Головна ⇒ 📌Праця ⇒ ПОЛОТНЯНЕ ПЕРЕПЛЕТЕННЯ НИТОК У ТКАНИНАХ, СПОСОБИ ОБРОБКИ ТКАНИН

ПОЛОТНЯНЕ ПЕРЕПЛЕТЕННЯ НИТОК У ТКАНИНАХ, СПОСОБИ ОБРОБКИ ТКАНИН

РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА

§ 3.ВЛАСТИВОСТІ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ. ВЛАСТИВОСТІ ЛЛЯНИХ І БАВОВНЯНИХ ТКАНИН

Опорні поняття: механічні, технологічні, гігієнічні, оптичні властивості текстильних матеріалів, властивості лляних і бавовняних тканин.

Властивості тканини, її зовнішній вигляд залежать від багатьох чинників, основними з яких є: вид сировини, структура пряжі, щільність і вид ткацького переплетення, вид обробки тканини тощо.

Залежно від товщини пряжі, виду й щільності ткацького

переплетення виробляють тканини легкі й важкі, тонкі й товсті, м’які й шорсткі. Ступінь скрученості пряжі також визначає будову і властивості тканини. З підвищенням скрученості пряжі товщина тканини зменшується, а шорсткість і пружність зростають.

Для отримання фактури тканини з певним ефектом використовують різні за товщиною нитки основи й піткання.

Сполучення основи й піткання різної будови дає змогу отримати в тканині повздовжні й поперечні рубчики, випуклі клітини, смужки, розріджені ділянки тощо.

Властивості текстильних матеріалів ураховують під час їх добору для виготовлення різних

швейних виробів. Основними властивостями тканини є: механічні, технологічні, гігієнічні.

Механічні властивості визначають, як матеріал реагує на вплив різних зовнішніх сил.

Міцність і зносостійкість – здатність тканини опиратися силі розриву, а також витримувати дії тертя, розтягування, згинання, вологи, світла, сонця, температури тощо. Чим міцніша тканина, тим більших зусиль треба докласти, щоб її розірвати. Міцність і зносостійкість тканини залежить від міцності волокон, структури пряжі, виду ткацького переплетення тощо.

Драпірувальність – здатність тканини при вільному спаданні утворювати м’які округлі складки (мал. 9). Добре драпіруються пластичні тканини з натурального шовку, з м’якої шерсті. Щільні бавовняні й лляні тканини драпіруються значно гірше.

Мал. 9. Драпіровка тканини

Зминальність – здатність тканини під час її зминання утворювати і зберігати зморшки і заломи. Якщо заломи чітко видно і вони довго не розправляються, то тканина має високу зминальність. З такої тканини не шиють вироби складного крою та зі складками. Зминальність залежить від пружності й еластичності волокон тканини, ступеню скрученості пряжі, характеру обробки тканини.

Технологічні властивості тканини виявляються в процесі виготовлення виробу, починаючи від підготовки тканини до роботи, розкрою деталей і закінчуючи волого-тепловою обробкою.

Обсипальність – здатність тканини до сипучості ниток на зрізах. Ступінь обсипаності тканини залежить від гладкості та пружності ниток, виду і щільності їх переплетення, а також від виду обробки тканини. Найбільший ступінь обсипальності ниток мають шовкові й вовняні тканини.

Зсідальність – здатність тканини зменшувати розміри під дією волого-теплової обробки. Щоб виріб у готовому вигляді не деформувався, тканину перед розкроюванням зволожують і прасують.

Ковзання – рухливість одного шару тканини відносно іншого. Ковзання тканини може відбуватися під час розкроювання деталей виробу та їх сточування. Ця властивість залежить від гладкості ниток тканини й виду їх переплетення.

Гігієнічні властивості тканини спрямовані на збереження здоров’я людини та створення відчуття комфорту.

Теплозахисність – здатність тканини зберігати тепло людського тіла. Теплозахисні властивості тканини залежать від волокнистого складу, товщини, щільності переплетення ниток та виду обробки тканини.

Гігроскопічність – здатність тканини вбирати вологу із навколишнього середовища. Ця властивість залежить від волокнистого складу та обробки тканини.

– Які чинники впливають на властивості тканини?

– Назви механічні, технологічні й гігієнічні властивості тканини.

– Яку групу властивостей ураховують при розкроюванні тканини?

– Які властивості треба враховувати при розрахунку кількості тканини?

Повітропроникність – здатність тканини пропускати повітря. Ця властивість залежить від волокнистого складу та обробки тканини.

При розробці моделей обов’язково враховують оптичні властивості, які характеризують здатність тканини змінювати потік світла, що падає на неї. Залежно від оптичних властивостей, тканини мають той чи інший колір, блиск, прозорість. Саме тому тканини є теплих і холодних кольорів, матові та з блиском, прозорі й непрозорі.

Для добору тканини та розкрою деталей виробу важливими є геометричні показники тканини – її розмірні характеристики: товщина, ширина, довжина. Товщина тканини залежить від товщини ниток, з яких вона виготовлена, та від виду і щільності ткацького переплетення.

Властивості бавовняних і лляних тканин. Бавовняні й лляні тканини мають багато спільних властивостей:

Досить міцні, термостійкі, легко перуться, легко мнуться, погано драпіруються. Вони мають високоякісні гігієнічні властивості: добре вбирають вологу, повітропроникні, приємні на дотик.

Усі зазначені властивості в бавовняних і лляних тканинах за ступенем вияву дещо різняться. Наприклад: тканини з льону міцніші, ніж бавовняні; повітропроникність у лляних тканин вища, ніж у бавовняних (лляні тканини вважаються найкращим “дихаючим” матеріалом); лляні тканини зминаються сильніше, ніж бавовняні; лляні тканини більше обсипаються, ніж бавовняні.

Бавовняні тканини легкі й м’які на дотик, мають переважно матову поверхню (мал. 10). Вони зручні під час носіння, створюють відчуття тепла.

Мал. 10. Зразки бавовняної тканини Лляні тканини цупкі й шорсткі, їм притаманний легкий блиск (мал. 11), вони дають відчуття прохолоди.

Мал. 11. Зразки лляної тканини

Завдяки гігієнічним властивостям бавовняні й лляні тканини використовують для виготовлення пелюшок, дитячого, спортивного і легкого одягу, постільної, натільної і столової білизни та інших виробів.

Лляні тканини використовують для виготовлення виробів, які потребують особливої міцності (штори, оббивка на м’які меблі, спеціальний одяг, намети, вітрила для кораблів, мішковина тощо). На лляних полотнах художники малюють картини.

Чи знаєш ти

Клітини людини здатні без залишку розчиняти клітини льону. Тож лляну нитку використовують у хірургії як шовний матеріал, що не потребує подальшого зняття швів. Льон має рідкісні бактеріологічні властивості – ні бактерії, ні грибки на ньому не приживаються. Це – найбезпечніший матеріал для людей, схильних до алергічних захворювань.

1. Охарактеризуй механічні, технологічні й гігієнічні властивості тканин.

2. Укажи, як називають здатність тканини вбирати вологу: зминальність, повітропроникність, гігроскопічність, зсідальність.

3. Які властивості бавовняних і лляних тканин є небажаними під час пошиття одягу? Чому?

4. Як використовують бавовняні та лляні тканини?

5. Які властивості тканини впливають на добір матеріалів для пошиття білизни? спеціального одягу?

6. Досліди різні види бавовняних і лляних тканин. Поділися знахідками з однокласниками.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Визначення властивостей бавовняних і лляних тканин

Інструменти та матеріали: зразки тканин (бавовняних і лляних), лупа, голка, підручник, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи Таблицю поетапно заповнюй у зошиті.

Властивості бавовняних І лляних тканин

N2	Властивості тканини	Вид тканини
Бавовняна	Лляна
1	На дотик (м’яка, шорстка, тепла та ін.)
2	Фактура поверхні (гладка, щільна, розріджена, рельєфна, ворсиста та ін.)
3	Міцність (низька, середня, висока)
4	Зминальність (низька – заломи ледь помітні, середня, висока – сильні заломи)
5	Драпірувальність (низька – утворює крупні шорсткі складки, висока-утворює м’які, глибокі, часті складки)
6	Обсипальність (низька – із зусиллям витягується одна нитка, середня – витягується 3-4 нитки, висока – витягується відразу 5 і більше ниток)
7	Теплозахисність (нижча у гладкішого волокна; вища – у пухнастішого)

1. Візьми зразки бавовняної і лляної тканини в руки і визнач на дотик особливості кожної. Яка тканина більш м’яка і тепліша, а яка – більш шорстка і прохолодніша?

2. Розглянь уважно кожен зразок тканини та визнач її фактуру (гладка, щільна, розріджена, рельєфна, ворсиста та ін.).

3. Перевір бавовняну і лляну тканину на міцність. За допомогою голки витягни по одній нитці основи. Розірви кожну нитку і визнач, яка з них міцніша.

4. Для визначення ступеня зминальності зіжмакай у руці кожен зразок тканини, потримай протягом кількох секунд, потім залиши їх лежати на деякий час. На якій тканині утворилися більші заломи, а на якій – менші?

5. Визнач ступінь драпірувальності зразків тканини. Для цього збери верхній зріз тканини, а нижня частина тканини нехай вільно спадає. Уважно роздивися складки, що утворилися. Тканини малодрапірувальні утворюють шорсткі, крупні, рідкі складки, високої драпірувальності – утворюють м’які, глибокі, часті складки.

6. Перевір зразки тканини на обсипальність. На зрізі зразків тканини ручною голкою витягни одну нитку, дві, три разом і т. д. Якщо без зусиль витягнулося відразу п’ять ниток і більше, то тканина сильно обсипається. Якщо витягнулося 3-4 нитки – обсипальність середня. Якщо насилу вдалося витягнути одну нитку – обсипальність низька.

7. Теплозахисність залежить від будови волокна, ступеня його гладкості або пухнастості. Якщо нитка на місці розриву має вигляд пухнастої ватки, то це нитка бавовняної тканини, якщо вигляд щіточки – лляної.