Політична поведінка
Політологічний словник
Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (спільнот, груп, особистостей) на діяльність політичної системи; взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики. П. п. визначається вибором мотивів у прийнятті рішень що до політичних взаємовідносин, відбором засобів досягнення цілей, здатністю поєднати загальносуспільні інтереси з приватними, груповими. Характер П. п. значною мірою залежить від існуючих у суспільстві традицій легітимації,
Політичну поведінку можна поділити на політичну участь (голосування, демонстрації, страйки, захоплення заручників та приміщень, політичний тероризм, діяльність політичних партій та груп інтересів) і абсентеїзм.
Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. – М., 2001; Политическая теория и политическая практика: Словарь-справочник / Под ред. A. А. Миголатьева. – М., 1994; Введение в политологию: Словарь-справочник / Под ред. B. П. Пугачева. – М., 1996; Политология: Учеб. пособие / Под ред. М. А. Василика. – СПб., 1997.
О. Полішкарова
Related posts:
- Політична позиція Політологічний словник Політична позиція (лат. positio – положення, розташування) – це ставлення суб’єктів політики до інших учасників політичного життя, їхньої політичної діяльності та до влади. Вона виражає: 1) їх точку зору, думку, розуміння питань політики і влади; 2) їх оцінку політичних явищ, подій, підхід до розв’язання проблем суспільного розвитку; 3) їх свідомий вибір способу дії, […]...
- Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
- ІНТРИГА ПОЛІТИЧНА ІНТРИГА ПОЛІТИЧНА – збіг у часі й просторі низки різнопорядкових політичних подій і процесів, який задає якісно новий напрям розвитку політичної ситуації. Як правило, /. п. є результатом цілеспрямованих зусиль, гри політичних сил або окремих політичних діячів для досягнення власних політичних цілей. Подекуди І. п. призводить до політичної змови, заколоту, путчу, перевороту і т. ін....
- Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
- Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
- Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється у прагненні до відокремлення, у переслідуванні специфічних, особистих чи групових цілей і т. ін. Термін “П.” походить від традицій римського права. Це прагнення до самостійності окремих частин держави або різних […]...
- Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади. Основними концепціями У. п. є: теорія раціонального вибору (людина, мовляв, намагається досягти в політиці максимального результату завдяки оптимальним, найменшим зусиллям і затратам); теорія мічиганської моделі (в політичній діяльності домінує партійна […]...
- Мобілізація політична Політологічний словник Мобілізація політична – комплекс заходів, що забезпечують готовність політичних сил, особливо політичних партій, громадських організацій, об’єднань, партійних коаліцій до конкретних суспільно-політичних дій, акцій, політичної боротьби. М. Головатий...
- Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
- Інтервенція Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної цілісності держави, її політичної незалежності. Розрізняють 1.: збройну, економічну, дипломатичну. Збройна І. називається ще агресією. Крім того, виокремлюють І.: індивідуальну і […]...
- Етика влади Політологічний словник Етика влади (ethics of power, від лат. ethica, від грецьк. ethos – звичай, норов, характер) – 1) дотримання владою відповідних норм моралі і моральності; 2) система певних уявлень, знань на основі поєднання етики і кратології, яка може одночасно розглядатися і як одна з галузей кратології – науки про владу. По суті Е. в. […]...
- Люмпени, люмпен-пролетаріат Політологічний словник Люмпени, люмпен-пролетаріат (від нім. Lumpen – лахміття) – декласована і деморалізована частина робочих та інших верств населення, які перебувають на соціальному дні (жебраки, злиденні, бродяги, бомжі, кримінальні злочинці та інші паразитарні елементи), що змирились зі своїм становищем і не здатні зазвичай самостійно боротися за його зміну. У Давньому Римі Л. називали нащадків збіднілих […]...
- Взаємодія політична Політологічний словник Взаємодія політична – взаємний вплив різних політичних суб’єктів у процесі їхньої політичної діяльності; необхідна передумова повної реалізації функцій політичної системи, яка визначає характер політичного розвитку і темпи політичного прогресу. В. п. – керований процес, який визначається за рівнем співвідношення інтересів і цілей політичних суб’єктів. Керування ним не відокремлюється від управління політичною системою як […]...
- Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва. Відтак під П. п. розумітимемо розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, […]...
- ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ Короткі висновки Політична культура – надзвичайно містке поняття. Кількість його визначень наближається до п’ятдесяти. Єдиний виразний критерій, який дає змогу більш-менш чітко окреслити це поняття, полягає у розмежуванні двох сфер політичного буття: інституційної та орієнтаційної. Політична культура – сфера не безпосередньої дії, а суспільних […]...
- КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА – момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил і тенденції його зміни; орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, новизну, заперечення спадкоємності. Врахування К. п. – обов’язковий елемент вироблення політичної стратегії і тактики....
- Що таке політична доктрина? 25 Що таке політична доктрина? Політична доктрина (лат. doctrina – вчення) – головний принцип діяльності суб’єктів політичного процесу, що грунтується на певній політичній ідеології. У політичній доктрині відображується бачення політичної системи, шляхів її розвитку, функціонального призначення, засобів і методів розв’язання політичних проблем, вибору політичних пріоритетів. За допомогою доктрини визначаються конкретні напрями здійснення політичної влади, змінюється […]...
- Ізоляціонізм Політологічний словник Ізоляціонізм (політичний) (фр. isolation – відділення, відокремлення) – специфічний тип поведінки політичного суб’єкта, який орієнтований на обмеження і згортання його зовнішніх зв’язків і відносин. І. часто спостерігається у торговельних санкціях, посиленні, обмеженні візового режиму, військовій або інформаційній блокаді, згортанні культурних контактів тощо. Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. […]...
- Кампанія політична Політологічний словник Кампанія політична – система заходів, які здійснюються суб’єктом політичної дії протягом певного проміжку часу задля досягнення певної політичної мети або створення передумов для її досягнення. Кампанії різняться: а) характером мети – виборчі, рекламні, зовнішньополітичні, протестні, лобістські; б) періодом проведення К. п. – коротко -, середньо – і довготермінові;в) цільовою аудиторією, на яку спрямовані […]...
- Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
- Влада апарату Політологічний словник Влада апарату (power of apparatus/ machinery) – фактично реальний, нерідко досить потужний вплив, який має на людей, організацію апарат, тобто, сукупність державних службовців, штатних працівників різних органів влади. Послабити вплив апарату можна різними шляхами: вдосконаленням і демократизацією виборів, призначенням апаратних працівників, посиленням контролю за їх діяльністю з боку державних структур вищого рівня, громадськості […]...
- Даль Роберт Алан Політологічний словник Даль Роберт Алан (нар. 1915) – відомий представник американської політичної науки. Основні наукові праці (“Вступ до демократичної теорії” (1956), “Сучасний політичний аналіз” (1964), “Політичні опозиції у західних демократіях” (1966), “Дилеми плюралістичної демократії” (1982) та ін.) пов’язані зі складними проблемами політичної трансформації, демократії, співвідношення понять свободи, рівності, демократії. Розробив концепцію поліархії, яка мала давати […]...
- Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного розвитку, політичний регрес або крах політичної системи суспільства загалом. Стагнацію політичну спричиняють прорахунки органів державної влади, неефективність стабілізаційних механізмів політичної системи. Як правило, С. п. починається не у політичній, а […]...
- Лібертаризм Політологічний словник Лібертаризм (від англ. liberty – свобода) – ідейно-політична течія, яка заявляє, що є прямою спадкоємницею класичної ліберальної традиції, яка “абсолютно помилково поціновується як консерватизм”. З питань, які стосуються державно-політичної системи співвідношення економічних, соціальних і політичних аспектів, взаємовідносин індивіда, держави і суспільства, прихильники Л. займають позиції більш праві не лише від лібералів, а й […]...
- Політична система Політична система – сукупність політичних інститутів (держави, політичних партій, громадських організацій та ін.) у процесі їх взаємодії, спрямованих на підготовку та ухвалення політичних рішень, внаслідок чого виникають і розвиваються політичні відносини й відбувається політична діяльність у суспільстві. Основними функціями П. с., в яких комплексно розвивається її сутність, є такі: 1) обгрунтування стратегічної мети та шляхів […]...
- Моска Гаетано Політологічний словник Моска Гаетано (1858 – 1941) – відомий італійський соціолог і політолог, один з фундаторів теорії еліт. Найвідоміші праці: “Теорія урядів і парламентська система”, “Сучасні конституції”, “Основи політичної науки”, “Історія політичних доктрин”. Пройшов у своїй науковій творчості еволюцію від ліберального консерватизму до політичного радикалізму. Був автором ідеї нового політичного класу, точного визначення якому не […]...
- Автаркія Політологічний словник Автаркія (від давньогрецьк. autos – сам і arkeo – перебуваю в достатку) – форма здійснення державного суверенітету, яка грунтується на політиці економічного, соціального і культурного відособлення країни, ізоляції її від міжнародних культурних, економічних і політичних зв’язків, від світового ринку, міжнародної кооперації. Особливий різновид політики, який грунтується на відмові від принципу “вільної торгівлі” (“відкритих […]...
- Філософія політична Політологічний словник Філософія політична – галузь філософського знання, предметом якого є методолого-світоглядні й ціннісні принципи пізнання та інтерпретації політики як суспільного явища. Дуже повільно конституювалася у відносно самостійний розділ філософського знання, відокремлюючись від теорії політики. Узагальнює й доповнює теоретичні складові політики, розкриває принципи легітимності політики глибинними елементами позаполітичного узагальнено – смислового характеру. В доіндустріальний період […]...
- ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА – галузь соціально-філософської діяльності, що вивчає політичне життя суспільства, виробляє політичні, ідеологічні концепції, доктрини, прогнози, які впливають на формування політичної свідомості й перебіг політичних подій....
- Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р. він стає офіційною концепцією соціал-демократів. Основні риси Д. с. знайшли своє відображення у Франкфуртській декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (1951 р.). Трактується Д. с. як: а) тривалий процес відповідних соціальних перетворень; б) […]...