ПРИНЦИП РЕДІ

Related posts:

1. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
2. ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ – підсистеми однієї прир. системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успішного розвитку та регуляції ін. підсистем, що входять до тієї самої системи (якщо система не перебуває під впливом потужної зовн. деформації). Фактично сформульований закон – дин. варіант закону упорядкованості заповнення простору та просторово-часової визначеності. У галузі глобального […]...
3. МЕТАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕТАБІОСФЕРА – шар літосфери, перетворений життям (живою речовиною чи біогенними речовинами), але в якому нині живих організмів немає....
4. ПРИНЦИП КООПЕРАТИВНОСТІ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП КООПЕРАТИВНОСТІ – те саме, що й Закон переходу в підсистему....
5. ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2, Н2 тощо), геохім. особливості якого зумовлені живою речовиною, як тією, що нині населяє біосферу, так і тією, яка діяла на Землі […]...
6. ПРИНЦИП ЩІЛЬНОГО ПАКУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “ЩІЛЬНОГО ПАКУВАННЯ” – те саме, що й Принцип Р. Макартура....
7. ПРИНЦИП ГАЛЬМУВАННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ГАЛЬМУВАННЯ РОЗВИТКУ – у період найбільших потенціальних темпів розвитку системи виникають максимально гальмівні ефекти. П. г. р. є наслідком принципу Ле Шательє – Брауна....
8. ЗАКОН (ПРИНЦИП) “ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОВІДНОСТІ” Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРИНЦИП) “ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПРОВІДНОСТІ” – потік речовини, енергії та інформації в системі загалом має бути наскрізним. Очевидно, що ця умова складання та саморегулювання будь-якої системи не потребує спец, доведення....
9. ЖИВА РЕЧОВИНА Екологія – охорона природи ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність живих організмів біосфери, чисельно виражена елементарним хім. складом, масою та енергією. Поняття Ж. р. введене В. І. Вернадським. Див. також Біострома....
10. ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ – вплив на живе, що походить від ген. коду і залежить від його стабільності та мінливості, а також від його змін у результаті зовн. впливу (мутацій)....
11. ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
12. ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю в умовах конкретного місця помешкання (біотопу)-, при цьому простір заповнюється з найбільшою повнотою. З П. М. випливає, що при культивуванні біол. […]...
13. ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткотерміновими: успіх заходу з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів прир. ланцюгових реакцій у межах прир. циклу (від небагатьох до кількох десятків років)....
14. ХІОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить на висотах, де сніг відсутній через його сублімацію. У зоні X. існує багато видів рослин і деяких тварин – хіонофілів і […]...
15. ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – процес еволюц. зміни організмів закономірно переривається фазами бурхливого розвитку та вимирання практично без перехідних (палеонтологічних) форм. Перерви виникають з огляду на принцип катастрофічного поштовху, зумовлений впливом зовн. надсистемних сил та внутр. чинників розвитку. Цей принцип слід враховувати під час аналізу можливих антроп. впливів на природу […]...
16. УКОРІНЕННЯ Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення....
17. ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
18. ПРИНЦИП АГРЕГАЦІЇ ОСОБИН (В. ОЛЛІ) Екологія – охорона природи ПРИНЦИП АГРЕГАЦІЇ ОСОБИН (В. ОЛЛІ) – агрегація (скупчення) особин, як правило, посилює конкуренцію між ними за трофічні ресурси та життєвий простір, але водночас підвищує здатність групи в цілому до виживання. Отже, як “перенаселення” (підвищена агрегація особин), так і “не до населення” (відсутність агрегації) можуть бути лімітуючими чинниками. П. а. о. потребує […]...
19. ПРИНЦИП СПІВІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СПІВІСНУВАННЯ, “парадокс Дж. Хатчинсона” – два види можуть співіснувати в одній екол. ніші, і якщо близькі види змушені використовувати одні й ті самі ресурси, то прир. добір може сприяти їхньому існуванню і вони здатні еволюціонувати в одному й тому самому напрямку. П. с. протилежний принципу виключення Г. Ф. Гаузе. Він […]...
20. ГЕОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро Землі. За В. І. Вернадським, Г. мають геохім. та істор.-еволюц. відмінності від геол. оболонки планети....
21. ЕКОСФЕРА Екологія – охорона природи ЕКОСФЕРА – глобальна система, що об’єднує всі сучасні екосистеми Землі. Сукупність усього живого на Землі разом з його безпосереднім оточенням і ресурсами. Верхня межа Е. знаходиться на висоті кількох (до ЗО) м над рослинним покривом на суходолі або над рівнем моря. Нижня межа в наземних умовах визначається глибиною залягання першого водотривкого […]...
22. ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА – поодинокі особини – засновники нової колонії, або популяції – несуть у собі лише частину заг. ген. інформації, властивої виду. Екол. зміст цього загальнобіол. принципу в тому, що скорочення чисельності особин виду, їхнього зникнення в прир. острівцях (у разі виникнення інсулярності, розділення, острівного характеру місць помешкання), у т. ч. […]...
23. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
24. ПЕДОСФЕРА Екологія – охорона природи ПЕДОСФЕРА – грунт, шар Землі, або, за В. І. Вернадським, кора вивітрювання – частина біосфери. П. – утвір, що знаходиться на межі між аеробіосферою, фітобіосферою та літо – біосферою. П. формується і залежить від стану середовища всіх трьох під – сфер, а тому є найбільш вразливою у разі порушення будь-якої з […]...
25. ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ – глобальна прир. або прир.-антроп. катастрофа (зближення Землі з ін. великим космічним тілом, зіткнення з астероїдом, різка зміна клімату, збіднення біоти тощо) завжди призводить до суттєвих еволюц. перебудов, які відносно прогресивні для природи (адаптують її системи до нових умов середовища), але не обов’язково корисні для виду або ін. […]...
26. ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на навколишнє середовище і ліквідацію екол. шкоди повинен нести той, хто цей вплив спричинив. При цьому винуватцями екол. порушень вважають не лише тих, хто створює навантаження на навколишнє середовище в процесі […]...
27. РЕКУПЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕКУПЕРАЦІЯ – технол. обробка шкідливих побічних продуктів виробництва з метою запобігання викидам їх в атмосферу. Для цього на підприємствах (тих, що діють, і створюваних заново) встановлюють пиловловлювачі та газоочисне обладнання....
28. ПРИНЦИП СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СПРЯМОВАНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – у разі ймовірності розвитку процесу в багатьох напрямах, допустимих началами термодинаміки, реалізується той, що забезпечує мінімум дисипації енергії (або мінімум зростання ентропії), тобто еволюція завжди спрямована на зниження розсіювання енергії, на її нерівномірний розподіл (повна ентропія – абсолютно рівномірний розподіл енергії). П. с. е. у своїй основі […]...
29. ЗАКОН (ПРИНЦИП) ЗБІЛЬШЕННЯ СТУПЕНЯ ІДЕАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРИНЦИП) ЗБІЛЬШЕННЯ СТУПЕНЯ ІДЕАЛЬНОСТІ (Г. В. ЛЕЙБ – НІЦА), “ефект чеширського кота” (Л. КЕРРОЛЛА) – гармонійність відносин між частинами системи історико-еволюційно зростає (система може зберігати функції в разі мінімізації розмірів – кіт, що тане з хвоста, вже зник, але його посмішку ще видно). Цей загальносистемний принцип указує на те, що […]...
30. МОНОФАГ Екологія – охорона природи МОНОФАГ – організм, що живиться тільки одним видом корму, напр, листям одного виду рослини, лише одним видом тварин, тільки речовиною рогового покриву. Так, виноградна філоксера живиться тільки соком виноградної лози....
31. БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
32. ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА – періоди між максимумами часового (або будь-якого ін. випадкового статистичного) ряду величин мають певну циклічність поза залежністю від характеру та походження самих величин, тобто мат. очікування величини віддалі від максимуму до максимуму середніх, рівномірно розміщених значень ознаки не залежить від характеру власне випадкового ряду. […]...
33. ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ, теорема Гаузе, закон Гаузе – два види не можуть існувати на одній і тій самій місцевості в один і той самий час, якщо їхні екол. потреби ідентичні, тобто якщо вони займають одну й ту саму екол. нішу. У зв’язку з цим принципом, будь-які два види з […]...
34. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
35. ОХОРОНА БОЛІТ Екологія – охорона природи ОХОРОНА БОЛІТ – сукупність заходів, виконання яких запобігає надлишковому осушенню боліт, ліквідації їх як регуляторів стоків та місць помешкання різних видів живого....
36. ВОДОДІЛ Екологія – охорона природи ВОДОДІЛ – межа між басейнами суміжних водних систем. Лінія, що розділяє стоки води по двох протилежних схилах....
37. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТИПУ “ПАРАЗИТ – ХАЗЯЇН” – розміщення одного живого організму на поверхні або всередині ін. живого організму з обов’язковою повною чи частковою залежністю від споживання в їжу рідких тканин організму хазяїна (кров, лімфа) або напівперетравленої їжі (кишкові паразити). Така залежність може бути постійною або тимчасовою. Цей тип взаємозв’язку характерний як для […]...
38. ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ГАЗООБМІН ГРУНТОВИЙ – обмін газів між рідкою, твердою, газовою та живою фазами грунту, а також переміщення газів у грунті, взаємообмін газів між грунтом і атмосферою, в т. ч. кореневою системою рослинних організмів....
39. ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА Екологія – охорона природи ПОВЕРХНЯ МОХОРОВИЧИЧА – межа поділу між земною корою та мантією Землі. Встановлена за відносно різкою зміною швидкості поширення поздовжніх сейсмічних хвиль – від 6,7-7,7 до 7,9-8,2 км/с....
40. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ – прямий та опосередкований інформаційний взаємовплив організмів, що належать до різних видів, який супроводжується обміном речовиною та перетворенням енергії....