Примусова праця

Related posts:

1. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
2. Фізична праця Фізична праця – праця, що здійснюється здебільшого завдяки витратам фізичної сили працівника і в процесі якої використовуються природні сили людини, а отже, Ф. п. є витратами мускулів, мозку, нервів, органів чуття та ін. Ф. п. переважала на всіх етапах розвитку людського суспільства аж до середини 50-х років XX ст. – часу розгортання НТР. За підрахунками […]...
3. Необхідна праця Необхідна праця – праця, затрачена на виробництво необхідного продукту, який забезпечує відтворення робочої сили працівника та членів його сім’ї. Така праця становить лише частку робочого часу, а другу частку складає додаткова праця, результат якої привласнюється власником засобів виробництва. Якісні особливості і форми Н. п. визначаються в кожній соціально-економічній формації характером відносин власності. Внаслідок цього заробітна […]...
4. Минула праця Минула праця – праця, втілена у засобах виробництва, предметах споживання, об’єктах інтелектуальної власності та ін. М. п., на відміну від живої, не створює вартості й додаткової вартості, а є однією з найважливіших умов її створення. Водночас, взаємодіючи з живою працею, М. п. стає джерелом нової продуктивної сили (т. зв. синергічного ефекту), певної частки додаткової вартості. […]...
5. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
6. Додаткова праця Додаткова праця – праця трудівника, в ході якої створюється додатковий продукт; праця понад ту, що необхідна для відтворення життєвих засобів робітника, потрібних для існування як його самого, так і членів його сім’ї. Праця людини поділяється на необхідну і додаткову. На першому етапі розвитку людства вся праця складала необхідну, коли людина була спроможна забезпечити лише своє […]...
7. Суспільно необхідна праця Суспільно необхідна праця – праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва (середній або пануючий у суспільстві рівень техніки, середня продуктивність й інтенсивність праці і середня кваліфікація працівників), вимірюється суспільно необхідним робочим часом і служить для визначення величини вартості товару. Суспільно необхідний робочий час визначає та група підприємств, яка виробляє основну масу […]...
8. Продуктивна праця Продуктивна праця – праця людини, в результаті якої створюються матеріальні блага та послуги. Продуктивною є не тільки праця у сфері матеріального виробництва, але й у сфері науки, освіти, управління, охорони здоров’я, послуг, а також у духовній. В сучасному західному суспільстві П. п. має два основні виміри. Перший стосується системи продуктивних сил, другий – відносин власності, […]...
9. Жива та уречевлена праця Жива та уречевлена праця – процес діалектичної взаємодії цих видів праці на різних етапах еволюції технологічного способу виробництва, внаслідок чого виникає нова продуктивна сила. На першому етапі такої еволюції (за умов технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці) домінувала жива праця (див. Праця), частка якої як в окремому товарі, так і в сукупній масі […]...
10. Складна праця Складна праця – праця, що вимагає спеціальної підготовки, кваліфікації працівників. Кваліфікований працівник має більший обсяг знань та інформації, ніж працівник простої праці. Досвід показує, що такий працівник виявляє, як правило, творче ставлення до праці, високі навички і вміння, С. п. створює за одиницю часу вартість більшої величини, ніж проста праця. С. п. на основі редукції […]...
11. Конкретна праця Конкретна праця – праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживну вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, а також часткового перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт, є вартіснотворним фактором. Сукупність багатьох якісно різних корисних видів (сімейств, підвидів тощо) робіт […]...
12. Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Яка основна праця Дж. С. Мілля та її складові? Праця Мілля “Принципи політичної економії” складається з п’яти книг: “Виробництво”, “Розподіл”, “Обмін”, “Вплив суспільного прогресу на виробництво та розподіл”, “Вплив уряду”. Аналіз суспільно-економічних процесів підпорядковано принципам, сформульованим Міллем у його “Нарисах […]...
13. Продуктивна і непродуктивна праця Продуктивна і непродуктивна праця (лат. Productivus – доцільний, плодотворний) – праця, яка відповідно збільшує або не збільшує національне багатство країни, тобто сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, культури, виробничого досвіду та ін. (див. Багатство національне). Основною частиною національного багатства є економічний потенціал країни: виробничі фонди, природні ресурси, сукупний […]...
14. Суспільно корисна праця Суспільно корисна праця – трудова діяльність окремих індивідів, трудових колективів, сукупного працівника, спрямована на створення необхідних і корисних благ для задоволення потреб суспільства та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Корисність такої праці залежить передусім від того, наскільки створений продукт або послуга відповідають дедалі більшим потребам населення, які зазнають кількісних та якісних змін на […]...
15. Приватна праця Приватна праця – праця, яка здійснюється у формі індивідуальної трудової діяльності або приватними власниками на засоби виробництва на трудовій і нетрудовій основі. Початково П. п. використовувалась в індивідуальному натуральному господарстві, домашньому господарстві тощо. З розвитком продуктивних сил і поглибленням суспільного поділу праці насамперед в одиничній формі (тобто в межах окремого підприємства) П. п. поступово заперечується […]...
16. Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між людиною і природою, процес, у якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює та контролює обмін речовин між собою та природою”. Визначення практики, яке дають автори одного з найпопулярніших в Україні […]...
17. Жива праця Жива праця – свідома, доцільна діяльність людини, витрата розумової і фізичної енергії, спрямована на створення споживчої вартості або корисного ефекту, необхідних для задоволення власних потреб і суспільства в цілому. Ж. п. виражає не тільки відношення людини до природи, але й відносини між учасниками процесу виробництва. Вона нерозривно взаємозв’язана із засобами виробництва, які створюють його речові […]...
18. Праця розумова Праця розумова – процес найсвідомішої і творчої діяльності людини, що здійснюється в межах матеріального і передусім духовного виробництва і характеризується витратою та одночасним, здебільшого розширеним, відтворенням її розумових та організаторських здібностей. Найважливішою складовою П. р. в сучасному суспільстві є праця інтелігенції, тому частку цієї складової у сукупній праці найповніше виражає кількість осіб з вищою освітою. […]...
19. Абстрактна праця Абстрактна праця – специфічна спеціально-економічна форма праці в умовах товарного виробництва і розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А. п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох (десятках тисяч) видах конкретної праці, тобто праці токаря, столяра, водія, космонавта тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, […]...
20. Експлуатація Політологічний словник Експлуатація (від фр. exploitation – привласнення чужої праці) – безплатне привласнення власниками засобів виробництва і життєвих засобів, продукту (додаткового, а нерідко і частини необхідного), виготовленого безпосередньо працівниками, шляхом економічного або позаекономічного примусу. Розрізняють такі форми Е., як особливий спосіб виробництва (рабовласництво, феодалізм, капіталізм) і такі, де вони не є способами виробництва (воєнні грабежі, […]...
21. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
22. Прокоментуйте афоризм У. Петті “Праця – батько багатства, а земля – його мати” Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Прокоментуйте афоризм У. Петті “Праця – батько багатства, а земля – його мати” На відміну від меркантилістів Уїльям Петті (1623-1687) бачив джерело багатства не в грошах, не в зовнішній торгівлі, а в праці. Він вважав, що матеріальною основою багатства слугує земля, природа, а творець багатства – праця у […]...
23. Управлінська праця Управлінська праця – різновид розумової праці з організації скоординованої діяльності трудового колективу, виконання основних функцій управління. Предметом У. п. є інформація (про стан та властивості об’єкта управління, комерційна – про рівень витрат на виробництво продукції, в т. ч. у конкурентів, про насиченість ринку тощо), засобами праці – різні види техніки, передусім обчислювальної, а результатом – […]...
24. Праця Праця – процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. При цьому людина здійснює і свою свідому мету, яка визначає спосіб і характер її дій і якій вона підкоряє свою волю. В процесі П. створюються матеріальні і духовні блага […]...
25. Плинне перенаселення Плинне перенаселення – відносне перенаселення у формі тимчасового безробіття внаслідок циклічного та нерівномірного характеру виробництва. П. п. охоплює тимчасове і постійне (хронічне) безробіття, що зростає. Зокрема, у США “природний рівень” безробіття в 60-х XX ст. становив 4% сукупної робочої сили, наприкінці 80-х – 7,5, наприкінці 2000 – 4; у країнах ОЕСР в 1961-1970 – 3,1%, […]...
26. Праця годує, а лінь марнує Урок 83. Праця годує, а лінь марнує Назви протилежні слова. Поразка, сміливий, швидкий, перемога, ганьба, слава, боязкий, повільний. Поміркуй! Чому так говорять: “Праця годує, а лінь марнує”? Додай слово. Щоб город перекопати, Треба взяти нам. Щоб забить кудись гвіздок, Треба мати. Щоби дрова нарубати, Треба нам. мати. А без чого жодне діло Не кипіло, не […]...
27. Свідомість і праця. Спілкування і мова Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 24 . Свідомість і праця. Спілкування і мова Мета: визначити роль праці у формуванні свідомості та її роль у житті людини; довести відмінність діяльності людини від поведінки інших живих істот; розкрити основні поняття теми: “праця”, “спілкування”, “мова”, “природна” та “штучна мова”; сформувати уявлення учнів про спілкування розвивати навички спілкування. […]...
28. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
29. Вивезення товарів Вивезення товарів – форма економічних зв’язків між державами, що передбачає переміщення товарів і послуг з однієї країни в іншу з метою їх реалізації та отримання прибутку. В. т. зумовлене міжнародним поділом праці, нерівномірністю розвитку окремих галузей, відносною вузькістю внутрішнього ринку тощо. На вищій стадії розвитку капіталізму В. т. також стимулюється вивезенням капіталу, прагненням могутніх держав […]...
30. Праця людей у місті (селі) РІДНИЙ КРАЙ Урок 58 Тема. Праця людей у місті (селі) Мета: розширювати знання учнів про професії людей села і міста, про значення праці людей своєї місцевості; виховувати почуття гордості, любові до свого міста, району, краю. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент >> Вправа “Погода” – Яка зараз пора року? – Який місяць? – Яке число? – […]...
31. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
32. Хейлбронер Хейлбронер (Heilbroner) Роберт (нар. 1916) – американський економіст-інституціоналіст. Основні роботи: “Межі американського капіталізму” (1966), “Між капіталізмом і соціалізмом” (1970). Сучасний етап розвитку капіталізму X. уважає принципово новою стадією, заснованою на застосуванні якісно нової техніки. Згідно з X., розвиток техніки безпосередньо, минаючи виробничі відносини, продукує головні соціально-економічні зміни в суспільстві, прийдешню трансформацію капіталізму. На його думку, […]...
33. Пауперизм Пауперизм (лат. pauper – бідний, незаможний) – злиденність частини найманих працівників, відсутність у них найнеобхідніших засобів до існування в різних суспільствах. П. виник у рабовласницькому суспільстві: дрібні селяни-власники, не витримуючи конкуренції дешевої робочої сили рабів, покидали землю, йшли в міста, перетворюючись значною мірою на пауперів. У період розпаду феодалізму із посиленням майнової диференціації господарств велика […]...
34. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
35. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
36. Організованого капіталізму концепція Організованого капіталізму концепція – концепція, в якій проголошується здатність монополій забезпечити свідомо регульовану планомірну капіталістичну економіку, позбавлену стихійного розвитку, криз надвиробництва. Виникла наприкінці XIX ст. Обгрунтована у працях німецьких економістів В. Зомбарта, Р. Штольцмана та ін. Набула поширення після першої світової війни. О. к. к. розвинув у своїх працях німецький теоретик Р. Гільфердінг. У 1927 […]...
37. Митна політика Митна політика – комплекс заходів державного регулювання експортно-імпортних операцій шляхом зміни порядку та обсягів вилучення митних податків, тарифів і зборів. На нижчій стадії капіталізму і до середини XX ст. М. п. мала яскраво виражений протекціоністський характер, оскільки сприяла розвитку національної промисловості. Відтак домінувала тенденція до послаблення митних бар’єрів у зовнішній торгівлі. Протекціоністська М. п. виправдана […]...
38. Закон Подолинського Закон Подолинського – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між зростанням корисної праці людства (в т. ч. кожної окремої людини) і непропорційним збільшенням загальної кількості енергії, внаслідок яких (зв’язків) менша кількість людської праці на зріліших етапах еволюції суспільства здатна перетворювати більшу масу нижчих форм енергії в її вищі форми. З. П. випливає з соціально-енергетичних аспектів […]...
39. Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Уроки 22-23 . Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Мета: розкрити основні поняття з теми (емоції, мислення, воля, надсвідомість, інтуїція); ознайомити учнів зі структурою свідомості; розвивати вміння формувати особисті судження та аргументи з проблеми. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція з елементами бесіди. ХІД УРОКУ І. […]...
40. Стихійний характер економічного розвитку Стихійний характер економічного розвитку – розвиток економічної системи, що базується на переважанні індивідуального типу (а отже, відповідних форм приватної власності) невеликих за масштабами підприємств, механізму вільної ринкової конкуренції (а отже, стихійного коливання попиту і пропозиції, стихійного переливання капіталу між галузями тощо), відсутності широкомасштабного державного регулювання, внаслідок чого економічні закони набувають стихійного характеру функціонування. Оскільки такі […]...