Праві і ліві у політиці

Політологічний словник

Праві і ліві у політиці – дві крайні, протилежні сторони (зони) у великому спектрі політичних сил: консервативно-охоронна і перетворювально-радикальна. Походження терміна пов’язують з розміщенням членів установчих зборів (у період Великої французької революції) консервативного налаштування в залі засідань справа від головуючого і радикально налаштованих – зліва від головуючого. Нині терміни “праві” і “ліві” використовують для характеристики політичних партій, рухів, об’єднань, ЗМІ, політичних

тверджень і позиції лідерів, рядових громадян. Практично в ході політичного процесу ситуація вимальовується так: перемога лівої опозиції примушує сили, що прийшли до влади, займати здебільшого центристські позиції, що врешті приводить до їх диференціації та виокремлення нового лівого крила, в разі ж перемоги правих сил у політичній боротьбі вони під тиском лівої опозиції швидше за все займають правоцентристську позицію, що веде до формування в їхньому середовищі нових праворадикальних течій.

Базів В. А. Політичні партії в незалежній Україні: генеза і тисячоліття. – Львів, 1999; Білоус А. О. Політичні об’єднання України. – К., 1993; Дергачов О., Полохало В. Метаморфози політичної влади // Політична думка. – 1996. – № 1; Українські ліві: між ленінізмом і соціал-демократією / За ред. О. Гараня, О. Майбороди. – К., 2000.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Праві і ліві у політиці