ПРОДУЦЕНТИ

Related posts:

1. АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
2. ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ – колообіг хім. речовин, який бере початок з неорг. природи через рослинний і тваринний організми і переходить знову в неорг. Здійснюється з використанням сонячної енергії та енергії хім. реакцій....
3. ХЕМОТРОФИ Екологія – охорона природи ХЕМОТРОФИ, хемосинтетики, хемоавтотрофи, хемолітофіти – мікроорганізми, які синтезують орг. речовини з неорг. за рахунок енергії, що вивільнюється під час хім. окиснення деяких мін. сполук (аміаку, сірководню, солей заліза тощо). X. мешкають переважно в грунті, лише деякі з них зустрічаються в прісних чи солоних водоймах. Класифікація X. грунтується на хім. природі окиснюваних […]...
4. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
5. АБІОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АБІОГЕНЕЗ – у широкому розумінні теорія виникнення живих істот з неорг. речовин у процесі еволюції. Утворення орг. сполук, поширених у живій природі, поза організмом та без участі ферментів унаслідок перебігу хім. реакцій між неорг. речовинами. У процесі такої взаємодії ймовірне виникнення складних орг. сполук, іноді дуже токсичних....
6. АБІОСЕСТОН Екологія – охорона природи АБІОСЕСТОН – завислі у воді мін. часточки неорг. природи....
7. СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....
8. АБІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу....
9. МІКСОТРОФИ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФИ – організми, які поєднують у собі здатність синтезувати орг. сполуки з неорг. та споживати готові орг. речовини (евглена зелена, хламідомонада тощо)....
10. ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА Екологія – охорона природи ЦІННІСТЬ ПОЖИВНА – кількість засвоюваних організмом поживних хім. речовин (орг., неорг.). Виражається в енергет. одиницях і одиницях маси....
11. АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
12. АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
13. МІКСОТРОФНІСТЬ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФНІСТЬ – мішаний тип живлення, який полягає в тому, що організм, крім живлення неорг. речовинами, засвоює готові орг. речовини....
14. КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ – основні матер.-енерг. складові екол. систем – енергія, газовий склад, вода, субстрат, організми (продуценти, консументи і редуценти)....
15. НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
16. МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
17. МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
18. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
19. ПНЕВМОКОНІОЗ(И) Екологія – охорона природи ПНЕВМОКОНІОЗ(И) – проф. захворювання, зумовлені тривалим вдиханням різноманітного пилу, поширене серед працівників гірничорудної, вуглевидобувної, металургійної та машинобудівної галузей, працівників, зайнятих на виробництві будматеріалів, переробці с.-г. продукції. Хвороба характеризується розвитком у легенях склерозу та емфіземи. За складом розрізняють пил неорг., орг. та змішаний. Пил, що складається з часточок мінералів та металів, відносять […]...
20. МІНЕРАЛ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі налічують 3 тис. М. (силікати, оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфіди, фосфати тощо); 2) синонім будь-якої неорг. речовини....
21. АНАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЗМ – сукупність хім. процесів в організмі, спрямованих на утворення складових елементів клітин і тканин. А. є одним із етапів обміну речовин; взаємозв’язаний із протилежним процесом – катаболізмом. Процеси А., що відбуваються в зелених рослинах з поглинанням сонячного проміння, мають основоположне значення у синтезі орг. речовин з неорг....
22. ЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії трофічними рівнями й каналами; використання енергії організмами для продукування біомаси й підтримання життєдіяльності....
23. ХЕМОСИНТЕЗ Екологія – охорона природи ХЕМОСИНТЕЗ – автотрофний тип живлення багатьох видів бактерій, що грунтується на засвоєнні вуглекислого газу за рахунок окиснення неорг. сполук. Здатні до X. аеробні бактерії (водневі, нітрифікуючі, сіркобактерії) засвоюють С02 так само, як і в процесі фотосинтетичного його перетворення. Хемосинтезуючим бактеріям належить виключно важлива роль у біогеохім. циклах азоту, сірки та ін. […]...
24. ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий – організми, що споживають хижаків третього рівня. Деякі організми можуть знаходитись на різних Т. р....
25. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
26. КОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи КОНСУМЕНТИ – організми, що споживають орг. речовину. До К. належать усі гетеротрофні організми. К. першого порядку – травоїдні тварини, К. другого, третього і т. д. порядків – хижаки....
27. РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ ТРОФІЧНИЙ – положення сукупності організмів у ланцюгу живлення, що визначається кількістю етапів передавання енергії: перший рівень – продуценти (без посередників); другий – консументи первинні (фітофаги); третій – консументи вторинні {хижаки і паразити консументів первинних); четвертий – хижаки вторинні і паразити консументів вторинних; п’ятий – паразити і надпаразити....
28. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
29. ЗАКОН ОДНОСПРЯМОВАНОСТІ ПОТОКУ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОДНОСПРЯМОВАНОСТІ ПОТОКУ ЕНЕРГІЇ – енергія, яку отримує угруповання (екосистема) і засвоюють продуценти, розсіюється або разом з їхньою біомасою безповоротно передається консументам першого, другого і т. д. рівнів, далі редуцентам з ослабленням потоку на кожному з трофічних рівнів внаслідок перебігу процесів, що супроводжують дихання. Оскільки у зворотному напрямку (від редуцентів до […]...
30. НІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи НІТРИФІКАЦІЯ – процес біол. перетворення в грунті відновлених сполук азоту (аміаку) на окиснені неорг. (нітрати). Т. з. автотрофна Н. відбувається в дві стадії високоспеціалізованими бактеріями-нітрифікаторами, які використовують енергію окиснення аміаку або нітриту для асиміляції вуглекислого газу та ін. ендергонічних процесів. Відома і гетеротрофна Н., що здійснюється різними організмами, В т. ч. […]...