Проблеми правового захисту комерційної таємниці в Україні
Економічна безпека підприємства
Розділ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ
2.1. Проблеми правового захисту комерційної таємниці в Україні
Дане питання розглядалось багатьма авторами, які приділяли увагу темам комерційної таємниці, економічної безпеки та безпеки підприємництва. Найбільш чітко охарактеризувати ситуацію вдалося Г. К. та С. С. Нікіфоровим, бачення яких в основному наведено нижче.
Проблема правового захисту комерційної таємниці в Україні безперечно існує. Вона обумовлюється кількома обставинами: посиленням
У 1989-2007рр. в Україні виникла значна кількість нових, у тому числі і великих, комерційних та інших структур: різноманітних видів господарських товариств, концернів, довірчих товариств та ін. Навіть поверховий аналіз, свідчить, що багато хто з них поки ще недостатньо серйозно ставиться до забезпечення своєї економічної безпеки, хоча умови, що склалися, та нормативно-правова база об’єктивно зобов’язують керівників підприємств
Можна бути необ’єктивним, якщо констатувати, що робота з організації забезпечення своєї економічної безпеки підприємницькими структурами взагалі не проводиться. Вона проводиться, але підприємці в більшості випадків використовують лише фізичну й технічну системи охорони.
Однак подібні режимні заходи не дозволяють, чи не повного мірою дозволяють, забезпечити захист конфіденційної наукової, науково – технічної, технологічної інформації, ноу-хау, інтелектуальної власності,
Маркетингової, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємців, тобто найбільш цінного товару, продукції, послуг у підприємницькій діяльності. А проблема правового захисту цієї інформації важлива вже сьогодні, і її актуальність зростатиме з поглибленням економічних реформ.
Серед підприємців побутує думка, що для організації правового захисту комерційних секретів нині відсутні необхідні умови, зокрема: поки що недостатньо розвинута законодавча база, нібито відсутній предмет захисту та відповідна матеріальна база. Якоюсь мірою таку позицію зрозуміти можна, але для того, щоб її підтримати, немає достатніх підстав. Ось деякі аргументи авторів на противагу такій думці ділових кіл.
Законодавча база. Законодавча база існує, хоча не в такому обсязі і не тієї якості, як хотілося б, але вона існує та дозволяє забезпечувати і регулювати правові відносини в питаннях захисту комерційної таємниці. Окремі положення щодо захисту конфіденційної інформації містяться в законах “Про банки та банківську діяльність”, “Про інформацію”, “Про науково-технічну інформацію”, “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, Господарському кодексі України та інших нормативних актах. Захист комерційної таємниці покликані забезпечити окремі статті кримінального, цивільного кодексів, кодексу про адміністративні правопорушення та кодексу законів про працю. Достатньо лише послатись на положення нового Кримінального кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 5 квітня 2001 р., в якому ст. ст. 231, 232 спрямовані на захист комерційних секретів.
В Україні вже розроблений проект Закону “Про комерційну таємницю” та пройшов перше читання на сесії Верховної Ради України. Хоча подібні цільові закони відсутні в таких країнах з традиційною ринковою економікою, як Великобританія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Італія, Канада та ін. У цих країнах захист своїх комерційних секретів фірми забезпечують, як правило, на основі загальних положень кримінального, цивільного та трудового законодавства. На їх основі підприємства створюють власні системи захисту фірмових секретів і конфіденційної інформації й діють вони достатньо ефективно.
Розглядаючи даний аспект, не можна не відзначити разом з тим і ті протиріччя в законодавстві, які стосуються захисту комерційної таємниці. Держава, піклуючись про розвиток ринкових відносин, захищаючи права суб’єктів господарювання на інформацію, в той же час надає представникам багатьох органів державної виконавчої влади право доступу до інформації, що захищається. Достатньо сказати, що більше ніж ЗО міністерств, відомств та державних комітетів наділені правом контролю за окремими сферами діяльності підприємств. Вони виконують покладені на них завдання і функції на підставі цільових законів, які з точки зору правового захисту комерційної таємниці вступили у протиріччя з тими законами, які містять норми, пов’язані з захистом комерційної таємниці підприємства.
Предмет захисту. Деякі керівники виробничих та інших підприємств недостатньо обгрунтовано констатують відставання України від розвинутих в економічному відношенні країн і вважають, що вітчизняним підприємствам не слід приховувати від закордонних партнерів, бізнесменів та спеціалістів свої досягнення в галузі науки, техніки, технологій тощо.
Багато технологій, які згадуються американським економістом Томатом Нейлором, – це досягнення вчених та спеціалістів України (зварювання, космічна техніка, виробництво сталі та ін.), і висновки з такої оцінки явні: науковим установам і виробничим підприємствам України є що захищати як комерційну таємницю. До того ж, не можна залишити без захисту сферу зовнішньоекономічної діяльності, послуг, маркетингових досліджень, фінансово-кредитних операцій у банківських та інших системах, тактику і стратегію підприємств на ринку тощо.
Матеріальні можливості. Не завжди причиною відмови від організації системи правового захисту комерційної таємниці є відсутність матеріальних засобів. Інколи підприємці просто недооцінюють важливість вкладання коштів у захист своїх секретів, вважаючи, що уникнути витоку інформації вони можуть не звертаючись до засобів захисту.
За інформацією американського журналу “Тайм”, корпорації СІЛА щорічно витрачають на забезпечення безпеки понад 1 млрд. доларів, та навіть за цих умов їх збитки від промислового шпигунства становлять 20 млрд. доларів на рік. Можна уявити, які б були збитки, якби західні підприємці не вкладали гроші у захист своїх комерційних секретів.
В Україні матеріальні витрати на забезпечення зберігання державних таємниць до останнього часу становили не більше 0,10-0,15% від вартості секретів, що захищаються, що в десятки разів менше, ніж у західних країнах. Даних про витрати на охорону комерційних секретів в Україні по окремих підприємствах поки що немає, але можливо, що вони дещо більші, ніж витрати на захист державних таємниць. Та і цього, мабуть, далеко недостатньо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...