ПСИХОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ

Related posts:

1. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ПСИХОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ПСИХОЛОГІЧНІ, потреби людини етолого-поведінкові – велика група потреб людини, що зумовлюють її душевний спокій. Включає як ряд умов просторової ізоляції і, навпаки, спілкування з ін. людьми, так і групу чинників зовн. середовища (звуки, барви, стан погоди, сумірність архіт. форм тощо)....
2. ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби люди ни психологічні....
3. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ – те саме, що й Потреби людини психологічні....
4. Потреби, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.6. Потреби За Е. Маслоу (США) існує 5 основних рівнів потреб людини: фізіологічні; потреба безпеки; потреба спілкування; потреба прихильності, любові та поваги; потреба самовираження, тобто реалізації здібностей. Потреби поділяються на біологічні, соціальні, ідеальні. Біологічні потреби покликані забезпечити індивідуальне та видове існування людини (плюс потреби економії […]...
5. АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – те саме, що й Потреби людини біологічні....
6. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕКОЛОГІЧНІ – 1) див. Потреби людини. Оскільки життєвий добробут людини залежить від задоволення всіх її головних потреб, то ці два терміни означають одне й те саме поняття; 2) потреби людини, що випливають з необхідності зв’язку людей з природою в широкому розумінні слова – від потреби в прир. ресурсах до […]...
7. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ, потреби людини анатомофізіологічні – група потреб Людини, що зумовлюють її виживання та збереження фіз. здоров’я. Включає велику кількість умов, починаючи від сприятливого для життя людини навколишнього середовища і закінчуючи суто фізіол. потребами (харчування, розмноження, виділення)....
8. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
9. СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини суспільні....
10. МАТЕРІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини матеріальні....
11. СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини соціальні....
12. БІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини біологічні....
13. ЕКОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини екологічні....
14. ЕСТЕТИЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЕСТЕТИЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини естетичні....
15. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ – сфера речово-енергет. потреб людини, що забезпечує її норм. життя та сусп. розвиток (у житлі, забезпеченні продуктами харчування, засобами виробництва тощо)....
16. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СУСПІЛЬНІ – потреба прир. об’єднань людей (від малої соц. групи до людства загалом) в об’єктах і явищах, необхідних для їхнього існування та розвитку. Через емерджентність П. л. с. не є сумою індивід, потреб людини....
17. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
18. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕСТЕТИЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕСТЕТИЧНІ – частина інформ. складових усіх груп потреб людини, що узагальнюються поняттям “краса”. Пов’язана з уявленнями про красу, що виховуються в процесі соціалізації особистості та запам’ятовуються з раннього дитинства: для жителів степів поняття “гарний пейзаж” буде ін., ніж для мешканців лісів. Однак в інформації про навколишній світ крім суб’єктивних […]...
19. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – 1) потреба або нестача будь-чого, необхідного для підтримання життєдіяльності організму, людської особи, соц. груп та суспільства в цілому; внутр. збудник активності; 2) стан індивіда, що спричинюється потребами в об’єктах, необхідних для його існування та розвитку, та виступає джерелом його активності; 3) умови забезпечення життєдіяльності людини, без яких вона […]...
20. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ СОЦІАЛЬНІ – група потреб людини, що забезпечують її соц. комфорт. Включає: громадянські свободи (совісті, волевиявлення, переміщення, рівності перед законом тощо); ступінь упевненості в завтрашньому дні (відсутність чи наявність страху перед вірогідною Війною, втратою роботи, голодомором, розбійницьким нападом, крадіжкою тощо); можливість спілкування з особами близького етнічного походження та культ, рівня, […]...
21. Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини До основних психологічних властивостей людини, які забезпечують її психологічну надійність з точки зору БЖД, належать пам’ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності тощо....
22. Схильність до ризику та обережність, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.5. Схильність до ризику та обережність Ризик в контексті психологічних властивостей людини – дія навмання, яка вимагає сміливості, відвага в надії на щасливий результат. В системі “людина – машина” людина – слабша ланка. Зростає ціна помилки. 90% усіх травм є наслідком прямої вини потерпілих (Англія); […]...
23. ПОТРЕБИ, НАВИЧКИ І ЗВИЧКИ ЛЮДИНИ Розділ 3. Психічна і духовна складові здоров’я ЗВИЧКИ І ЗДОРОВ’Я §11. ПОТРЕБИ, НАВИЧКИ І ЗВИЧКИ ЛЮДИНИ Дізнаєшся про потреби людини; чинники, що впливають на формування навичок і звичок; корисні і шкідливі звички Пригадай Що робиш щодня для фізичного розвитку? А для інтелектуального розвитку? Потреби людини, їх розвиток з віком Потреба – це те, що необхідно […]...
24. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
25. Компетентність, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.9. Компетентність Компетентність – наявність певних знань і повноважень у вирішенні якоїсь справи, повно важність і повноправність у розв’язанні певної проблеми. Право вирішувати і право діяти – наслідок повноти знань, досвідченості, активності. Це глибинний взаємозв’язок знань із правом вирішувати. Компетентність – запорука підвищення в посаді; […]...
26. Здібності, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.7. Здібності Здібності – це істотні психічні властивості людської особистості, що виявляються в її цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх. Здібності характеризують людину як особистість. Людина тому і є особистістю, оскільки відрізняється від інших людей своїми здібностями. Здібності людини – “сплав” природних особливостей нервової діяльності […]...
27. Увага, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.3. Увага Увага – це психологічний стан, який характеризує інтенсивність пізнавальної діяльності та міру зосередженості на відносно малій (дії, предметі, праці, явищі), який стає усвідомленим та концентрує на собі психологічні і фізичні зусилля людини протягом певного відтинку часу. Увага – це концентрація свідомості на певному […]...
28. Сенсомоторні реакції, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.4. Сенсомоторні реакції Сенсомоторні реакції – зворотні дії людини на усякі відчуття, які сприймаються органами чуттів. Дані реакції бувають прості і складні. Прості сенсомоторні реакції – це швидка відповідь наперед відомим простим рухом на раптовий сигнал, який також наперед відомий (швидке натискання кнопки чи реакція […]...
29. Емоції, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.11. Емоції Емоції – це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить. Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до праці, до самого себе. Емоційний процес розвивається в такій послідовності: підсвідоме прицілювання – зіставлення […]...
30. Комунікабельність, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.8. Комунікабельність Комунікабельний – здатний, схильний до контактування (з’єднання),налагодження контактів і зв’язків. Найважливіший ефект людської діяльності – праця, пізнання, спілкування. Спілкування – багатопланове явище, яке містить комплекс компонентів, серед яких домінують три основні: – комунікабельність – здатність отримувати задоволення від процесу комунікації; – соціальна спорідненість […]...