Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ПРІОРИТЕТ
ПРІОРИТЕТ
Культурологічний словник
ПРІОРИТЕТ (від лат. prior – перший) – першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, значення чогось.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Пріоритет у дорожньому русі – Безпека на дорозі ОБЖ Безпека на дорозі Пріоритет у дорожньому русі Пріоритет у дорожньому русі – право на першочерговий рух щодо інших учасників руху – дається маршрутним транспортним засобам для того, щоб не зменшувати швидкості їхнього пересування на маршруті. Поза перехрестями, де трамвайні лінії перетинають смугу руху нерейкових ТЗ (решта ТЗ, крім трамвая і платформи зі спеціальним обладнанням, […]...
- АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
- Пріоритет винаходу Пріоритет винаходу – авторський пріоритет на винахід. Визначається за датою надходження до державного патентного відомства правильно оформленої заявки на винахід. З метою закріплення національного пріоритету винаходу або будь-якого іншого об’єкта промислової власності допускається подання заявки в спрощеній формі, у якій мають бути: клопотання в довільній формі про видачу патенту; відомості про заявника та його адреса; […]...
- Пріоритет сільськогосподарського використання земель Пріоритет сільськогосподарського використання земель – принцип земельного законодавства України. Суть його полягає в тому, що, по-перше, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарських цілей і, по-друге, для несільськогосподарських потреб повинні надаватися землі несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення сільського господарства, або сільськогосподарські угіддя гіршої якості....
- МУЗИКА Культурологічний словник МУЗИКА – 1) Мистецтво, в якому переживання, настрої, ідеї виражаються сполученням звуків і тонів; твір цього мистецтва; сукупність таких творів. 2) Гармонійне звучання чогось....
- ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось....
- Пріоритет мовних подій над системою мови Філософія світ людини Мова як домівка буття Пріоритет мовних подій над системою мови Сучасне мовознавство вважає за можливе осягнути в цілому сукупність елементів і правил, притаманних певній мові, – тобто перелік форм і норм, – вбачаючи тут певну мовну систему. З іншого боку, виходячи з цієї системи, можна розглядати живу розмовну мову – ті ж […]...
- ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
- ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
- ШАНС Культурологічний словник ШАНС (від франц. chance – удача, випадковість) – умова, яка може забезпечити успіх, удачу; ймовірність здійснення чогось....
- АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних інститутах....
- АДЕКВАТНИЙ Культурологічний словник АДЕКВАТНИЙ (від лат. adaequatus – співвимірний, еквівалентний, відповідний, узгоджений) – відповідний до чогось; рівний, відповідний, тотожний....
- Цінні папери старші Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Цінні папери старші – цінні папери, що надають переважне право на активи компанії у разі її ліквідації в порівнянні з іншими цінними паперами....
- ЛІМІТ Культурологічний словник ЛІМІТ (від лат. limes (limitis) – межа) – 1) Крайній ступінь обмеження, максимальна кількість або норма чогось. 2) Встановлена сума коштів, матеріальних засобів, що їх господарські органи не повинні перевищувати....
- АБСУРДИЗМ Культурологічний словник АБСУРДИЗМ – художній світогляд, який базується на екзистенціалістській ідеї безсенсовості людського буття....
- НЕНАВИСТЬ Культурологічний словник НЕНАВИСТЬ – почуття, що виявляється в різко негативному ставленні до когось, чогось. Н. може бути інстинктивною як у дітей, підлітків до будь-якого зла, несправедливості, або набутою, усвідомленою. Розрізняють Н., яка принижує людину (як у расистів), і Н., яка звеличує людину (до загарбників)....
- Кассель Кассель Густав (1866 – 1945) – відомий шведський економіст. У сфері методології намагався довести першість якісного аналізу стосовно кількісного, необхідність розмежування в економічних процесах сутності явищ та їх зовнішньої форми (що було відомо задовго до нього, зокрема обгрунтовано в працях К. Маркса). Водночас заслуговують на увагу його ідеї про першість економічного аналізу стосовно матеріальної статистики, […]...
- ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
- ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Культурологічний словник ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей....
- АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці – істинне судження, довід, за допомогою якого в процесі логічного доведення встановлюють істинність тези. При доведенні А. можуть бути факти, закони науки, теорії, аксіоми, теореми, визначення тощо, тобто положення, істинність яких вважається безумовною. 3) У […]...
- ПРАВО Культурологічний словник ПРАВО – система загальнообов’язкових правил, норм поведінки, що встановлюються і забезпечуються державою....
- НАДІЯ Культурологічний словник НАДІЯ – очікування чогось, сподівання. Може мати лише позитивне спрямування. Н. породжує наміри досягти певних успіхів у майбутньому, виступає організуючим фактором діяльності особи. Протилежним Н. є морально-психічний стан безнадійності, коли людина не бачить перспективи, втрачає віру в майбутнє....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО Культурологічний словник МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – система міського самоуправління у середньовіччі; походить від привілеїв 1188 р., яке отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа....
- БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Культурологічний словник БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю....
- СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С. як думку і як дію. Розумна міра С. в людині свідчить про її відмінність від інших людей, неповторність. Перебільшена С. призводить до відходу від істини в поглядах, позиціях, оцінних судженнях, […]...
- ПАТЕНТ Культурологічний словник ПАТЕНТ (від лат. patent (patentis) – відкритий, очевидний) – 1) Документ, що посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. 2) Свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом. 3) П. консульський – документ, що видається консулові його урядом при призначенні в іншу країну і засвідчує надані повноваження....
- ДЕБЮТ Культурологічний словник ДЕБЮТ – перший (чи пробний) виступ на сцені або в будь-якій галузі діяльності....
- ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі негативні емоції. Д. породжується різними причинами: втомленістю, хворобами, невдачами, неблагополучними відносинами з людьми, незадоволенням важливих потреб тощо....
- НАСОЛОДА Культурологічний словник НАСОЛОДА – психічний стан, що виникає в процесі вдоволення суб’єктом своєї потреби, бажання чи пристрасті до чогось. Велику Н. дістає людина у суспільно корисній праці, під час спілкування з цікавими і приємними людьми, з природою, від сприймання творів мистецтва. В деяких випадках Н. може носити характер афекту, як, наприклад, в азартного гравця, гурмана […]...
- ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
- КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога – громовержця; богині неба. Колесо – один з найвагоміших світових символів. Із правіку у багатьох народів планети воно виступило символом Сонця, бога неба....
- СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
- ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
- КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
- ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
- Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
- ОРТОДОКС Культурологічний словник ОРТОДОКС (від грец. правовірний) – в буквальному значенні той, хто неухильно дотримується чогось або стежить за чимось. Термін “О.” вживається з двома протилежними відтінками: позитивним, коли підкреслюється вірність у поглядах учня своєму вчителеві, точне додержання його концепції, теорії; негативним, коли мається на увазі застиглість думки, нездатність бачити нові умови й нову ситуацію та […]...
- АНТИПАТІЯ Культурологічний словник АНТИПАТІЯ (від грец. – огида) – почуття неприязні, відрази до чогось чи когось. Спостерігається між людьми психологічно несумісними. А. протилежна симпатії, може виникати на грунті непринципових розбіжностей людей (зовнішній вигляд, голос, манери, звички) і принципових розходжень (класових, політичних, світоглядних) або неприйняття морально-психологічних рис тієї чи іншої особи. А. гальмує процес спілкування людей, перешкоджає […]...
- АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
« МИСОЧКА