Положення про комерційну таємницю підприємства, правила збереження
Економічна безпека підприємства
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 2
Типові зразки організаційно-методичних
Документів системи правового захисту
Комерційної таємниці Підприємства
Положення
Про комерційну таємницю підприємства
Та правила її збереження
Введено в дію наказом
№________від_________20___р.
Перехід на ринкові взаємовідносини припускає нові принципи організації виробничо-господарської діяльності підприємства. Результати цієї діяльності можуть набувати цінність на ринку, а також слугувати предметом комерційної
Метою цього Положення є закріплення на основі Господарського кодексу України, Закону “Про інформацію” та інших нормативних актів прав підприємства на комерційну таємницю, на створення системи заходів щодо забезпечення збереження конфіденційної комерційної інформації, захисту інтересів кожного співробітника та всього колективу підприємства від неконтрольованого використання результатів виробничої, господарської та іншої діяльності підприємства, створити умови підвищення зацікавленості підприємства в отриманні прибутку від підприємницької діяльності.
1. Загальні положення
1.1.
Примітка: комерційною таємницею можуть бути документи, записки, звіти, протоколи, креслення, карти, матеріали, обладнання та інші джерела інформації, які належать підприємству, у вигляді неоформлених або неповних патентів, ноу-хау, результатів наукових досліджень, програмного продукту, а також калькуляції витрат виробництва, структура ціни, тендерні пропозиції, контракти, дані про постачальників та клієнтів, відомості про конфіденційні ділові переговори, огляди ринку, маркетингові дослідження, інвестиції та інші відомості, які являють підприємницький інтерес.
___________________________________________
* Пункт 1.1 слід сформулювати, виходячи з особливостей підприємства, видів його діяльності, а також положень ст. 162 Господарського кодексу України.
1.2. Положення визначає основи захисту наукової, виробничої, господарської, підприємницької та іншої діяльності підприємства, збереження комерційної таємниці, спрямоване на недопущення можливої економічної шкоди як самому підприємству, так і його клієнтам, партнерам.
1.3. Вимоги та правила, які викладені в Положенні, обов’язкові для виконання усіма підрозділами підприємства та їх співробітниками.
1.4. Відомості, які складають комерційну таємницю та які отримані за результатами виробничої, господарської, підприємницької та іншої діяльності, – належать підприємству.
Ці відомості можуть належати декільком підприємствам, установам (юридичним особам). Право володіння, використання та відповідальність за їх розголошення закріплюються у Статуті, установчому та господарському договорі, технічному завданні тощо.
1.5. Право прийняття рішення про використання відомостей, які включають комерційну таємницю, належить керівникові підприємства, який може делегувати це право у письмовому вигляді конкретній особі з числа своїх заступників або керівникові одного з підрозділів.
1.6. На підприємстві щорічно готується “Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю” (надалі – “Перелік”), який розглядається та обговорюється на засіданні постійно діючої комісії з комерційної таємниці, після чого склад, обсяг та термін обмежень затверджується керівником підприємства. У разі потреби до “Переліку” можуть бути внесені зміни та доповнення. Ці відомості не підлягають оприлюдненню до закінчення терміну їх обмеження.
1.7. У випадках зацікавленості підприємства в закріпленні пріоритету отриманого наукового або виробничого досягнення інформація, яка призначена для оголошення, повинна містити в собі мінімум відомостей комерційного характеру, достатній для досягнення цілей публікації. В рекламних матеріалах наявність відомостей, які містять конфіденційну інформацію, повинна бути виключеною.
1.8. Використання для відкритого оголошення відомостей, які містять, конфіденційну інформацію та які отримані на договірній основі, або такі, що є результатом спільної наукової (виробничої) діяльності, можливе лише з дозволу партнерів.
2. Механізм визначення інформації,
Яка складає комерційну таємницю
2.1. В процесі науково-дослідної, конструкторсько-проектної, господарської, підприємницької та іншої діяльності керівники структурних підрозділів (автор) здійснюють прогнозну оцінку можливості отримання результатів, які можуть мати новизну та складати в наступному предмет комерційної таємниці. Ці відомості у вигляді контрольної картки через підрозділ безпеки передаються в постійнодіючу комісію з комерційної таємниці.
2.2. Підрозділ безпеки веде контрольний облік наданої інформації в журналі “Попередній облік інформації, яка мас комерційну перспективу”.
2.3. В ході створення конкурентоспроможної продукції, товарів, послуг, відпрацювання дослідних зразків вивчається патентно-ліцензійна ситуація на основі науково-технічної та патентної інформації, провадиться оцінка їх вартості, можливої економічної ефективності, наявності аналогів, відповідності світовому рівню, конкурентоспроможності, можливої вигідної реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках.
2.4. У позитивному випадку висновки по результатах оцінки викладаються у висновку, в якому відображається предмет комерційної таємниці, термін її дії, коло осіб, які мають право доступу до цієї інформації.
Цей висновок підписується керівником структурного підрозділу, після чого він з усіма матеріалами передається до підрозділу економічної безпеки, який веде їх суворий облік, і направляє в постійно діючу комісію.
3. Заходи щодо захисту комерційної таємниці
3.1. Організація та проведення заходів щодо захисту комерційної таємниці провадяться підрозділом економічної безпеки, права та обов’язки якого визначені окремим положенням.
3.2. Усі письмові джерела інформації, які мають комерційну таємницю, повинні мати обмежуючий гриф (“КТ – суворо конфіденційно”, “конфіденційно” та інші) та підлягають зберіганню в підрозділі економічної безпеки, який здійснює нагляд за використанням інформації, що містить комерційну таємницю.
3.3. В текстах документів та їх реквізитах додатково можуть бути обумовлені права на інформацію, порядок користування нею, терміни обмеження на публікацію та інше.
3.4. По кожній інформації, яка є предметом комерційної таємниці, оформляється тематичне досьє.
3.5. Видача досьє та документів з відміткою “конфіденційно” дозволяється авторам цих документів або іншим особам за письмовою вказівкою володаря інформації та його безпосереднього керівника.
3.6. При виявленні несанкціонованого доступу до конфіденційної комерційної інформації керівник підрозділу (виконавець) зобов’язаний негайно повідомити підрозділ економічної безпеки.
3.7. При укладанні дво – або багатосторонніх договорів та угод з українськими підприємствами, організаціями й іноземними фірмами про проведення науково-дослідної, виробничо-господарської або іншої діяльності, а також про передачу технологічних рішень дослідних зразків і т. ін., обов’язковою умовою угоди повинно бути додержання конфіденційності.
Змістом такої умови може бути:
А) зобов’язання сторін щодо попередження розголошення комерційної таємниці;
Б) документи, послуги та інші умови повинні розглядатися сторонами як суворо конфіденційні;
В) заходи по недопущенню порушень правил користування цими документами та виробами;
Г) зобов’язання сторін, щодо заборони передачі інформації третім особам без попереднього узгодження між сторонами;
Д) зобов’язання сторін ознайомлювати з договором суворо обмежене коло своїх співробітників.
3.8. Передача інформації, яка має комерційну таємницю, стороннім організаціям можлива лише на підставі договору або контракту.
3.9. Від осіб, які допущені до ознайомлення з конфіденційною інформацією, береться письмове зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці та проводиться ознайомлення з мірою відповідальності за порушення цих зобов’язань. Заявку з обгрунтуванням необхідності оформлення зобов’язання подають голові підрозділу економічної безпеки керівники структурних підрозділів.
3.10. Оформлення заявок на патенти, винаходи здійснюється з урахуванням вимог збереження комерційної таємниці. При необхідності в цих матеріалах вказується на обмеження відкритої публікації опису винаходів.
3.11. Надання даних, які містять в собі комерційну таємницю, представникам органів державного управління та засобів масової інформації регулюється відповідними законами, іншими нормативно-правовими актами та здійснюється з санкції керівника підприємства.
3.12. Обмеження на розповсюдження комерційної інформації встановлюються керівником підприємства. За часом та місцем дії вони не повинні перевищувати розумної межі.
3.13. Працівник підприємства, якому відома комерційна таємниця, не має права використовувати її задля особистої користі або розголошувати її, а також без письмового дозволу адміністрації займатися прямо або опосередковано будь-якою діяльністю, яка, як конкурентна дія може нанести збиток підприємству, що є володарем цієї комерційної таємниці.
3.14. При звільненні працівник підприємства на протязі дії часу комерційної таємниці не має права її публікувати, розголошувати, передавати будь-кому без дозволу адміністрації підприємства. При звільнені з підприємства у нього береться зобов’язання-попередження.
4. Відповідальність
4.1. Відповідальність за організацію забезпечення зберігання комерційної таємниці, своєчасну розробку та здійснення заходів щодо її збереження несуть керівники підприємства, структурних підрозділів підприємства та особи, безпосередньо призначені на ці ділянки роботи.
4.2. У разі навмисного або несанкціонованого розголошення (передачі) відомостей, які складають комерційну таємницю, внаслідок чого підприємству була заподіяна матеріальна або інша шкода (втрачена вигода), співробітник притягується до відповідальності, передбаченої трудовим, адміністративним, цивільним або кримінальним законодавством (співробітник може бути звільнений з роботи по недовірі, через судові органи з нього стягнутий штраф на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди тощо).
Якщо співробітник займається збиранням конфіденційної інформації комерційного характеру в інтересах конкуруючих або інших організацій, в тому числі іноземних, або фізичних осіб, він несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
Притягнення до кримінальної відповідальності може мати місце з ініціативи або згоди власника комерційної таємниці.
Працівники підприємства зобов’язані суворо зберігати комерційну таємницю, яка стала їм відомою в процесі наукової, виробничої, господарської, підприємницької або іншої діяльності, що закріплюється при щорічному укладанні колективного договору. Кожен працівник зобов’язаний знати, що в умовах ринку, конкуренції збереження комерційної таємниці є елементом маркетингу та заповзятливості, способом максимізації прибутку підприємства, а її розголошення, безкоштовний обмін досвідом роботи може виявитися економічно небезпечним як для підприємства, так і для кожного його співробітника.
Підрозділ безпеки підприємства
З положенням про комерційну таємницю підприємства і правила її зберігання під розписку знайомляться всі співробітники підприємства, що мають відношення до відомостей і документів, які становлять комерційну таємницю, в частині, яка їх стосується.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...