ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ

Related posts:

1. ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ – див. Планування інвайронментальне....
2. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
3. АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
4. ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
5. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
6. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....
7. МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – концентрування та розрідження населених пунктів, що закономірно виникають, у т. ч. утворення міських поселень....
8. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
9. ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
10. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
11. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
12. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
13. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
14. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
15. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
16. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
17. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
18. ПРИРОДА ТРЕТЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ТРЕТЯ” – штучно створені системи середовища, що оточує людину, – урбокомплекси, середовище житла тощо. П. “т.” не здатна до самопідтримання навіть на короткий термін....
19. Внутрігосподарське планування Внутрігосподарське планування – діяльність управлінського апарату підприємства, фірми, компанії щодо встановлення завдань окремим підрозділам (цехам, бригадам, ланкам), виробничим дільницям, виділення необхідних ресурсів і забезпечення їх виконання. Завдання можуть бути як перспективні, так і поточні та оперативні. Поточні плани (техпромфінплани) є складовою річних планів, що охоплюють розвиток виробництва, техніки, фінансів та ін., передбачають виробництво і реалізацію […]...
20. ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА – наука, що вивчає вплив діяльності людини на рельєф земної поверхні та зворотний вплив зміненого рельєфу на середовище, що оточує людину....
21. КОНУРБАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНУРБАЦІЯ – один із видів міської агломерації; велика урбанізована територія, яка утворилася внаслідок розростання кількох міст і злиття населених пунктів сільського типу, розміщених між ними. К. розвивається в місцях видобування корисних копалин, концентрування підприємств переробної пром-сті, транспорту і населення. Процес розвитку К. є об’єктивним; йому властиві як позитивні (екон. і соц. […]...
22. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
23. МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в т. ч. та насамперед уже зміненої людиною) на людей та їхнє госп-во; 2) в економіці – підхід, що протиставляється “економічному” мисленню, спрямованому на нестримне розростання виробництва та необмежену екон. ефективність. […]...
24. ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ (Р. ЛІНДЕМАНА), правило 10 %, правило Ліндемана – з одного трофічного рівня екол. піраміди на ін. її рівень у середньому переходить не більше 10 % енергії. 3. п. е. дає змогу обчислювати необхідну земельну площу для забезпечення населення продовольчою продукцією та робити ін. екол.-екон. розрахунки....
25. ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
26. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
27. Планування міжнародної діяльності Планування міжнародної діяльності – планомірне формулювання короткотермінових і довготермінових цілей і завдань та розподіл ресурсів (робочої сили, капіталів, технології, інформації) в міжнародному плані для досягнення основної мети організації. П. м. д. базується на оцінці багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенні майбутніх світових можливостей і загроз, формулюванні глобальних цілей і стратегії підприємства, фірми, компанії в контексті оцінки зовнішніх […]...
28. ЕКОЛОНОМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”....
29. АСЕНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АСЕНІЗАЦІЯ – система вивізного очищення не каналізованих населених пунктів від покидьків, сміття і фекаліїв....
30. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ – визначення екол.-соц.-екон. ефективності запланованого будівництва об’єкта порівняно з розробленою нормативною основою або наявними зразками. В екол. частині Е. п. містить оцінку можливих впливів даного об’єкта на довкілля за весь період його функціонування, включаючи впливи, пов’язані з можливими змінами вихідної сировини, демонтажем або ін. формою його ліквідації....