Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Початок “холодної війни”

Початок “холодної війни”

ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

§ 27. Виникнення та розгортання “холодної війни” в 40-80-х роках XX ст.

1. Початок “холодної війни”.

Після закінчення Другої світової війни сталінське керівництво Радянського Союзу сподівалося встановити свій контроль у країнах, звільнених радянськими військами, привести до влади комуністичні уряди й у такий спосіб створити навколо себе зону дружніх і залежних від СРСР держав. Водночас керівники США за підтримки уряду Великої Британії прагнули не допустити переходу країн Центральної та Південно-Східної

Європи під контроль Радянського Союзу й перешкодити поширенню комуністичного тоталітаризму на нові території.

Думка про необхідність боротьби проти міжнародного комунізму була оприлюднена в промові колишнього прем’єр-міністра Великої Британії В. Черчілля, з якою він виступив 5 березня 1946 р. у Вестмінстерському коледжі м. Фултона в штаті Міссурі (США) у присутності президента США Г. Трумена. Стверджуючи, що СРСР заслонив Східну Європу від усього світу “залізною завісою”, В. Черчілль запропонував створити для боротьби проти СРСР і комунізму “асоціацію народів, які розмовляють англійською

мовою”, що володіла б ядерною зброєю та могла б розраховувати на військову перевагу над Радянським Союзом. Ця промова вважається початком “холодної війни”.

Радянський Союз також узяв активну участь у розпалюванні “холодної війни”. Він почав проводити активний зовнішньополітичний курс, поширювати зону свого впливу на сусідні держави, незважаючи на інтереси народів цих країн і світову громадську думку.

Погляд дослідника

Американський історик А. Шлесінджер уважав, що “холодна війна”… була результатом не якогось рішення, а наслідком дилеми, перед якою опинилися сторони. Кожна сторона відчувала непереборне бажання провадити саме ту політику, яку інша ніяк не могла розглядати інакше, як загрозу принципам устрою світу. Потім кожна сторона відчула нагальну потребу розпочати оборонні заходи. Так, росіяни не вбачали іншого вибору, окрім зміцнення своєї безпеки в Східній Європі. Американці, які і вважали, що це всього лише перший крок у напрямі до Західної Європи, відреагували заявою про свої інтереси в зоні, яку росіяни вважали дуже важливою для своєї безпеки… Кожна сторона вірила, що майбутня міжнародна стабільність залежить від успіху її власної концепції світового порядку”

Отже, “холодна війна” мала і внутрішні, і зовнішні причини.

Внутрішні причини:

– зростання впливу військовиків на внутрішньо – та зовнішньополітичний курс СРСР і США;

– мілітаризація економіки за роки Другої світової війни (створення військово-промислового комплексу), суспільних інститутів і масової свідомості;

– пошук зовнішньополітичного “ворога” як засіб консолідації суспільства.

Зовнішні причини:

– перетворення СРСР і США на наддержави та виникнення між ними гострих суперечностей з питань повоєнного устрою світу;

– установлення радянської моделі тоталітарного суспільства в країнах Східної Європи та протидія цьому процесу з боку CШA;

– боротьба за сфери впливу між СРСР і США в різних регіонах світу.

“Холодна війна” стала новим виявленням основної тенденції світового розвитку у XX ст. – боротьби між демократією та тоталітаризмом. Вона втілювалася в активній участі в регіональних конфліктах; установленні економічних блокад, обмежень; гонці ракетно-ядерних і космічних озброєнь; боротьбі розвідувальних служб; ідеологічних диверсіях; глобальному військовому протистоянні; стратегії взаємного ядерного залякування тощо.

Хронологічно “холодну війну” можна поділити на 5 етапів:

– 1945-1953 pp. Найважливіші події – це “берлінська криза” 1948 p., а також війна в Кореї.

– 1953-1962 pp. Найважливіші події – зведення Берлінської стіни та Карибська криза.

– 1962-1979 pp. Цей етап характерний такими подіями, як війна у В’єтнамі, загострення близькосхідної проблеми, “розрядка” міжнародної напруженості. Завершився він уведенням радянських військ до Афганістану.

– 1979-1985 pp. На цьому етапі після “розрядки” відбулося загострення міжнародної напруженості, воєнні конфлікти в Індокитаї, на Близькому Сході, війна за Фолклендські острови. Він закінчився перемовинами М. Горбачова та Р. Рейгана про скорочення наступальної ядерної зброї.

– 1985-1991 pp. – завершальний етап “холодної війни”, під час якого відбулися зустрічі керівників супердержав СРСР і США та підписання важливих угод про скорочення та нерозповсюдження ядерної зброї. СРСР вивів свої війська з Афганістану, припинився конфлікт в Індокитаї. Закінчився цей період розпадом Радянського Союзу.

“Холодна війна” перетворилася на протистояння військово-політичних блоків у Європі та інших регіонах світу.

Першою серйозною сутичкою в Європі стала “берлінська криза”. Вона виникла в 1948 р. після введення в західній частині Німеччини нової грошової одиниці. Радянська сторона розцінила цю акцію як дію, спрямовану на розкол країни.

Скориставшись тим, що в угоді про статус окупованого Берліна не були передбачені конкретні зобов’язання СРСР щодо забезпечення транспортним зв’язком західних секторів міста, Радянський Союз 24 червня 1948 р. перекрив транспортні артерії Західного Берліна та Західної Німеччини. Фактично була встановлена блокада Західного Берліна, яка тривала 324 дні – з 24 червня 1948 р. до 12 травня 1949 p., коли на конференції в Нью-Йорку колишні союзники домовилися про компромісні умови її скасування.

У тяжкі дні “берлінської кризи” постачання двохмільйонного міста всім необхідним забезпечувала англо-американська авіація. Було встановлено “повітряний міст”, яким мешканці Західного Берліна отримували продовольство, медикаменти, паливо, машини та інші товари.