Програмно-цільовий підхід у державному управлінні

Related posts:

1. Стратегічне планування в державному управлінні Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей в умовах реальних ресурсних обмежень. Таке планування є одним із найважливіших завдань державно-управлінської діяльності. Воно охоплює концептуалізацію політик, програм і проектів, нормативно-правове, організаційне і координаційно-планове проектування і передбачає досягнення їх […]...
2. Прийняття рішень в державному управлінні Державне управління Прийняття рішень в державному управлінні. Результат діяльності суб’єктів державного управління, спрямованої на вирішення певних проблем державного рівня, які, в свою чергу, асоціюються з відповідними управлінськими ситуаціями. На ситуаційний характер рішень вказує й усталене їх визначення як вибору однієї з альтернатив. Саме виявлення таких ситуацій, їх аналіз (діагностування), формування обмежень та критеріїв для оцінки […]...
3. Типове та унікальне в державному управлінні Державне управління Типове та унікальне в державному управлінні. Типове – це загальна якість безлічі елементів державного управління, в кожному з яких може бути представлене в різних кількісних параметрах. Урахування об’єктивних обмежень орієнтує на те, що може бути типовим у державному управлінні. Такі обмеження створюються: по-перше, обсягом і характером життєдіяльності людей, яка набуває суспільно значущого, публічного […]...
4. Ризик у державному управлінні Державне управління Ризик у державному управлінні. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації державного управління несприятливих ситуацій та наслідків, яка проявляється у неповноті або неточності інформації, а також у пов’язаних із цим витратах і результатах. Основними факторами ризику є: нестабільність законодавства; нестабільність економічної й соціальної ситуації; невизначеність політичної ситуації; неповний обсяг або неточність наданої […]...
5. Закон корелятивності в управлінні Закон корелятивності в управлінні – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки (прямі та опосередковані) між об’єктом і суб’єктом управління, згідно з якими між ускладненням об’єкта управління та посиленням ступеня його різноманітності і збільшенням апарату управління та ускладненням процесу управління існує прямо пропорційна залежність. Цей закон може якісно змінюватися зі зростанням рівня кваліфікації управлінських кадрів, використання […]...
6. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
7. Функціональний підхід у менеджменті Функціональний підхід у менеджменті – підхід, що базується на комплексному вивченні основних функцій (якостей, властивостей) управлінської системи, узгоджене використання яких сприяє досягненню тактичних і стратегічних цілей підприємств, фірм і компаній. Основними етапами впровадження Ф. п. у м. є: 1) системна класифікація різних типів (загальних, зовнішніх, внутрішніх та ін.) функцій менеджменту; 2) формування оптимальної моделі взаємозв’язків […]...
8. Природоохоронна діяльність держави Державне управління Природоохоронна діяльність держави. Сукупність усіх заходів держави, спрямованих на збереження, відновлення і поліпшення сприятливих природних умов, забезпечення раціонального природокористування та попередження екологічної небезпеки. Метою державною управління в цій галузі є перехід до стійкого розвитку держави, що забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань і проблем збереження сприятливою навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення […]...
9. Економічний аналіз в управлінні виробництвом ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 1. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 1.4. Економічний аналіз в управлінні виробництвом Управління слід розглядати як цілеспрямований процес впливу або як об’єднання зусиль персоналу для досягнення певних цілей. Провідну роль в управлінні виробництвом відіграє прийняття рішень, ефективність яких є неодмінною умовою успішного функціонування підприємства. Тому не […]...
10. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД Соціологія короткий енциклопедичний словник СИСТЕМНИЙ ПІДХІД – спосіб наук, пізнання та практ. діяльності, що вимагає розгляду частин у нерозривній єдності з цілим. Сформувався шляхом конкретизації принципів діалектики при вивченні складних об’єктів природи та суспільства. Особливого поширення набув у др. пол. XX ст. як заг. наук. метод дослідження. Як знаряддя підвищення ефективності різних сфер управлінської діяльності […]...
11. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
12. Суспільні проблеми Державне управління Суспільні проблеми. Потреби, які набули значущості для великих груп населення. Існують два підходи до виділення суспільних проблем: на основі чисельності людей, яких вони зачіпають, або з урахуванням підтримки, відгуку, інтересу населення до них. Одне із завдань політичної системи полягає в тому, щоб виявляти суспільні проблеми і виробляти стратегію їх вирішення. Наявність певної суспільної […]...
13. Принципи проектування програм структурної перебудови економіки Державне управління Принципи проектування програм структурної перебудови економіки. Вихідні положення, на яких засновується проектування програм структурної перебудови економіки. Серед найсуттєвіших можна виокремити такі: обов’язкове обгрунтування вибору головної мети та основних цілей і стратегії структурної перебудови економіки; врахування довгострокових перспектив розвитку національної економіки шляхом приведення у відповідність цілей структурної перебудови з економічного стратегією держави; врахування тенденцій […]...
14. Парадигма державного управління Державне управління Парадигма державного управління. Початкова концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, методів дослідження у сфері державного управління, домінуюча впродовж певного історичного періоду. Сучасна П. д. у., за оцінкою американських учених 3. Лана та К. Андерс, систематизує актуальні напрями державного управління і визначає основні їх аспекти, зокрема політичний, правовий, історичний, менеджерський, етичний та […]...
15. Державна програма Державне управління Державна програма. Документ, який визначає стратегію розв’язування найважливіших соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, інших проблем загальнодержавного значення, включає комплекс взаємопов’язаних заходів і завдань, спрямованих на досягнення конкретних кінцевих цілей, узгоджених за термінами їх реалізації та складом виконавців. Фактично це вид діяльності (або впорядкована їх сукупність), спрямованої на досягнення встановленої урядом мсти та реалізуємої відповідно до […]...
16. Сценарний підхід у політиці Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів, провідними з яких є моделювання, програмування та прогнозування. Об’єктивною основою для застосування сценарного підходу у політиці та політології є суперечливість та неоднозначність (поліваріантність) тенденцій розвитку політичної реальності. Особливо відчутною потреба […]...
17. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
18. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 5 УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: ЗАСАДИ ТА ФУНКЦІЇ 5.2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ На основі реально розроблених планів можна досягти позитивних результатів підприємницької діяльності; налагодити взаємодію між структурними підрозділами підприємств, між підприємством та його партнерами по бізнесу. На базі системи планів формуються інші ланки менеджменту, складаються управлінські відносини. Тому базовою функцією менеджменту є […]...
19. Цільові комплексні програми Цільові комплексні програми (ЦКП) – об’єднаний спільною метою, передбачений для планомірного здійснення комплекс взаємопов’язаних завдань і адресних соціальних, економічних, наукових, науково-технічних і організаційних заходів; складова економічних методів управління. ЦКП орієнтовані на кінцевий результат і враховують усі фактори, необхідні для досягнення цілей (ресурси, середовища, структури). Ядром програми є ціль (іноді – низка цілей), конкретизована в завданнях, […]...
20. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
21. Програма економічного розвитку Державне управління Програма економічного розвитку. Документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного та соціального і соціального розвитку, засоби й шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне вирішення проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни в […]...
22. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
23. Системно-структурний підхід в економічному дослідженні Системно-структурний підхід в економічному дослідженні – загальний принцип пізнання економічних систем, що передбачає виділення основних підсистем та їхніх елементів (а в межах останніх – компонентів і комплексу внутрішніх і сталих зв’язків між ними (а отже, структури, що визначає закони розвитку певної системи). Відповідно до певних вимог, головною з яких є цілісність, системно-структурний аналіз є конкретизацією, […]...
24. Закон відносної рідкісності ресурсів Закон відносної рідкісності ресурсів – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростаючими потребами людини та відносною обмеженістю більшості ресурсів для їх задоволення, а вирішення цієї суперечності вимагає постійного використання комплексу заходів на макро – і мікрорівнях. В окремій країні, в регіоні або в масштабі всієї планети обсяги економічних ресурсів природно обмежені, […]...
25. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – система заходів з освоєння, використання, відновлення, перетворення та охорони прир. середовища і прир. ресурсів. П. – частина заг. проблеми взаємодії природи та суспільства. Розрізняють галузеві види П. – землекористування, водокористування, лісокористування, використання мін. ресурсів, а також комплексно-терит. (регіональне) П., що розглядає глобальні, міждерж., держ., нац. та локальні проблеми....
26. Механізми державного управління Державне управління Механізми державного управління. Практичні заходи, засоби, важелі, стимули за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво. будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей. Йдеться про механізми управління державою, коли фактори управління є внутрішніми, або про механізми взаємодії з іншими державами, коли ці фактори є зовнішніми. Реальний М. д. у. завжди […]...
27. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
28. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
29. Регіональне управління Державне управління Регіональне управління. Державне управління, що здійснюється органами державної влади великих адміністративно-територіальних одиниць (областей, губерній, країв, федеральних земель тощо) в межах їх компетенції. Головною метою Р. у. є забезпечення комплексного розвитку регіонів з метою підвищення ступеня задоволення соціально-економічних потреб їх населення. Розвиток Р. у. здійснюється, як правило, на основі державної регіональної політики як складової […]...
30. Програмна оцінка Державне управління Програмна оцінка. Оцінка процесу виконання та фактичних результатів програм, що або завершені, або перебувають на стадії здійснення. Розрізняються оцінка виконання та оцінка наслідків. Оцінка виконання спрямована на виявлення того, що відбувається в межах програми, і охоплює оцінку “входу” (дані про необхідні та наявні ресурси), оцінку процесу (моніторинг стану реалізації всіх заходів) та оцінку […]...
31. Пріоритети екологічні Пріоритети екологічні – найважливіші об’єктивні чинники, які зумовлюють першорядне значення для розвитку суспільства охорони здоров’я, раціонального природокористування, та комплекс заходів, спрямованих на стратегічне вирішення цих проблем. Розрізняють загальний, регіональний і національний види П. е. Загальні П. е. охоплюють глобальний рівень, стосуються всіх екологічних проблем, вимагають раціонального використання та відтворення всіх видів планетарних ресурсів. Так, щодо […]...
32. Мета та предмет діяльності – МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 10 ПРОМИСЛОВИЙ ТРАНСПОРТ 10.2. МІЖГАЛУЗЕВІ ПІДПРИЄМСТВА ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. Мета та предмет діяльності Метою діяльності Концерну є управління виробничою, фінансовою, інвестиційною діяльністю учасників Концерну, координація спільної діяльності учасників Концерну і об’єднання ресурсів при виконанні затверджених планів соціально-економічного розвитку, досягнення економічних і соціальних результатів, підвищення ефективності діяльності своїх учасників, задоволення особистих та […]...
33. Зміни в управлінні господарством Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 12. СПРОБА ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ РЕФОРМ 1. Зміни в управлінні господарством. Економічні та соціальні реформи, які проводилися новим партійним керівництвом, не зачіпали основ економічного устрою, соціально-економічних відносин, іцо склалися в СРСР. Тому не випадково спроба економічних реформ насамперед стосувалася питань зміни […]...
34. Адміністративна реформа Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням. В Україні проведення адміністративної реформи пов’язується із створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. Під час її проведення має бути вирішено низку завдань: децентралізація […]...
35. Державно-управлінські впливи Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його рішеннях і діях. Ці впливи дуже різноманітні за своєю природою, направленістю, термінами та ступенем впливу на суспільство, наприклад, ідеї, концепції, технологічні послідовності Дій, інші засоби реалізації управлінських рішень. Д.-у. в. […]...
36. Методи теорії державного управління Державне управління Методи теорії державного управління. Група методів, спрямованих на дослідження теоретичних проблем державного управління. Серед них структурно-функціональний, інституціональний, поведінковий, порівняльний, історичний методи тощо. Структурно-функціональний метод передбачає розі ляд державного управління як певної цілісності, системи, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне призначення і виконує специфічні функції. Управлінська діяльність визначається загально-структурною організацією. Основна […]...
37. Міністерство Державне управління Міністерство. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Типовими функціями М., характерними для України, є: участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробка механізмів її реалізації; прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, […]...
38. Моделі державного управління Державне управління Моделі державного управління. Описи системи державного управління, що відображають певні групи її властивостей. Найпоширенішими серед них є морфологічний (структурний), функціональний та інформаційний описи і відповідні типи моделей. Морфологічний опис дає уявлення про будову системи. Глибина опису, рівень деталізації визначається призначенням системи і метою дослідження. Внаслідок морфологічного опису виникає поняття структури. Структура – це […]...
39. Категорії державного управління Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки. К. д. у. мають об’єктивний характер, їх зміст відображає суспільні відносини в соціальному управлінні, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів управління. Вони мають історичний характер, оскільки розроблялися протягом […]...
40. Інвестиційне співробітництво Інвестиційне співробітництво – різновид міжнародних економічних відносин, мета якого – раціональний перерозподіл інвестиційних ресурсів між країнами і використання переваг від участі в міжнародному поділі праці на основі формування передового технологічного способу виробництва. Основні типи інвестицій, що перерозподіляються: реальні, фінансові (фінансово-кредитна діяльність відповідних міжнародних інститутів, у т. ч. з цінними паперами) та інтелектуальні (підготовка висококваліфікованих фахівців, […]...