Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ
ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ
Екологія – охорона природи
ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм політекономічний.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
- ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
- ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний....
- ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм географічний....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
- ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
- ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
- Суверенітет економічний (політекономічний контекст) Суверенітет економічний (політекономічний контекст) – власність народу на своє національне багатство, на підставі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють управління (в т. ч. регулювання) народним господарством і зовнішньоекономічною діяльністю в інтересах усього населення. С. е. органічно пов’язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території. З огляду на те, що національне […]...
- ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
- Детермінізм Лапласа ФІЗИКА Частина 1 МЕХАНІКА Розділ 2 ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ 2.6. Детермінізм Лапласа Другий закон Ньютона дає змогу виразити зв’язок станів механічної системи у вигляді закону динамічного типу. В ньютонівському розумінні причиною зміни стану руху тіла виступає зовнішня дія на нього, при цьому початковий стан тіла є умовою його руху. В лапласівському розумінні початковий стан тіла […]...
- Детермінізм технологічний Детермінізм технологічний – принцип дослідження соціально-економічних явищ і процесів, який передбачає абсолютизацію технічного чинника в історії, суспільстві. Виникнення Д. т. зумовлене динамічним розвитком техніки, розгортанням НТР. Історично першою формою вияву Д. т. були спроби німецького вченого Е. Каппа ототожнити техніку зі всією матеріальною культурою. О. Шпенгер ставив у пряму залежність від технічного розвитку всі соціокультурні […]...
- Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
- ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
- ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу....
- ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
- ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
- АНТРОПОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОЛОГІЯ – екологія людини та її предків (антропоїдів)....
- ФЕНОМЕН ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи)....
- ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
- ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
- СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
- ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
- ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
- ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
- ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МЕДИЧНА – галузь науки, що інтегрує в єдиний комплекс гігієну, токсикологію та екологію людини. Е. м. можна вважати розділом соц. екології....
- ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
- ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
- ДИНЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ДИНЕКОЛОГІЯ, еволюційно-динамічна екологія – розділ екології, що вивчає динаміку та еволюц. взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям....
- ОХОРОНА УГІДЬ Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей....
- ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА, демекологія – розділ екології, який вивчає прямі і зворотні зв’язки популяції з середовищем і внутрішньо-популяційні процеси....
- ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КОСМІЧНА – розділ екології, що вивчає малі, просторово замкнені системи тривалого підтримування життєдіяльності людини в косм. апаратах....
- МСОП Екологія – охорона природи МСОП – див. Міжнародна спілка охорони природи та природних ресурсів....
- ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ДИНАМІЧНА – розділ екології, що вивчає відносини організмів та їхніх груп (популяцій) з середовищем проживання в динамічно-еволюц. плані (динекологія)....
- АБІОСЕСТОН Екологія – охорона природи АБІОСЕСТОН – завислі у воді мін. часточки неорг. природи....
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
- АРКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АРКОЛОГІЯ – розділ архітектури, що розробляє методи створення споруд з одночасним збереженням дикої природи....
- ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....