ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я

Related posts:

1. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
2. БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ – поширені в низинних районах Грузії, Вірменії, у Передкавказзі (Краснодарському та Ставропольському краях). Б. к. добре пристосовані тільки до цих кліматичних умов. Під час перевезення їх у північніші райони вкрай погано переживали зими, виявилися малопродуктивними. У період зимівлі Б. к. потрібні щомісячні очисні обльоти. Чудово працюють в умовах спекотного літа. Миролюбна порода. У […]...
3. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
4. ГЕТЕРОЗИС ГЕТЕРОЗИС – один із прийомів селекції, що дозволяє збільшувати ріст, розвиток; підвищує життєвість і продуктивність потомства, отриманого від схрещування різних видів, сортів, порід. Г. забезпечує потомству довголіття, вищу витривалість у порівнянні з батьками. Цей прийом широко застосовується в практиці виведення нових сортів рослин і порід тварин. Г. сильно проявляється тільки в першому поколінні, тому у […]...
5. ПЛЕМІННА РОБОТА ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва. П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, […]...
6. ВИГНАННЯ ТРУТНІВ ВИГНАННЯ ТРУТНІВ – відбувається наприкінці літа, після закінчення медозбору. Бджоли відтискують трутнів від кормів, спочатку на крайні рамки, потім – на вставні дошки, на стінки й дно вулика. Коли трутні зголодніють і знесиліють, бджоли за крила витягають їх із вулика. Трутні намагаються знову проникнути у вулик, але бджоли посилено охороняють вулик і не пускають їх. […]...
7. СХРЕЩУВАННЯ СХРЕЩУВАННЯ – метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому проводять спарювання тваринних різних порід одного зоологічного виду. Потомство, отримане від С. двох порід, називається поміссю. Помісь об’єднує в собі якості обох порід. Помісні бджолині сім’ї відрізняються вищою продуктивністю, ніж місцеві, а також характерними морфологічними ознаками: довшим хоботком, “темною” печаткою меду. Найціннішими є помісі першого покоління. С. […]...
8. АЛЬБІНІЗМ АЛЬБІНІЗМ – відсутність пігменту у волосках і рогівці ока. У бджолиній сім’ї іноді можуть з’являтися особини з білими очима, найчастіше це трутні, рідше – матка й робочі бджоли. Бджоли, які страждають на А., зазвичай нічого не бачать і приречені на швидку загибель. Колір очей залежить від наявності в них пігменту інсекторубіну. При порушенні обміну речовин […]...
9. ПАСІКА ПЛЕМІННА ПАСІКА ПЛЕМІННА – пасіка, на якій проводять племінну роботу, метою якої є підвищення цінних якостей продуктивних порід бджіл. П. п. є показовою; на ній ведеться якісний догляд за бджолиними сім’ями, вони забезпечуються доброякісними кормами, налагоджене виведення високопродуктивних племінних маток та індивідуальних відводків. На П. п. постійно проводиться бонітування бджолосімей. За контрольно-продуктивними показниками відбираються найпродуктивніші й […]...
10. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
11. ПАРТЕНОГЕНЕЗ ПАРТЕНОГЕНЕЗ – розвиток незаплідненого яйця. Відомо, що в бджоли можуть розвиватися як запліднені, так і незапліднені яйця. Із запліднених яєць виводяться матки й робочі бджоли, з незапліднених – трутні. Тільки матка здатна відкладати запліднені яйця, тому що тільки вона має добре розвинені статеві органи й здатна спаровуватися з трутнем. Робоча бджола, на відміну від матки, […]...
12. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
13. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
14. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
15. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
16. ПОВТОРНЕ РОЇННЯ ПОВТОРНЕ РОЇННЯ – вихід другого рою з материнської сім’ї. Після виходу першого рою в материнській сім’ї залишається від 40 до 60 % бджіл, велика кількість запечатаного розплоду й маточники. На 8-й день після виходу рою виходить перша матка. Від стану сім’ї залежить також життя маток, які ще знаходяться у маточниках. Якщо сім’я вийшла з ройового […]...
17. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає. Строк життя залежить від загальної чисельності сім’ї й середньодобової яйценосності матки. Однак бджоли здатні регулювати тривалість свого життя. Наприклад, у випадку, […]...
18. МАТКОВА СІМ’Я МАТКОВА СІМ’Я – бджолосім’я, від якої беруть личинок робочих бджіл для виведення маток. За показниками вона повинна бути найкращою сім’єю на пасіці, яка несе в собі цінні племінні якості. М. с. відбирають за продуктивністю, зимостійкістю, імунітетом до різних захворювань. Щоб уникнути близькоспорідненого розведення, трутнів у М. с. не виводять. Для відновлення крові рекомендується через кожні […]...
19. РАННЄ ВИВЕДЕННЯ ТРУТНІВ РАННЄ ВИВЕДЕННЯ ТРУТНІВ – застосовується напровесні, відразу ж після виставки бджіл із зимівника. Високопродуктивним сім’ям у центр гнізда ставлять трутневі стільники. (Стільники заготовлюють заздалегідь.) Гнізда скорочують так, щоб бджоли обсиджували всі рамки, сім’ї щодня дають стимулюючу підгодівлю, і незабаром матка починає засівати трутневі чарунки. Стільники оглядають через день, якщо в них є засів, підставляють ще […]...
20. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
21. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
22. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
23. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
24. БДЖОЛИ ЖОВТІ ДОЛИННІ (кавказькі) БДЖОЛИ ЖОВТІ ДОЛИННІ (кавказькі) – живуть у низинних долинах Грузії, Вірменії, Азербайджану й на Північному Кавказі. Порода є поміссю, отриманою від сірої високогірної породи бджіл і південної перської (жовтої). Забарвлення сіре з чіткими, майже червоними кільцями. Хоботок у П. ж. д. трохи коротший, ніж у сірих кавказьких (6,5-6,9 мм), але вони так само добре працюють […]...
25. АФРИКАНСЬКІ БДЖОЛИ АФРИКАНСЬКІ БДЖОЛИ – трохи відрізняються від медоносних бджіл, які живуть у Європі. Серед А. б. найвідомішими є темні А. б., які живуть у гірських і лісових місцевостях; жовті – у низинах і на відкритих місцевостях, єгипетські поширені в низов’ях Нілу. В Африці воліють розводити жовтих бджіл, вони дрібніші, ніж темні, але мають довший хоботок (у […]...
26. ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ – проводиться, як правило, на племінних пасіках з метою одержання високопродуктивних сімей, які передають свої цінні якості потомству. Племінна робота спрямована на поліпшення вже існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і маток в інших районах, з урахуванням кліматичних умов і медозбору. Племінна робота […]...
27. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
28. БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я – використовується при племінній роботі на пасіці. При відборі високоякісних маток, які дають добрих дочок, ураховують також якість трутнів, одержуваних від них. Відомо, що на розвиток матки потрібно 16 днів, трутня – 24. Молода матка після виходу з маточника здатна спаровуватися на 7-10-й день, трутень – на 8-14-й день. З огляду на ці […]...
29. КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ – вихід у бджолиній сім’ї карликових робочих бджіл, трутнів і маток, добре сформованих, але завбільшки й за вагою менших, ніж звичайно. Причини. К. проявляється у бджолиних сім’ях із поганим годуванням і порушенням умов їхнього утримання. Зазвичай карликові особини виводяться в слабких сім’ях, у яких є мала кількість бджіл-годувальниць, які не […]...
30. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
31. ЗВАЛЬНИЙ РІЙ ЗВАЛЬНИЙ РІЙ – складається з декількох роїв, які прищепилися на одному привої. На пасіці може роїтися одночасно кілька сімей. Рої, вийшовши, часто об’єднуються й прищеплюються в одному місці. Такі рої називають звальними. Спочатку в такому рої є кілька маток, але потім бджоли вбивають зайвих маток, залишаючи всього одну. 3. р. можна побачити на тих пасіках, […]...
32. СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...
33. ГІНАНДРОМОРФІЗМ ГІНАНДРОМОРФІЗМ – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою ознак трутня, форми з перевагою ознак бджоли й форми з рівною кількістю тих й інших ознак. В останньому випадку ознаки трутня та бджоли можуть розділятися між лівим і правим боком тіла, передньою й задньою її частинами. Причиною […]...
34. ТРУТНЕВІСТЬ ТРУТНЕВІСТЬ, або горбатий розплід, – патологічні стани бджолиної сім’ї, коли вона через відсутність матки здатна відкладати незапліднені яйця, з яких розвиваються тільки трутні. Причини. Т. виникає при відсутності в сім’ї матки, яєць і 2-3-денних личинок. Таке може відбутися при: А)загибелі матки в період зимівлі й відсутності в сім’ї розплоду; Б)загибелі молодої матки до відкладання нею […]...
35. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
36. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...
37. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
38. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
39. КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович (1866-1933) – народився в Тамбовській губернії, у м. Козлові (нині м. Мічурінськ). Після закінчення Московського університету починає серйозно вивчати будову медоносної бджоли. Згодом видав такі роботи, як “Будова органів розмноження трутнів”, “Матеріали з природної історії бджоли”, “Про поліморфізм у бджоли та в інших комах”. К. першим з’ясував характерну перехідну форму між маткою […]...
40. ТРУТНЕЛОВКА ТРУТНЕЛОВКА – запобігає як залітанню трутнів у вулик, так і їхній вилітанню. Це дерев’яний ящик, розділений на дві частини дерев’яною планкою, на якій кріпляться 10 сітчастих лійок. Лійки призначені для виловлювання або ж виходу трутнів й одночасно запобігають залітанню трутнів у вулик. Робочі бджоли заходять усередину Т. через розділяльну решітку. Задня стінка Т. обладнана рухливою […]...