Проблеми захисту підприємницької діяльності, організація захисту в розвинутих країнах
Економічна безпека підприємства
Розділ 4. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПІДПРИЄМСТВА
4.2. Проблеми захисту підприємницької діяльності
Та організація захисту в розвинутих країнах
Оскільки комерційне шпигунство становить серйозну загрозу для об’єктів підприємництва, існує невідкладна необхідність забезпечення їх безпеки.
Останніми роками за кордоном простежується стійка тенденція до об’єднання служб безпеки приватних фірм для більш ефективного захисту від комерційного шпигунства і недобросовісної конкуренції.
– Наприклад,
Існують й інші міжнародні об’єднання приватних фірм, що займаються захистом підприємств і підприємців від комерційного шпигунства. Найбільш відомі з них “Міжнародна служба безпеки і розслідувань”, що об’єднала приватні служби Західної Європи, і “Всесвітня організація детективів”.
З початку 90-х рр. у СІЛА стала діяти широкомасштабна система колективної безпеки американського бізнесу. З того часу державний департамент і понад 500 корпорацій СІЛА регулярно обмінюються інформацією з питань тероризму та інших злочинних дій з метою захисту інтересів американських підприємств і громадян в інших країнах.
– Керівники служб безпеки японських фірм мають лінії прямого зв’язку з поліцейськими органами. До кожного підприємства або компанії прикріплений дільничний патрульний поліцейський, який контактує зі службами безпеки.
Діяльність служб безпеки у Великобританії координується спеціальним органом – Британською асоціацією по забезпеченню безпеки в економічній галузі (ВБІА), щорічний бюджет якої складає 1 млн. фунтів стерлінгів.
У розвинутих країнах існують різні погляди на функції недержавних підрозділів безпеки. У ФРН діяльність приватних служб охорони підприємств в основному спрямована на попередження правопорушень на виробництві (до 90%). їх робота складається насамперед з попередження або зведення до мінімуму випадків нанесення будь-якої шкоди виробництву. Друга їх функція – здійснення попереднього затримання правопорушника на місці злочину, а також проведення розслідування з метою виявлення порушень внутрішнього розпорядку та інших протиправних дій, здійснюваних на підприємстві.
Попереджувальна діяльність цієї служби охорони ні в кого не викликає сумнівів, але діяльність, пов’язана із розслідуванням, піддається критиці, оскільки вважається, що вона перетинається з функціями поліції. На великих, а також середніх підприємствах Німеччини у випадку підозри можливості скоєння злочину співробітнику служби охорони
Часто доручається здійснення дій, направлених на попередження злочину. При цьому служба охорони підприємства не має права застосовувати заборонені законом прийоми (прослуховування, порушення виробничої таємниці) та здійснювати процесуальні дії, що є прерогативою поліції (допит тощо).
Також проблемним є питання, що стосується обов’язку повідомляти про злочини, скоєні на підприємствах їх співробітниками. Зазвичай заяви надходять на тих співробітників, які “заважають” і яких прагнуть позбутися.
За результатами досліджень німецького Інституту ім. М. Планка, приблизно про 16,8% злочинів стає відомо на підприємстві. Готовність співробітників повідомляти про скоєні правопорушення вища на невеликих підприємствах, ніж на крупних, які мають більше можливостей для проведення розслідування злочинів. Караються скоювані порушення, як правило, “заводською юстицією”. Тому можна сказати, що головна задача служб охорони підприємства – створення умов для діяльності заводських судів, які в якості санкцій застосовують штрафи, попередження. Від порушників нерідко вимагають врегулювати конфлікт мирним шляхом.
У ФРН неодноразово висловлювалася думка про те, що служба охорони підприємств повинна скласти з себе повноваження щодо розслідування і передати їх поліції. Показово, що жоден інший інститут приватної служби безпеки не піддається такій жорсткій критиці з боку громадськості Німеччини, як служба охорони на підприємствах.
Американські дослідники виділяють три функціональні області діяльності недержавних підрозділів безпеки :
– захист інформації;
– захист персоналу;
– фізичний захист.
Служби промислової і комерційної безпеки СІЛА в числі інших функцій контролюють також характер і обсяг торговельно-економічних і науково-технічних обмінів фірм СІЛА і третіх країн з іноземними партнерами; встановлюють неофіційні відносини з керівниками місцевих фірм, особливо з представниками їх експортних відділів; підтримують контакти з місцевими митними органами, а також спецслужбами; поширюють в місцевих ділових колах, у тому числі через торгові палати й інші союзи і об’єднання підприємців, списки Консультативної ради із забезпечення безпеки за кордоном, матеріали її сесій і засідань окремих підкомітетів, рекомендації адміністрації СІЛА щодо обмеження поставок в ті або інші
Країни новітньої технології і техніки; протидіють іноземним спецслужбам в їх зусиллях по добуванню науково-технічної і економічної інформації.
В КНР недержавні служби безпеки наділені функціями, що дають право :
– організовувати фізичну і технічну охорону промислових і торгових підприємств, місць зберігання матеріальних цінностей;
– здійснювати охорону окремих громадян і їх особистого майна;
– проводити консультації з питань захисту від злочинних посягань;
– забезпечувати безпеку виставок, ярмарків та інших заходів;
– забезпечувати протипожежну безпеку об’єктів;
– придбавати, встановлювати, експлуатувати необхідні для охорони об’єктів технічні засоби.
Фахівці відзначають, що останнім часом коло завдань, які вирішуються приватними службами безпеки, значно розширилося. Разом з чисто поліцейськими функціями – такими, як захист життя і власності громадян, попередження і розкриття злочинів, контроль за станом транспортних засобів – у компетенцію приватних розшукових агентств входить також забезпечення пропускного режиму; попередження пожеж і просочування секретної комерційної інформації; виявлення осіб, що займаються промисловим і комерційним шпигунством; вивчення фінансового становища конкуруючих фірм; перевірка службовців фірм і компаній (даних про їх освіту, минулу роботу, судимості і банкрутства, особливо відносно осіб, що претендують на посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю); добування чисто комерційної інформації; розслідування правопорушень, пов’язаних з виходом з ладу устаткування, порушенням технологічного процесу, псуванням машин, крадіжкою інструментів і устаткування на підприємствах; розшук осіб за дорученням клієнтів. Виконання такого кола завдань під силу лише професійним працівникам. От чому в США і Великобританії багато службовців приватних розшукових і охоронних агентств – колишні співробітники поліції, а часто – державних розвідувальних служб. Так, в агентстві “Секюрітор” у Великобританії працюють колишні співробітники служби безпеки – розвідники вищої кваліфікації.
У США координація діяльності приватних служб безпеки і поліції здійснюється в таких формах:
– спільне проведення окремих заходів;
– обмін деякою оперативною інформацією;
– спільного використання оперативних сил і засобів;
– підготовка кадрів.
Останніми роками спецслужби США передали приватним, в основному промисловим, службам безпеки значну кількість спецтехніки – телефонні декодери, радіопередавальні станції і системи, установки електронного контролю за об’єктом спостереження.
В США обговорюється питання про створення спеціального органу, який координував би роботу поліції і приватних агентств служби безпеки і визначав сфери їх дій. Передбачається, що роботу такого органу можна побудувати за зразком Міжнародної асоціації промислової безпеки (МАПБ), яка є недержавною координуючою організацією. В її діяльності, окрім співробітників приватних служб безпеки, беруть участь і професійні поліцейські. Ця організація користується великим авторитетом також у державних правоохоронних органів.