Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею “Веселкова пісня”. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)
5 КЛАС
Тема 1. Музика і мистецтво слова.
Урок 8
Тема уроку. Реприза і її використання у ритмічній вправі. Робота над піснею “Веселкова пісня”. Слухання музики. П. Чайковський. Друга симфонія (фрагменти)
Мета уроку: закріпити з учнями музично-теоретичні поняття на ритмічних та мелодичних вправах; розвивати співацькі навички, формувати у дітей музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики, тісно пов’язані з літературою.
Тип уроку: підсумковий.
Обладнання: музичний інструмент; магнітофон, аудіо-записи портрет
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми.
II. Розспівування.
1. Спів з закритим рогом довгих звуків.
2. Вправа на плавне голосоведення.
3. Вправа на дикцію-імпровізацію.
Їхав пан через лан,
Бричка гуркотіла.
А як Ганя сіла в бричку,
Бричка загуділа.
На заданий текст створити мелодію або ритмічний супровід.
– Якщо створили ритмічний рисунок, то запишемо його на дошці.
– А тепер створимо ще й ритмічний супровід.
Відтак ділю клас на дві групи, одна з яких
– То що ж таке ритм?
– А тепер погляньте на вправу, що написана на дошці.
– Я вам виконаю цю вправу, а ви прослідкуйте, чи правильно? (співаю без репризи).
– Отже, діти, чи правильно я виконую вправу?
– Ні, а чому. (Друга фраза не повторена двічі).
– А для чого її повторювати?
(Тому що ми бачимо знак повторення, який називається репризою).
– Давайте виконаємо вправу разом. Послухайте настройку (до, мі соль).
– Хто хоче виконати вправу сам? (Діти виконують).
III. Повторення пісень можна здійснити таким способом:
– Що таке пісня?
– Що лежить в основі пісні?
(Літературний текст).
– Чи існують пісні без літературного тексту?
(Так).
– Давайте повторимо “Оду пісні” О. Антоняка. (Діти виконують пісню стоячи). Чим характерні українські народні пісні?
(Тим, що їх склав народ, або їхній автор невідомий).
– То ж давайте заспіваємо українську народну пісню “Їхав козак за Дунай”. (Діти виконують “вролях”). А який твір пов’язаний з темою цієї пісні?
(Варіації). То ж давайте відпочинемо і послухаємо їх. (Діти слухають варіації на тему пісні “Їхав козак за Дунай”).
– А що пов’язувало М. Лисенка з творчістю Т. Шевченка?
(Він написав музику до “Кобзаря”).
– Яке основне слово лежить в основі V частини кантат “Радуйся, ниво неполитая”?
– “Оживуть”. (Діти слухають уривок – V частину кантати).
– Яку народну пісню використав М. Лисенко у вступі (увертюрі) до опери “Тарас Бульба”?
(“Засвіт встали козаченьки”). (Діти слухають).
– Давайте виконаємо її хором. (Звертаю увагу на чистоту двоголосся).
– Діти, а чим балет відрізняється від опери?
– У чому їх схожість?
– Назвіть опери, які ви чули.
IV. – Сьогодні ми познайомимось із симфонією, тобто продовжимо знайомство. Згадаємо, який оркестр виконує симфонію?
Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру.
Композитори, які писали симфонічні твори, виражали у ній свої почуття, переживання, думки, ідеї. І це все здійснювали засобами музичної виразності.
– Російський композитор П. Чайковський написав кілька симфоній, але ми сьогодні послухаємо фрагмент Другої, в якій він використав тему української народної пісні “Журавель”.
– Поки ви будете слухати музичний твір, гляньте на цю таблицю, де показано розміщення інструментів симфонічного оркестру. Згадайте їх назви та групи. (Діти слухають).
V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...