Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ПСИХІКА
ПСИХІКА
Культурологічний словник
ПСИХІКА (від грец. psyche – душа) – суб’єктивний образ (“картина”) зовнішнього і внутрішнього середовища, орієнтація в цьому середовищі, сукупність усіх психічних станів і процесів, свідомих і несвідомих.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ПСИХОГЕНЕТИКА Культурологічний словник ПСИХОГЕНЕТИКА (від грец. psyche – душа і genesis – походження) – наука, що вивчає наслідковий характер психічних та поведінкових реакцій, їхню залежність від спадкових структур організму....
- НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку....
- Багатосистемність психіки – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Багатосистемність психіки Разом із багаторівневістю, людська психіка, як цілісна система, має багато підсистем, кожну з яких можна розглядати як відносно самостійну систему. До першої групи систем психіки належать: – Психічні процеси, які поділяють на дрібніші підсистеми: а) психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття пам’ять, мислення, уява); б) емоційно-почуттєві процеси […]...
- КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
- ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ПОТРЕБИ. ПОВЕДІНКА. ПСИХІКА Нормальна життєдіяльність організму можлива лише за умови підтримання постійного складу внутрішнього середовища. Організм безперервно регулює нестачу або надлишок поживних речовин, мінеральних солей та інших сполук. Нестача будь-чого, необхідного для підтримки життя і розвитку, викликає особливий стан організму, який називається потребою. Потреби – це основна […]...
- АНОМАЛІЯ Культурологічний словник АНОМАЛІЯ (від грец. – ненормальність, відхилення) – у психології різноманітні відхилення від норми перебігу психічних процесів і функцій. Психічна А. може зумовлюватися фізіологічними дефектами аналізаторів, соматичними вадами, а також неправильними діями з навчання, тренування тощо. А. психічного розвитку є об’єктом вивчення спеціальної галузі психології (психологія аномального розвитку)....
- ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, відповідно до якого структурна (системна) організація складних психічних утворень визначає якості і функції частин, що його утворюють....
- СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на межі психології і кратології (науки про владу). П. в. дає уявлення про закономірності, механізми і факти психологічного життя людини, яка опинилася у структурах влади або й біля її керма. П. […]...
- ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....
- Багаторівневість психіки – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Багаторівневість психіки Психіка – це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і над свідомий рівні, які взаємопов’язані і взаємодіють між собою. Причому нижчих, середніх чи вищих рівнів психіки немає. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї […]...
- БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
- Мозок і психіка. Види психічних процесів Розділ 13 ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ Натрапивши на колючку шипшини, ви вмить відсмикнете палець, проте терпляче витримаєте такий укол, здаючи кров на аналіз. Якщо ви довго перебуваєте в шкільному коридорі під час перерви, голоси навколо вас перетворюються на суцільний гомін. Але, прислуховуючись до цікавої розмови, ви перестаєте цей гомін чути. Чому той самий вплив […]...
- СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....
- Психіка і свідомість – Предмет психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.1. Предмет психології 1.1.4 Психіка і свідомість Розвиток психіки людини підпорядкований суспільно-історичним законам. При цьому її видові та індивідуальні особливості є лише біологічними передумовами, що полегшують або ускладнюють психічний розвиток людської особистості та її свідомості. Виникнення свідомості. Під впливом різних обставин у тваринних предків людини сформувалося багато факторів, […]...
- Людина як багатосистемне явище – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Категорія особистості в сучасних наукових дослідженнях, соціального прогресу і суспільній свідомості посідає одне з центральних місць. її розкриття дає можливості для цілісного підходу до вияснення сутнісних сил і потенціалу людини, системного аналізу та синтезу її психічних функцій, процесів, станів, властивостей. Проте у психологічній науці не існує єдиного, загальноприйнятого […]...
- МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
- ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ (грец. – душа та слово, вчення) – наука про закономірність виникнення і діяльності психіки у людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Об’єктом вивчення П. є психіка як функція мозку, яка виявляється у відображенні мозком навколишнього середовища, і внутрішніх станів живої особи, […]...
- ПРИСТОСУВАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА ПРИСТОСУВАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ Для нормального існування організму у мінливому зовнішньому середовищі потрібно вчасно змінювати свою поведінку, пристосовуючи її до конкретних умов. Уміння керувати своєю поведінкою, вчасно її змінювати, а іноді і повністю стримувати ті чи інші поведінковій реакції – одна з важливих рис вихованої людини. Розрізняють безумовне […]...
- СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
- МІМІКА Культурологічний словник МІМІКА – виражальні рухи м’язів обличчя; одна з форм виявлення психічних станів людини (особливо емоційних – радість, сум, гнів тощо). Міміка є особливою образною “мовою” для передачі різноманітності відтінків почуттів, оцінок, ставлення людини до подій і явищ життя. Міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану […]...
- ОНТОГЕНЕЗ Культурологічний словник ОНТОГЕНЕЗ (грец. зародження, розвиток) – індивідуальний розвиток організму; сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі з моменту зародження до смерті; розвиток людського індивіда у соціальних вимірах його буття....
- САМОРЕГУЛЯЦІЯ Культурологічний словник САМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів. С. існує як процес регулювання окремих видів людської активності або діяльності в цілому: побудова рухів та дій відповідно до виконавчих і тренувальних задач; свідоме чи довільне підпорядкування власних вчинків і поведінки моральним вимогам, велінням обов’язку, […]...
- ПСИХІКА СОЦІЄТАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХІКА СОЦІЄТАЛЬНА (від лат. societas – спільність) – це історико-культурна і психол. готовність соціуму до відтворення певних поведінкових моделей реагування на проблемну ситуацію, необхідність вирішення нових завдань, які висуває перед людьми життя. П. с. – це своєрідна психокультура, втілена у матеріальні явища (предмети культури і побуту, мову, архітектуру, музику, літературу, живопис, […]...
- ІНФАНТИЛІЗМ Культурологічний словник ІНФАНТИЛІЗМ (від лат. infantilis – дитячий) – затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних сил, властивих дитячому вікові....
- Концепція психоенергетичної цілісності особистості – ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХІКА Концепція психоенергетичної цілісності особистості Під час свого становлення як особистості індивід є об’єктом соціального впливу і суб’єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об’єктивної дійсності й самого себе. У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, у неї формуються вищі психічні функції, свідомість, воля, самосвідомість, вона […]...
- ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....
- РЕФЛЕКТОРНА ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА РЕФЛЕКТОРНА ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ Рефлекс – основна форма діяльності нервової системи. Найпростіші рефлекси належать до вроджених, або безумовних, вони передаються у спадок і забезпечують пристосування організму до постійних умов середовища. Безумовні рефлекси відносяться до видових ознак поведінки тварини. Вже в новонародженої дитини спостерігаються найпростіші безумовні реакції: смоктання (харчовий […]...
- АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
- ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики....
- Психіка і мозок – Предмет психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.1. Предмет психології 1.1.3 Психіка і мозок Психіка є властивістю високоорганізованої матерії, що спрямована на відображення об’єктивної дійсності. У людини цю функцію виконує мозок. Психічна діяльність організму здійснюється за допомогою спеціальних фізіологічних механізмів, що, об’єднуючись у певні структури, забезпечують сприймання і перероблення інформації, прийняття рішень і їх виконання, […]...
- САМОНАВІЮВАННЯ Культурологічний словник САМОНАВІЮВАННЯ – психічний вплив людини на саму себе, внаслідок чого у неї виникають різні психічні і соматичні стани. С. тією чи іншою мірою властиве всім людям. За вченням І. П. Павлова, фізіологічний механізм С. такий: у певних ділянках кори великих півкуль головного мозку або в підкіркових вузлах під впливом емоцій виникає концентрований пункт […]...
- ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
- МОРФЕЙ Культурологічний словник МОРФЕЙ (грец. Morpheus) – бог сновидінь. За міфами, М. з’являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві М. зображували у вигляді чоловіка з крилами; образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу; існують статуї Ж.-А. Гудона, Ф. Толстого й ін. Вислів “бути в обіймах М.” означає “спати солодким сном”. Приклад: Л. Глібов: […]...
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
- АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
- АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....