Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду
Лісівництво
РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ
Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО
4.3 Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду
Поняття про площу живлення має важливе теоретичне і практичне значення. Воно потрібне при опрацюванні показників зрідження деревостанів під час проведення рубок догляду. Справа в тому, що для нормального росту насадження потрібно не тільки підібрати відповідно до лісорослинних умов деревні породи, але і забезпечити
Поняттю “площа живлення” різні автори давали різне визначення. Наприклад, М. П. Георгієвський під площею живлення розумів об’єм грунту і повітряного простору, які використовує дерево для світлового, атмосферного та кореневого живлення. Ряд авторів (Г. Р. Ейттінген та ін.) під площею живлення розуміли відношення
D = 10d +100,
Де D – діаметр крони;
D – діаметр стовбура;
100 – постійний коефіцієнт для сосни.
Автор вважав, що якщо крона сосни менша десятикратної товщини стовбура, то відкладення деревини на стовбурі зменшується, якщо ж більша, то збільшується.
Проведені П. П. Ізюмським дослідження підтвердили, що проекції крон дерев можуть у деякій мірі бути показником площі живлення дерев.
При проведенні рубок догляду лісоводи, головним чином, орієнтуються на просторове розміщення дерев у полозі. Це окомірно дозволяє визначити дерева, які небажані для подальшого росту у насадженні. Але, враховуючи необхідність залишення дерев на корені більш-менш рівномірно на площі, потрібно звертати більшу увагу і на їх площу живлення. Особливо це стосується штучно створених насаджень садінням сіянців рядами. Розміщення дерев на зайнятій ними площі та їх “площа живлення” відіграють важливу роль у використанні навколишнього середовища. Численні дослідження характеру кореневих систем деревних рослин узагальнені у підручнику М. І. Калініна зі співавторами “Лісове коренезнавство” (1998). Але, незважаючи на це, залишається ще багато запитань щодо росту кореневих систем, особливо у мішаних, складних за будовою, лісових насадженнях.
Основні з них такі:
Як після зрідження деревостану рубками догляду освоюється грунт кореневими системами дерев хвойних і листяних порід?
У якому віці товща грунту, що звільнилася від коріння зрубаних дерев, освоюється краще, швидше і т. п?
Як взаємодіють окремі деревні породи при сумісному їх зростанні у насадженні через зміну фізико – хімічних властивостей грунту?
Для розкриття механізму взаємодії деревних порід у підземній сфері потрібні широкомасштабні дослідження.
Кожна деревна порода має своєрідну будову кореневих систем при її зростанні в умовах лісового насадження. Тому важливо насадження формувати за складом і будовою так, щоб діяв закон відповідності продуктивності функціонування крони і кореневої системи у кращих дерев. Це гарантуватиме прискорений ріст і високу продуктивність лісостану.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...