РАДІАЦІЯ РОЗСІЯНА

Related posts:

1. РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА – ел.-магн. випромінювання широкочастотного діапазону, що досягає Землі. Р. с. на межі атмосфери представлена довжинами хвиль від 150 до 3000 нм. Випромінювання з довжиною хвилі менш як 280 нм поглинаються на висоті 20- 40 км шаром озону. Землі досягають переважно випромінювання інфрачервоної (близько 50 % сумарної радіації) і видимої […]...
2. РАДІАЦІЯ СУМАРНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ СУМАРНА – сума прямої сонячної та розсіяної радіації небосхилу, яка надходить на гориз. поверхню. Р. с. – основна прибуткова частина радіац. балансу земної поверхні. Середньорічна Р. с. змінюється від величини порядку 336 кДж/см2 на рік у полярних районах до значень понад 924 кДж/см2 на рік у тропічних пустелях. Майже на […]...
3. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з. а....
4. ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення (1 і 2), що виникає внаслідок госп. діяльності людини, в т. ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність прир. забруднення, напр. гідробудівництво, нанесення шляхового покриття. Катастрофічним є 3. а., пов’язане з воєнними діями. Наслідком війни із застосуванням ядерної зброї може стати апокаліпсис – “ядерна […]...
5. РАДІАЦІЯ ПРЯМА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ПРЯМА – променистий потік, що безперешкодно досягає поверхні прир. або штучних тіл, від джерела випромінювання (сонце, електролампа тощо). Відповідні частини цього потоку можуть поглинатися тілами, відбиватися від поверхні (радіація відбита) або проникати, не поглинаючись. Інтенсивність Р. п. разом з радіацією розсіяною дає радіацію сумарну, яка і визначає тепловий режим системи....
6. РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ АДАПТИВНА – виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування, що дає змогу такій систематичній групі рівномірно зайняти простір і різні середовища. Напр., літаючі, плаваючі, бігаючі, риючі форми ссавців....
7. РАДІАЦІЯ ВИДИМА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ВИДИМА – ділянка ел.-магн. випромінювання Сонця і розжарених тіл у діапазоні 400-750 нм, яка сприймається органами зору людини і більшості тварин, а також вибірково поглинається пігментами рослин (радіація фотосинтетично активна – 380-710 нм). Дещо ширший діапазон фізіологічно активної радіації (350-750 нм) є екологічно найважливішим. У ньому зосереджена майже половина сумарного […]...
8. РАДІАЦІЯ ВІДБИТА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ВІДБИТА – певна частина енергії променистого потоку, що досягає поверхні прир. чи штучного тіла і, не поглинаючись, відбивається від нього. Залежно від природи тіла, структури поверхні і спектр. – оптичних властивостей значення Р. в. істотно різняться і визначаються показником альбедо – відбивальною здатністю. Найвищий показник Р. в. у тіл із […]...
9. РАДІАЦІЯ ІНФРАЧЕРВОНА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ІНФРАЧЕРВОНА – невидиме ел.-магн. випромінювання з довжиною хвиль від 750 до 4000 нм, джерелом якого є Сонце або будь-яке нагріте прир. чи штучне тіло. Р. і. інтенсивно поглинається багатьма речовинами – водою, вуглекислим газом, метаном, озоном, тому з нею пов’язаний тепловий баланс тварин і рослин – нагрівання і терморегуляція. Водночас […]...
10. ПЛЕЙСТОН Екологія – охорона природи ПЛЕЙСТОН – мешканці (ті, що пасивно плавають чи напівзанурені) порівняно тонкого (звичайно до 15 м завглибшки) поверхневого шару води в океані або в континентальній водоймі з особливими умовами середовища, що є результатом прямої взаємодії атмосфери та гідросфери. Напр., саргасові водорості, рястка, деякі медузи....
11. ВПЛИВ НА КЛІМАТ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА КЛІМАТ – зміна глобальної клімат, ситуації на Землі, викликана збільшенням концентрації С02 та ін. активних газів (метан, фреони), зменшенням товщини озонового шару, підвищенням рівня аерозольного та теплового забруднення середовища, що безпосередньо впливає на т-рний баланс планети, волого – і теплообмін між континентами і Світовим океаном тощо....
12. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
13. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
14. АКТИНОМЕТР Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТР – прилад для вимірювання інтенсивності прямої сонячної радіації та інших джерел світла....
15. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...
16. ЗАБРУДНЕННЯ ГЛОБАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГЛОБАЛЬНЕ – забруднення-1, виявлене в точці планети, значно віддаленій від його джерела (напр., ДДТ в яйцях пінгвінів у Антарктиді)....
17. ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами....
18. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
19. РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЗАЛИШКОВА – див. Баланс радіаційний (земної поверхні)....
20. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
21. ФОТОСИНТЕТИЧНО АКТИВНА РАДІАЦІЯ (ФАР) Екологія – охорона природи ФОТОСИНТЕТИЧНО АКТИВНА РАДІАЦІЯ (ФАР) – випромінювання в діапазоні 380-750 нм, найбільш ефективне для фотосинтезу рослин....
22. ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗАБРУДНЕННЯ – заг. рівень вмісту та швидкість надходження забруднювальних речовин у довкілля....
23. УЛЬТРАФІОЛЕТОВА РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВА РАДІАЦІЯ – див. Радіація ультрафіолетова....
24. НОВОУТВОРЕННЯ Екологія – охорона природи НОВОУТВОРЕННЯ – 1) будь-яке переродження тканини організму зі збільшенням його в об’ємі або зміною структури; кількість випадків Н. зростає експоненціально внаслідок забруднення та ін. порушень середовища життя; 2) у грунтах і гір. породах – скупчення легкорозчинних солей (гіпсу, карбонату кальцію, оксидів заліза і мангану), кремнієвої кислоти та орг. речовин, які значно […]...
25. РАДІАЦІЯ Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ, випромінювання – потік ел.-магн. та корпускулярної енергії під час ядерних перетворень (радіоактивність), випромінювання Сонця (Р. сонячна), а також косм. випромінювання. Класифікують Р. залежно від джерел походження і фіз. параметрів. Усі прир. тіла й організми перебувають під впливом різноманітних видів Р. Зокрема, рослини використовують видиму ділянку Р. сонячної для фотосинтезу і […]...
26. РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА – найбільш короткохвильова ділянка оптичного спектра, від 400 до 10 нм. Є прир. (Сонце, зірки) та штучні (газорозрядні ртутні лампи, лазери) джерела випромінювання Р. у. Завдяки високій енергії квантів Р. у. має високий фотобіол. ефект: спричинює денатурацію білків і загибель клітин (150-200 нм), виявляє бактерицидну дію (макс. 250-260 нм), […]...
27. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
28. РАДІАЦІЯ ЙОНІЗУЮЧА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ЙОНІЗУЮЧА – випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричинює йонізацію атомів і молекул. Джерелами Р. й. є ел.-магн. випромінювання, потоки р-частинок, Позитронів, протонів та ін. заряджених і не заряджених частинок, що утворюються спонтанно під час термоядерних реакцій на Сонці, розпадів радіакт. елементів на Землі, в ядерних реакторах або прискорювачах. Р. й. […]...
29. Характер сонячної радіації, її поглинання лісом Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 2. ЛІС І СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ 2.1 Характер сонячної радіації, її поглинання лісом Основним джерелом енергії, що обумовлює природні процеси у біосфері Землі, є Сонце. Воно забезпечує широтне поясне прогрівання земної поверхні, циркуляцію повітря в атмосфері тощо. Джерелом світла на планеті є сонячна радіація, вона вимірюється Сонячною константою […]...
30. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....
31. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
32. ІМЛА Екологія – охорона природи ІМЛА – втрата повітрям прозорості, покаламутніння атмосфери біля земної поверхні, зумовлене розсіюванням світла на дрібних крапельках води, кристаликах льоду чи на завислих у повітрі аерозольних часточках. Виникнення І. пов’язане з забрудненням нижніх шарів атмосфери пилом і продуктами згоряння над великими містами, є наслідком ліс. пожеж, пилових бур. Інтенсивність і тривалість І. […]...
33. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – привнесення в повітря або утворення в ньому фіз. агентів, хім. речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище життя чи завдають шкоди матер. цінностям....
34. ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ, захворювання кліматичне – захворювання, що виникає під впливом певної погоди або внаслідок тривалого впливу клімату, несприятливого для даного організму (надлишок тепла, недостатня чи надлишкова кількість вологи, УФ-радіації, синдром полярного напруження тощо). До 3- м. нерідко відносять і захворювання, викликані забрудненням атмосфери....
35. ЧИННИК МУТАГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами....
36. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
37. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, циркуляція атмосфери, води в океанах тощо....
38. РАДІОПРОТЕКТОРИ Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час опромінення, напр., при променевій терапії злоякісних пухлин. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи (напр., цистеїн), деякі аміни і […]...
39. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
40. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....