ПТАХИ: РИСИ ПРИСТОСОВАНОСТІ ДО ПОЛЬОТУ
ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
&20. ПТАХИ: РИСИ ПРИСТОСОВАНОСТІ ДО ПОЛЬОТУ
Пригадайте, завдяки який особливостям будови та процесів життєдіяльності рептилії пристосувалися до існування на суходолі.
ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ПТАХІВ?
Птахи мають вкорочене обтічне тіло, вкрите пір’янім покривом. Передні кінцівки птахів перетворилися на крича, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді. Птахи мають багато спільних рис будови з рептиліями, від спільних предків з якими вони походять.
Тіло птахів має такі самі відділи, як і рептилії, але хвостовий відділ вкорочений (мал. 125). Завдяки видовженій гнучкій шиї вони можуть повертати голову на 180 і більше (сови навіть на 270). Очі птахів, як і рептилій, захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою); є ніздрі та слухові отвори (закриті барабанною перетинкою). Дзьоб складається з верхньої частини – наддзьобка та нижньої – піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад,
Передні кінцівки – крила, пристосовані до польоту. На них збереглися лише три пальці, вкриті шкірою. Птахи – двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один – назад. Це дає змогу птахам охоплювати гілки та створює опору під час пересування по землі. У птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад, страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватися до трьох і навіть двох (як-от, у африканського страуса). У водоплавних птахів (качки, гуси, лебеді), пальці на ногах сполучені плавальними перетинками (мал. 126).
ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПОКРИВІВ ТІЛА ПТАХІВ?
Птахи, як і рептилії, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Похідним шкіри птахів є різноманітне пір’я. Над основою хвоста в багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Її жироподібними виділеннями птахи змащують пір’яний покрив, що робить його еластичнішим і водонепроникним. Тому ця залоза краще розвинена у водоплавних птахів.
Мал. 125. Зовнішня будова птаха: 1 – голова (а – наддзьобок, б – піддзьобок, в – восковиця): 2 – шия; 3 – тулуб; 4 – крила; 5 – задні кінцівки; 6 – хвіст
Мал. 126. Типи ніг птахів: 1 – горобця; 2 – страуса; 3 – лебедя
Мал. 127. Будова пера птаха: 1 – стрижень; 2 – борідки другого порядку; 3 – борідки першого порядку; 4 – опахало; 5 – колодочка, або очин
Окремі пера складаються з порожнього стрижня, від якого в обидва боки відходять численні тоненькі вирости – борідки (мал. 127). Сукупність борідок має назву опахало. Частина стрижня, заглиблена у шкіру, має назву колодочка, або очин.
Виділяють контурні та пухові пера. Контурні пера вкривають тіло птаха ззовні, їхнє опахало утворено борідками 1-го та 2-го порядків. Борідки 1-го порядку відходять безпосередньо від стрижня, а вже від них – борідки 2-го порядку. Борідки 2-го порядку мають дрібні гачечки, які зчіплюють їх між собою. Завдяки цьому опахало контурних пер являють собою гнучкі пружні пластинки, легкі і майже не проникні для повітря.
Залежно від функцій та розташування контурні пера поділяють на покривні, махові та рульові. Покривні пера забезпечують захист тіла від механічних пошкоджень. Махові пера збільшують поверхню крила. На хвості птахів є великі рульові пера. Під контурними перами розташований пух. Він утворює суцільний покрив. Між пухом і тілом птаха міститься прошарок повітря, який добре утримує тепло.
Наявність пір’яного покриву є необхідною умовою польоту птахів. Цей покрив робить тіло птахів обтічним. Махові пера збільшують площу крила, створюють тягу та підйомну силу, а рульові – забезпечують регуляцію напрямку польоту. Раз чи два рази на рік пір’яний покрив птахів частково чи повністю змінюється – відбувається процес линяння. На місці старих зношених пер, що випадають, виростають нові.
Своєрідність будови птахів визначається їхньою здатністю до польоту, насамперед завдяки зменшенню маси тіла. Так, у птахів полегшений скелет. У більшості видів птахів грудина має плаский виріст, що виступає уперед, – кіль. До нього прикріплюються грудні м’язи, які забезпечують рухи крил під час польоту. Більшість кісток стопи зростаються між собою та утворюють довгу кістку – цівку, яка надає нозі міцності й стійкості.
Підшкірні м’язи рухають окремі пера. Якщо температура повітря знижується, вони скорочуються і пера птаха настовбурчуються. При цьому прошарок повітря між пір’ям та шкірою збільшується, що забезпечує збереження тепла тіла.
Отже, скелет і мускулатура птахів, разом з оперенням, створюють досконалий апарат, який забезпечує політ. Під час польоту головна роль належить крилам.
Біологічний словничок: птахи, крило, пір’я, пух, кіль, цівка.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Птахи – група хребетних тварин, пристосованих до польоту: передні кінцівки перетворені на крила; задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді. Тіло вкрите пір’ям та пухом; пір’яний покрив змінюється під час періодичного линяння. Шкіра суха, є лише куприкова залоза.
Скелет птахів характеризується легкістю. У більшості видів птахів грудина має плаский виріст – кіль; до нього прикріплюються м’язи, що забезпечують рухи крил під час польоту; більшість кісток стопи зростаються між собою та утворюють цівку, яка надає нозі міцності й збільшує її рухомість.
Для мускулатури птахів характерний розвиток груднях м’язів, які забезпечують політ.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
1. На які відділи поділяють тіло птахів? 2. Яка будова дзьоба птахів? 3. Яка будова пір’я птахів? 4. Які функції покривних, махових і рульових пер? 5. Які особливості будови птахів свідчать про їхню пристосованість до польоту? 6. Які м’язи забезпечують політ птахів?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ
1. Яких переваг набувають організми, що мають теплоізолюючий пір’яний покрив? 2. Учені припускають, що пір’я птахів виникло з лусок давніх плазунів. Чим це можна пояснити?