Поведінка у випадку нападу
ОБЖ
Громадянська безпека
Надзвичайні ситуації, що загрожують безпеці громадянина
Поведінка у випадку нападу
Якщо є можливість бігти – біжіть негайно. У даній ситуації ця дія не оцінюється як боягузтво. На думку психологів, хоробрість – це розумне оцінювання своїх можливостей. Іноді необхідно мати мужність, щоб сказати собі: я повинен відступити.
Щоб швидше і надійніше відірватися від переслідувачів, необхідно враховувати правила.
Правила поводження під час нападу
1) Обирайте для відступу складний для хуліганів
2) вибирайте шлях з легкими для вас і неприємними для переслідувачів перешкодами (бруд, калюжа, кущі). Якщо переслідувачі і не припинять бігти за вами, вони на мить уповільнять біг перед неприємною перешкодою, може, оббіжать її, втративши ще декілька цінних для вас секунд. Часто переслідування припиняється, якщо перед цим не було принципової сутички і супротивники
3) якщо перед вами невисоке провалля, стрімкий схил, високий ганок, можна і треба стрибати. Якщо на вашому шляху опинилася річка, ставок, сміливо забігайте (стрибайте) у воду, зрозуміло, якщо ви вмієте плавати і це не зима. Це така неприємна перешкода, що навіть хулігани, які вміють плавати, найвірогідніше зупиняться, а якщо ні, то у воді їм значно важче буде реалізувати свою кількісну перевагу та бойові навички.
Якщо зустріч із злочинцем усе ж сталася, як поводитися – покірно чи агресивно – вам доведеться вирішувати самому на темній вулиці або у безлюдному місці, де ви опинилися.
Безпечніше дотримуватися рекомендацій:
– на першу вимогу вуличного грабіжника віддати гроші (для цього невелику суму завжди носіть у кишені або сумочці);
– не тягти до себе сумку, якщо її виривають;
– не сперечатися, не відповідати на провокативну поведінку. Говорити спокійно і повільно, впевнено. Ваша мета: виплутатися із біди, а не перемогти у сутичці. Але варто пригнітити противника психологічно. Говоріть із ним сміливо, агресивно, підхоплюючи його лексику. Не розгублюйтеся, не давайте себе залякати.
Вимушено віддавши грабіжнику те, що він від вас вимагав, негайно повідомте про те, що сталося, у міліцію, спробуйте якомога детальніше змалювати зовнішність злочинця, прикмети, манери. Це підвищить шанси його затримати.
При загрозі вимагання, шантажу пам’ятайте: ніколи і ні за яких обставин не проводьте переговорів; краще вчасно припинити шантаж, ніж позбавитися здоров’я та життя; не роздумуючи, повідомте про те, що сталося, у міліцію.
Самозахист – спрямування захисних дій на самого себе. Самозахист, самооборона може здійснюватися за допомогою газового балончика, газового пістолета або табельної зброї у людей, які мають право на цю зброю за службою.
Газовий балончик може мати будь-яка людина без обмеження віку (крім дітей дошкільного віку).
Багато засобів індивідуального захисту, що з’явилися на нашому ринку останніми роками, заборонені для використання: деякі із засобів “захисту” являють небезпеку для своїх власників. Так, категорично заборонені різні електрошокові пристрої – їх застосування може потягти за собою смерть не тільки нападника, але й господаря: наприклад, у дощ або сиру погоду.
Віденська конвенція забороняє використання нервово-паралітичного газу як засобу індивідуального захисту – на власника такого балончика може бути накладений штраф. Дозволено використовувати лише офіційно придбані балончики із сльозоточивим газом, а також газову зброю.
Розрізняють такі види зброї:
холодна і пневматична; гладкоствольна мисливська; нарізна мисливська; спортивна.
Право на придбання холодної та пневматичної зброї мають громадяни від 18 років; гладкоствольної мисливської – від 21 року; нарізної мисливської – громадяни від 25 років. Газову зброю дозволено мати з 18 років.
У цілому ряді випадків особи скоюють вчинки, які нагадують злочинні дії. Наприклад, громадянин, захищаючи своє життя, вбиває нападника; працівник міліції, затримуючи злочинця, застосовує до нього певне насилля. Однак закон не визнає їх злочинами. Це може бути самозахист або виконання службового обов’язку.
Людські вчинки, зовні схожі з певними злочинами, але в силу їхніх сутнісних ознак, які виключають злочинні дії і, отже, кримінальну відповідальність, оскільки є правомірними або, в крайньому разі, прийнятими, називають обставинами, що виключають злочинність дії. До таких обставин належать: необхідна оборона; крайня необхідність; затримання злочинця; виправданий професійний ризик; виконання наказу; згода потерпілого; здійснення свого права та ін.
Необхідна оборона – це правомірний захист від соціально небезпечного замаху шляхом завдання шкоди особі, що вчинила замах. Мета оборони – захист від замахів, саме захист, не помста. Необхідна оборона має ознаки правопорушення, але тільки суд може вирішувати, чи ця дія була злочином або самообороною.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається яскрава невідповідність захисту характеру й небезпеці замаху. Крайня необхідність полягає в тому, що людина захищається від небезпеки, яка їй загрожує і яку в даних умовах неможливо було припинити іншими засобами, за умови, що шкода завдана менш значна, ніж шкода припинена.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...