Право народів (націй) на самовизначення

Related posts:

1. Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів […]...
2. Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
3. Організація Об’єднаних Націй (ООН) Організація Об’єднаних Націй (ООН) – міжнародна організація, головною метою діяльності якої є підтримання міжнародного миру і безпеки, відвернення воєн. Об’єднуючи майже всі держави сучасного світу, ООН фактично є всесвітньою організацією. Існує з 24.Х.1945 p., коли набрав чинності Статут ООН. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1947 p. цю дату щорічно відзначають як День ООН. Головні органи […]...
4. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з метою сприяти справі миру і безпеки, культури та інформації. Членами ЮНЕСКО нині є понад 160 держав. ЮНЕСКО організовує численні дослідження, наукові конференції, що стимулюють і підтримують наукову, освітню, інформаційну діяльність, […]...
5. Мирного співіснування принцип Політологічний словник Мирного співіснування принцип – один з основоположних принципів міжнародного права, до яких зокрема належать: принцип суверенної рівності держав; принцип рівноправності народів та їхнього права самостійно визначати свою долю; принцип незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах; принцип непорушності державних кордонів; принцип територіальної цілісності держав; принцип мирного врегулювання суперечок; принцип невтручання у внутрішні […]...
6. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
7. Атлантична хартія Політологічний словник Атлантична хартія – декларація про основні засади військової і післявоєнної політики, підписана у серпні 1941 р. тодішніми прем’єр-міністром Великобританії В. Черчиллем і президентом США Т. Рузвельтом на борту воєнного корабля в Атлантиці. А. х. визнавала право народів на самовизначення, на вільну міжнародну торгівлю і на міжнародне економічне співробітництво. За рішенням тих, хто підписав […]...
8. Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
9. Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні обмеження. Насамперед це обмеження за віком, які у кожній країні мають специфічний характер. Наприклад, в Україні право обирати мають лише ті […]...
10. Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
11. Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
12. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
13. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
14. Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
15. Основні права нації (народу) Основні права нації (народу) – певні можливості кожної нації (народу), необхідні для нормального існування та розвитку її у конкретно-історичних умовах, які об’єктивно зумовлені досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними й рівними для всіх націй (народів). Розуміння О. п. н. залежить і від того, який зміст вкладатиметься у поняття нації. У суспільствознавстві існує щонайменше […]...
16. Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
17. Відкрите море Відкрите море – частини моря, які не належать до територіальних або внутрішніх вод прибережних держав. Основою правового режиму В. м. є принцип свободи В. м. Всі держави (морські й не морські) мають рівні права на користування В. м. У В. м. діє принцип виключної юрисдикції держави прапора морського або повітряного судна. Винятком є право військових […]...
18. Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
19. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
20. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
21. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
22. Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
23. Усім світом охороняємо культуру різних народів ЛЮДИНА І СВІТ & 34. Усім світом охороняємо культуру різних народів Повтори те, що знаєш Як називається чудо світу, яке знаходиться в Єгипті? Поділись своїми думками Розгляньте фотографії. Чи знаєте ви, де знаходяться ці культурні пам’ятки? Лувр Ермітаж Софійський собор Великий Китайський мур Я хочу дізнатися Як моя країна разом з іншими державами бере участь […]...
24. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
25. ПРАВО ПРИРОДООХОРОННЕ Екологія – охорона природи ПРАВО ПРИРОДООХОРОННЕ – розділ міжнар. права та правової охорони природи всередині держави, що розробляє юридичні основи збереження прир. ресурсів та середовища життя....
26. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
27. Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
28. Космічне право Космічне право – сукупність міжнародних принципів і. норм, які регулюють правовий режим космічного простору і небесних тіл, права і обов’язки суб’єктів К. п. Основними джерелами К. п. є: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963), Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи […]...
29. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
30. Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...
31. Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
32. Міжнародне кримінальне право Міжнародне кримінальне право – система норм і принципів, які закріплюють основи співробітництва держав у боротьбі із злочинами, суспільна небезпека яких визнана міжнародним правом. Боротьба із злочинністю – одне з найважливіших завдань не тільки внутрішнього, а й міжнародного права, оскільки окремі види злочинів потребують об’єднаних зусиль багатьох держав (особливо в боротьбі з міжнародними злочинними синдикатами, які […]...
33. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
34. Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
35. СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ – усвідомлення людиною своєї соціальної сутності, свого місця в суспільстві. У широкому розумінні С. с. трактується як процес і результат формування соціальної самосвідомості особи, сукупності її філос., політ., правових, етичних, естетичних поглядів і уявлень, обумовлених даним істор. етапом розвитку суспільства і віддзеркалюваних у більш – менш систематизованих ставленнях особи […]...
36. Право фінансове Право фінансове – сукупність юридичних норм, які регулюють відносини власності у процесі утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій. Норми фінансового права закріплюють загальні принципи та форми фінансової діяльності різних ланок держави, методи централізації фінансових ресурсів у руках держави, основні […]...
37. Право на страйк Право на страйк – право людини (соціальне, економічне, політичне) на страйк з метою захисту своїх соціально-економічних інтересів. Таке право зафіксоване у ст. 8 Міжнародного пакту 1966 про економічні, соціальні та культурні права. П. на с. викладене у ст. 44 Конституції України. Воно закріплене більшістю країн світу, проте було відсутнє в СРСР. Водночас на різних етапах […]...
38. Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
39. Право міжнародних договорів Право міжнародних договорів – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок укладання, дії, зміни, припинення міжнародних договорів. Протягом тривалого часу джерелом цієї галузі був міжнародно-правовий звичай. У 1969 р. на конференції ООН прийнято Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, яка значною мірою кодифікувала це право і детально регламентувала всі стадії існування договору: укладення, аутентифікацію, набуття […]...
40. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...