалежних держав і Палестинські території, загальна площа яких сягає понад 6,5 млн км2, а населення становить понад 300 млн осіб. До країн субрегіону належать Грузія, Вірменія, Азербайджан, Афганістан, Бахрейн, Ємен, Ізраїль, Ірак, Іран, Йорданія, Катар, Кувейт, Ліван, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччина. З Єгиптом і Лівією цей регіон називають Близьким Сходом. Певні дискусії існують щодо включення

до регіону республік Закавказзя та Ізраїлю, які орієнтовані на Європу.

Географічне положення субрегіону на стику трьох частин світу і вихід до моря зумовлюють його традиційно важливу роль в європейсько – азійській торгівлі. Південно-Західна Азія має важливе військово – стратегічне положення.

Однією з об’єднавчих рис регіону є етнічно-релігійні особливості, оскільки більшість населення – це араби-мусульмани. Так, у Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті, Омані, Катарі, Ємені арабське населення становить 96-100 %. Виняток щодо віросповідання становлять Грузія, Вірменія та Ізраїль. До того ж Південно-Західна

Азія є історичним центром ісламу.

Країни регіону вирізняються демографічними особливостями. Середній природний приріст населення становить 1,8 %о, середня густота населення – близько 30 осіб/км2. Найбільший природний приріст – 3,0 %о – спостерігається в Ємені. Економічно активне населення становить лише 30 % населення регіону. Пояснюється це тим, що закони Шаріату (сукупність норм життя мусульманина, що спираються на Коран) забороняють працювати жінкам. До того ж у віковій структурі населення до 40 % припадає на дітей, які не належать до працездатної групи населення. Стрімке зростання економіки, що спостерігалося у більшості країн субрегіону останні кілька десятків років, супроводжувалося й збільшенням чисельності населення та розвитком урбанізації.

Реалії сьогодення

Стрімке зростання міського населення. Майже в усіх країнах населення із сільських районів масово мігрувало в міста, а також спостерігалась імміграція іноземних громадян у пошуках роботи. Особливо це стосується країн Перської затоки. Як наслідок, середньорічний приріст міського населення досяг близько 6 %, що удвічі перевищувало природний приріст. Наприклад, в Омані міське населення зросло з 11,4 % у 1970 р. до 84 % у 2000 р. В усіх країнах Аравійського півострова рівень урбанізації перевищує 84 %. Винятком є Ємен, де цей показник становить близько 30 %. У 2000 р. майже все населення Бахрейну, Кувейту і Катару мешкало у містах. Нині темпи урбанізації дещо знизилися.

Мал. 109. Видобуток нафти у Перській затоці

Природні умови і ресурси. Природними особливостями країн субрегіону є переважання пустель (майже 70 % території), обмеженість і нерівномірність розподілу водних ресурсів, наявність різноманітних мінерально-сировинних ресурсів, серед яких світове значення мають нафта і газ.

Господарство країн Південно-Західної Азії характеризується дуже високим рівнем розвитку гірничодобувної промисловості. Світове значення має нафтовидобувна галузь (мал. 109). У субрегіоні зосереджена значна кількість країн – експортерів нафти, серед яких лідирують Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Катар і Кувейт. На галузі обробної промисловості припадає близько 25 % створення регіонального ВВП. Це – нафтохімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, шкіряно-взуттєва, металообробна, харчова галузі, в яких використовують дешеву робочу силу.

У структурі сільськогосподарського виробництва 3/4 припадає на зернові культури та вирощування овочів і фруктів. У тваринництві виробляється близько 13 % продукції. До найбільших виробників продукції сільського господарства належать дві країни, які не є власне аграрними. Це Ізраїль, який вирощує овочі і фрукти, та Саудівська Аравія, що спеціалізується на вирощуванні пшениці. Іншими досить потужними виробниками сільськогосподарської продукції є Іран, Ірак, Сирія. Хоча сільське господарство розвивається тут загалом стабільно, проте регіон є залежним від імпорту продуктів харчування.

Важливу роль у регіоні відіграє сфера послуг, на яку припадає близько 60 % ВВП. Так, важливим джерелом доходів є туризм, банківська і фінансова сфери.

Зовнішньоекономічні зв’язки країн субрегіону досить широкі, проте найрозвиненішою формою цих зв’язків є зовнішня торгівля. Частка експорту країн субрегіону становить близько 4 %. В експорті переважають паливні ресурси та продукція легкої промисловості. У структурі субрегіонального імпорту 75 % припадає на промислову продукцію, 10 % – на продукти харчування, 3 % – на продукцію сільського господарства. Географія зовнішньої торгівлі в цілому відображає історичні зв’язки, що склалися в регіоні. Так, колишні республіки СРСР торгують переважно з країнами СНД, середземноморські країни – з ЄС, а країни Аравійського півострова – зі США та країнами інших субрегіонів Азії. На внутрішньо – регіональну торгівлю припадає лише 1/6 частина загального обсягу товарообігу, що зумовлено структурою національних господарств країн. За прогнозами МВФ, показник ВВП на душу населення в країнах Південно-Західної Азії буде загалом зростати (табл. 1), Винятком є лише Катар. Його високий показник ВВП знижуватиметься унаслідок зменшення частки країни у видобутку та експорті нафти. Невисокі показники ВВП мають республіки Закавказзя, що пов’язано з перехідним етапом розвитку економіки. Найбіднішою країною субрегіону є Афганістан.

Таблиця 1.

Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Південно-Західної Азії, дол.

Назва країни	2010	2011	2012	2013	2014
Азербайджан	9905	10286	10628	11089	11126
Афганістан	850	900	969	1051	1142
Бахрейн	35807	36699	38299	40144	42098
Вірменія	4855	5078	5462	5902	6320
Грузія	5128	5416	5770	6177	6614
Ємен	2597	2638	2716	2810	2909
Ізраїль	26969	27745	28796	29920	31095
Ірак	3817	3983	4192	4425	4624
Іран	11730	11904	12136	12432	12741
Йорданія	5515	5666	5901	6204	6526
Катар	97001	95711	90458	85127	80082
Кіпр	29335	30696	32329	34061	35889
Кувейт	39034	39771	41048	42561	44090
Ліван	13790	14240	14905	15676	16492
ОАЕ	37452	37776	38944	40509	42165
Оман	25686	27122	28973	31152	33526
Саудівська Аравія	23448	24020	24833	25693	26352
Сирія	4860	4990	5164	5395	5651
Туреччина	14084	14997	15897	16819	17768

Південна Азія є одним з найбільших субрегіонів Азії і включає півострів Індостан з Індо-Ганською низовиною, острів Шрі-Ланка, Мальдівські, Андаманські, Нікобарські та Лаккадівські острови. Площа субрегіону становить майже 4,5 млн км2, населення – понад 1,56 млрд осіб. До Південної Азії відносять такі країни, як Індія, Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка, Непал, Бутан та Мальдівська Республіка.

На політичній карті Південної Азії нині шість республік і одне королівство – Бутан. Усі держави, крім Індії і Пакистану, є унітарними.

Природні умови й ресурси. Субрегіон має чітко виражені природні межі, які проходять через гірські системи Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш, Іранське нагір’я, Бірманські гори. Таке гірське оточення території на півночі, північному сході та північному заході зумовило певну її ізольованість від зовнішнього світу. Лише окремі міжгірські проходи на північному заході були своєрідними воротами, через які просочувалися численні племена і народи з Південно-Західної Азії зі своєю культурою і укладом життя. Географічне положення субрегіону загалом сприятливе, бо воно не тільки прибережне, а й центральне на азійському узбережжі Індійського океану. Як раніше, так і тепер уздовж узбережжя проходять важливі міжнародні шляхи та інші комунікації, що з’єднують між собою усі субрегіони Азії, а також Азію з Європою та Африкою.

Серед природних ресурсів субрегіону особливо виділяються земельні; оброблювані землі складають половину площі території. Господарське значення мають корисні копалини Індостану, серед яких кам’яне вугілля, руди чорних і кольорових металів (алюміній, цинк, уран), а також газ, золото, алмази, смарагди тощо. Своїм специфічним ресурсом мешканці регіону вважають і мусонні дощі.

Населення і культура. За кількістю населення Південна Азія дещо перевищує Східну Азію і посідає перше місце у світі. Щорічні темпи приросту населення становлять пересічно 1,8 %о, а найвищі вони в Пакистані (2,3 %о) і Непалі (2,1 %о). Цей субрегіон є й найбільш густозаселеним. Середня густота населення перевищує 250 осіб/км2 (у Бангладеш – близько 1000 осіб/км2), що в шість разів більше від пересічного світового показника. У регіоні налічують 33 основні етноси, частка яких серед мешканців регіону становить 98 %. Найчисленніші народи – це хіндустанці, бенгальці, пенджабці. Найрізноманітніший етнічний склад населення в Індії, де налічують кілька сотень націй, народностей, етнічних груп. Відносно однорідним є етнічний склад населення в Бангладеш, де 98 % жителів є бенгальцями. Єдина народність й у Мальдівській Республіці, але за зовнішнім виглядом, культурними особливостями вона дуже відрізняється на різних островах.

У країнах Південної Азії поширені різні релігії. Так, індуїзм переважає в Індії та Непалі, іслам – у Пакистані, Бангладеш та в Мальдівській Республіці, буддизм є головною релігією у Бутані та у Шрі-Ланці. Серед інших релігій, що трапляються в Південній Азії, найпоширеніші – християнство, сикхізм, джайнізм та анімізм.

Південна Азія є одним з найдавніших осередків міської культури. Нині в регіоні налічують до 30 агломерацій-мільйонерів. Найбільшими мегалополісами є індійські Мумбаї, Колката, Делі, Карачі та Дакка, в яких мешкає третина всіх городян країни. Проте середній рівень урбанізації в субрегіоні є одним з найнижчих у світі і становить 27 %.

Про рівень економічного розвитку країн Південної Азії свідчать загалом низькі показники ВВП на душу населення, тому часто субрегіон називають регіоном бідності. Дотепер зберігається економічна залежність країн від промислово розвинутих держав Заходу.

Прогноз

За прогнозами МВФ, показник ВВП на душу населення у країнах Південної Азії буде загалом зростати (табл. 2). Невисокі показники ВВП на душу населення пов’язані із значною кількістю населення та економічною політикою держав, частими конфліктами в субрегіоні.

Таблиця 2. Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах

Південної Азії, дол.

Назва країни	2010	2011	2012	2013	2014
Бангладаш	1503	1574	1673	1793	1922
Бутан	5857	6205	6604	7111	7741
Індія	3005	3187	3433	3730	4056
Мальдівська Республіка	5097	5321	5669	6098	6561
Непал	1215	1268	1340	1428	1522
Пакистан	2857	2959	3122	3310	3563
Шрі-Ланка	4841	5076	5397	5767	6163

Країни Південної Азії є важливими виробниками сільськогосподарської продукції у світі. Тут вирощують зернові й зернобобові культури, чай (мал. 110), цукрову тростину, бавовник, джут, арахіс, натуральний каучук, кокосовий горіх, різноманітні прянощі. Ця продукція постачається країнами й на світовий ринок. Добре розвивається й тваринництво, але тварин використовують переважно як тяглову силу.

Промисловість розвивається здебільшого в Індії, Шрі-Ланці і Пакистані. Головні напрямки промислового виробництва – це гірничодобувна, металургійна, вугільна промисловість, атомна енергетика, окремі галузі машинобудування, легкої та харчової промисловості. Промисловий розвиток у Непалі та Бутані дуже обмежений і представлений дрібними напівкустарними підприємствами харчової, текстильної і деревообробної галузей. Виробництво оригінальних поштових марок є основним джерелом валютних надходжень цих держав. Мальдівська Республіка спеціалізується на рибній промисловості і туризмі (мал. 111).

Південна Азія посідає скромне місце у світовій торгівлі. На неї припадає близько 3 % світового товарообігу. Масштаби торгівлі між окремими країнами субрегіону незначні, незважаючи на існування Асоціації субрегіонального співробітництва Південної Азії, створеної 1985 p., яка має на меті розширення зовнішньоекономічних зв’язків у субрегіоні.

Мал. 110. Чайні плантації в Південній Азії

Мал. 111. Курорти Мальдівів

Південно-Західна Азія – це 19 незалежних держав і Палестинські території загальною площею близько 6,5 млн км2, з населенням понад 300 млн осіб. Господарство країн Південно-Західної Азії характеризується дуже високим рівнем розвитку гірничодобувної промисловості. Особливе значення має сфера послуг, на яку припадає близько 60 % ВВП. Субрегіон має важливе військово-стратегічне положення, відіграє провідну роль в європейсько-азійській торгівлі. В експорті країн регіону переважають паливні ресурси та продукція легкої промисловості. До Південної Азії входять сім незалежних держав, які охоплюють площу понад 4,5 млн км2, з населенням понад 1,56 млрд осіб.

Серед природних ресурсів субрегіону особливо виділяються земельні; господарське значення мають корисні копалини Індостану (кам’яне вугілля, руди чорних і кольорових металів, а також газ, золото, алмази, смарагди).

Країни Південної Азії є важливими світовими виробниками сільськогосподарської продукції; промисловість розвивається здебільшого в Індії, Шрі – Ланці та Пакистані.

Зовнішньоекономічні та внутрішньорегіональні торговельні зв’язки в Південній Азії розвинені слабо.