Головна ⇒ 📌Загальний курс транспорту ⇒ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРОСТОРУ І ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВ – УЧАСНИЦЬ СНД У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРОСТОРУ І ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВ – УЧАСНИЦЬ СНД У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ

Загальний курс транспорту

РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

2.1. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРОСТОРУ І ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВ – УЧАСНИЦЬ СНД У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ

Міжнародну Угоду про принципи формування спільного транспортного простору взаємодії держав – учасниць СНД у галузі транспортної політики ратифіковано Законом від 06.10.99 № 1126.

Уряди держав – учасниць цієї Угоди (Сторони), усвідомлюючи об’єктивну необхідність ефективного транспортного забезпечення спільного економічного простору,

що грунтується на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили і капіталів, приділяючи велике значення спільному повному і якісному використанню транспортних інфраструктур держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав, прагнучи до проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів, погодились про таке:

Підпільним транспортним простором держав – учасниць цієї Угоди розуміється сукупність технологічно поєднаних транспортних комунікацій на територіях цих держав, обладнаних для пересування транспортних засобів, перевезення вантажів та пасажирів, інформаційних і тарифних

систем, структур та механізмів управління різними видами транспорту, функціонування яких здійснюється на основі національного законодавства держав – учасниць Співдружності з наступною його гармонізацією.

Спільний транспортний простір держав – учасниць цієї Угоди формується на основі розроблення:

– концепції та принципів формування спільного транспортного простору, що включає залізничний, повітряний, водний, автомобільний види транспорту;

– концепції встановлення узгодженої тарифної політики на транспортні послуги;

– концепції вдосконалення організаційної структури транспортного комплексу для поліпшення обслуговування споживачів;

– програми спільного розвитку і використання транспортних інфраструктур;

– програми забезпечення умов транзиту вантажів у межах спільного транспортного простору держав – учасниць СНД;

– програми захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів;

– програми забезпечення безпеки пасажирів і обслуговуючого персоналу на транспорті, а також збереження вантажів.

Розроблення зазначених програм (концепцій) провадиться спільно компетентними органами Сторін у галузі транспорту.

Координацію цієї роботи здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу.

Компетентні органи Сторін у галузі залізничного транспорту в своїй діяльності керуються:

– схемою спільного транспортного простору залізничного транспорту держав – учасниць СНД, яка затверджується Радою залізничного транспорту держав – учасниць СНД;

– угодами та рішеннями, прийнятими Радою глав держав і Радою глав урядів Співдружності, в тому числі Рішенням Ради глав урядів Співдружності про Концепцію встановлення узгодженої тарифної політики на залізничному транспорті держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав від 18 жовтня 1996 року та Угодою про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів від 17 січня 1997 року.

З метою створення умов для функціонування спільного транспортного простору та вироблення скоординованої транспортної політики Сторони вживають заходів щодо:

– гармонізації нормативно-правової бази в галузі транспорту;

– розроблення фінансово-економічних механізмів для реалізації спільних програм на транспорті;

– вдосконалення взаємодії національних транспортних систем;

– цілеспрямованого захисту інтересів галузей за відповідної правової та економічної підтримки конкурентоспроможності національних перевізників на внутрішньому та зовнішньому ринках транспортних послуг;

– добросовісної конкуренції господарюючих суб’єктів усіх форм власності;

– проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів у міжнародному сполученні між державами-учасницями цієї Угоди;

– поповнення та модернізації парків транспортних засобів залізничного, повітряного, морського, річкового, автомобільного видів транспорту;

– формування та проведення узгодженої науково-технічної політики в галузі транспорту;

– створення спільної системи наукової, технічної та технологічної інформаційної бази в галузі транспортного комплексу;

– створення спільних підприємств, об’єднань, транснаціональних корпорацій в галузі транспортного комплексу;

– опрацювання транспортно-технологічних схем доставки вантажів, у тому числі з використанням альтернативних видів транспорту і систем фірмового обслуговування транспортних засобів;

– визначення взаємоузгодженого порядку і організації контролю за в’їздом (виїздом) усіх транспортних засобів, включаючи транспортні засоби держав, які не є учасницями цієї Угоди;

– забезпечення на умовах взаємності бездозвільного перевезення вантажів і пасажирів, пересування транспортних засобів територіями держав – учасниць цієї Угоди, в тому числі тих, що прямують транзитом в(із) треті країни, за винятком перевезення спеціальних вантажів відповідно до митних правил, що діють на території держав – учасниць цієї Угоди;

– відкриття доступу перевізників до ринків транспортних послуг держав – учасниць цієї Угоди на взаємовигідній основі;

– надання рівних умов для діяльності транспортним та транспортно-експедиторським підприємствам на територіях держав – учасниць цієї Угоди;

– проведення узгодженої митної політики;

– упорядкування на умовах взаємності систем податків і державних зборів, пов’язаних з використанням або утриманням доріг та інших шляхів сполучення, володінням або використанням транспортних засобів, а також податків і зборів від прибутків, отримуваних за послуги щодо перевезення пасажирів і вантажів, які здійснюються перевізниками однієї з держав – учасниць цієї Угоди територіями інших держав – учасниць цієї Угоди.

Органами, відповідальними за проведення скоординованої транспортної політики, спрямованої на формування спільного транспортного простору держав – учасниць цієї Угоди, є компетентні органи Сторін у галузі транспорту, які узгоджують свої дії через відповідні міждержавні, міжурядові органи Співдружності.

Сторони погодилися проводити політику державної підтримки транспортного комплексу, визначати пріоритетні проекти з узгодженого інвестування, а також щодо створення інтегрованих транспортних систем на рівні міжнародних стандартів.

Сторони визнають за необхідне розв’язання проблеми обов’язкового особистого страхування пасажирів, які перевозяться територіями держав – учасниць цієї Угоди.

Компетентні органи Сторін у галузі транспорту в разі необхідності узгоджують і координують свою діяльність у міжнародних транспортних організаціях.

Сторони сприяють співробітництву в сфері навчання і перепідготовки спеціалістів у галузі транспорту, виходячи з узгоджених вимог до рівня їх підготовки. Видані в установленому порядку цим спеціалістам кваліфікаційні документи після закінчення навчального закладу визнаються на територіях держав – учасниць цієї Угоди відповідно до їх національного законодавства.

Здійснено у місті Бішкеку 9 жовтня 1997 року в єдиному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цю Угоду, його завірену копію.