Регулювання кредитного ринку
Фінансовий ринок
ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
2 ТЕМА
РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
2.2. Регулювання кредитного ринку
Основна ціль регулювання кредитного ринку – безпека та стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Регулювання кредитного ринку України покладено на Національний банк України (НБУ).
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України в таких формах:
1. Адміністративне регулювання:
1) реєстрація банків і ліцензування їх
2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;
4) нагляд за діяльністю банків;
5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
2. Індикативне регулювання:
1) встановлення обов’язкових економічних нормативів;
2) визначення норм обов’язкових резервів для банків;
3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;
4) визначення процентної політики;
5) рефінансування банків;
6) регулювання кореспондентських відносин;
7) управління золотовалютними
8) регулювання операцій з цінними паперами на відкритому ринку;
9) контроль імпорту та експорту капіталу.
Ціль банківського нагляду – стабільність банківської системи і захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки збереження коштів клієнтів на банківських рахунках.
Національний банк України, з метою стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів, здійснює постійний нагляд за дотриманням фінансово-кредитними установами законодавства і нормативних актів, а також економічних нормативів, які встановлюються Національним банком. До таких нормативів відносять: розміри обов’язкових резервів, що розміщуються в НБУ: нормативи ліквідності, кредитного ризику, відкритої валютної позиції, достатності капіталу.
Система банківського нагляду в Україні функціонує в складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ і має такі рівні:
– відділ банківського нагляду регіонального управління;
– Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при регіональному управлінні;
– начальник регіонального управління;
– відповідні департаменти банківського нагляду НБУ;
– заступник Голови Правління НБУ;
– Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при НБУ.
Система банківського нагляду на рівні відповідних департаментів банківського нагляду НБУ складається з департаментів та управління відповідно до напрямів діяльності, а саме з департаментів:
– реєстрації та ліцензування банків (займається реєстрацією банків і ліцензуванням банківської діяльності);
– безвиїзного нагляду (здійснює економічний аналіз та розробляє нормативи регулювання діяльності банків);
– інспектування банків (проводить інспектування комерційних банків);
– з питань роботи з проблемними банками (здійснює нагляд за проблемними банками, які мають сукупний рейтинг “граничний” чи “незадовільний”);
– управління координації з питань банківського нагляду (координує інформацію щодо банківського нагляду).
Для здійснення постійного контролю за діяльністю банків використовується система дистанційного нагляду. Ця система дозволяє вчасно виявити проблемні банки, яким може бути заборонено створення нових філій, надання нових позик, обмежено чи заборонено доступ до грошового ринку.
У разі порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам кредиторів банку, Національний банк адекватно вчиненому порушенню має право застосовувати такі заходи:
– письмово застережувати щодо припинення порушення;
– скликати загальні збори учасників для прийняття програм фінансового оздоровлення або реорганізації банку;
– зупиняти виплати дивідендів;
– встановлювати підвищені економічні нормативи;
– накладати штрафи на керівників банків у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
– накладати штрафи на банку відповідно до положень, затверджених Правлінням НБУ, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;
– усувати керівництво банку;
– реорганізовувати банк;
– призначати тимчасову адміністрацію.
У разі порушення Законів чи нормативно-правових актів НБУ, що спричинило значну втрату активів або доходів, а також наявності ознак неплатоспроможності банку НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.
З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку НБУ має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час правління тимчасової адміністрації, але на термін не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється і на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Фінансові установи, на які поширюються повноваження Національного банку України, мають право оскаржити в суді рішення, дії або бездіяльність НБУ чи його посадових осіб. При цьому оскарження не зупиняє виконання оскарженого рішення або дії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...