ПЛАТТЯНА МІЛЬ
ПЛАТТЯНА МІЛЬ – поширена скрізь. Голова блідо-жовтого або жовтувато-червоного кольору з неблискучими волосками. Груди зверху ясно-жовті, блискучі або темно-жовті, матові. Колір передніх крил варіюється від світло-солом’яного із золотавим блиском до темно-жовтого кольору. Задні крила рівного ясно-жовтого кольору зі світлішою сіруватою бахромкою. Крила та їхні бахромки блискучі. Вершини крил округлі, тупі.
Личинки живуть у гніздах, сплетених із залишків їжі й екскрементів. Стадія лялечки триває 8-30 днів, в окремих випадках – до 3 місяців.
Заходи боротьби. Проти всіх видів молі, що влаштувалися на пасіках або в сотосховищах, прийнято вживати систематичних заходів боротьби. На пасіках
Для боротьби не тільки з міллю, але й багатьма шкідниками сільськогосподарських культур застосовується безліч препаратів: турицид, ентобактерин, турингін, інсектин, біотрол, бактоспеїн, бактан й інші.
Біологічні інсектициди використовують на пасіці в боротьбі з восковою міллю. Вони, крім згубної дії на гусениць молі, мають добру профілактичну дію. Наприклад, бацили, що містяться в багатьох препаратах, вбивають гусениць молі. Але при 60 °С спори бацили можуть втратити життєздатність, і гусениці молі виживуть. Тому додавання препаратів, до складу яких входять бацили, скажімо, у виготовлену вощину, нічого не дасть.
У боротьбі з восковою міллю використовують ентобактерин-3, порошкоподібний препарат ясно-сірого кольору, у якому містяться живі спори бацили цереус і білкові токсичні кристали, змішані з нейтральним наповнювачем. Препарат нешкідливий для теплокровних, людини й бджоли. Його використовують у вигляді водної суспензії або обпилювання. Гусениці воскової молі гинуть при обробці ентобактерином воскосировини. Для цього воскову сировину перемішують із розрахунку 10 г препарату на 1 кг сировини. При поїданні цієї воскосировини гусениці гинуть через 5-6 днів.
З профілактичною метою склади для зберігання стільників і бракованої суші утримують у чистоті, періодично провітрюють. Для складу вибирають сухе світле приміщення. Зберігання стільників може бути як відкритим, такі закритим. При відкритому зберіганні стільники розвішують на спеціальних рейках на такій відстані один від одного, щоб вони не стикалася. Приміщення має добре провітрюватися. Метелики молі частіше кладуть яйця між дотичними стільниками, відкритих вони уникають. При такому розташуванні може бути ушкоджений один стільник, а інші залишаться недоторканими. Таке зберігання вимагає щомісячного огляду стільників.
Закритий спосіб використовують для зберігання магазинних стільників, які виставляють у вулики на період активного медозбору, а весь подальший час вони зберігаються на складі. Якщо стільники зберігаються в поставлених один на одного вуликових корпусах або магазинних надставках, то до нижнього корпуса або магазина прилаштовують дно, а до верхнього – дах. Усі щілини між ними заклеюють папером або затягують поліетиленовою плівкою.
Перед встановленням на зберігання необхідно провести дезінсекцію стільників, щоб уникнути потрапляння з ними яєць молі або гусениць. Стільники й забраковану суш обробляють ентобактерином.