РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ

Related posts:

1. Рекреаційні ресурси світу Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ § 20. Рекреаційні ресурси світу Рекреаційні ресурси та їхня класифікація. Поняття “рекреація” пов’язане з розвитком суспільства, урбанізацією, відірваністю людини від природи. Воно виникло тоді, коли людина оцінила значення природи для відпочинку, лікування, відновлення фізичних і духовних сил. Рекреаційні ресурси – сукупність природних, природно-технічних, соціально […]...
2. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
3. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу Тема 3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ § 13.РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Рекреаційні ресурси світу. Рекреаційними називають природні умови, ресурси та суспільні об’єкти, які можуть використовуватися для відпочинку, туризму та охорони здоров’я. Рекреаційні ресурси поділяють на природно-рекреаційні та культурно – історичні. До природно-рекреаційних належать морські […]...
4. ЗЕМЕЛЬНІ, ВОДНІ, ЛІСОВІ, КЛІМАТИЧНІ, РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ УРОК 13. ЗЕМЕЛЬНІ, ВОДНІ, ЛІСОВІ, КЛІМАТИЧНІ, РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СВІТУ. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Навчальна мета: охарактеризувати особливості й розміщення природних ресурсів світу, розвивати уміння працювати в малих групах, уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, використовуючи різні джерела географічних знань. Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, атласи, таблиці, діаграми. Основні поняття: земельні ресурси, водні ресурси, кліматичні ресурси, рекреаційні […]...
5. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
6. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ, РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси §14. РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ, РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ Ресурси Світового океану. Суходіл охоплює менше третини поверхні земної кулі, тому людство дедалі більше звертає свої погляди до просторів Світового океану. І як показали дослідження другої половини XX ст., тут містяться такі багатства, які […]...
7. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
8. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
9. ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
10. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – система заходів з освоєння, використання, відновлення, перетворення та охорони прир. середовища і прир. ресурсів. П. – частина заг. проблеми взаємодії природи та суспільства. Розрізняють галузеві види П. – землекористування, водокористування, лісокористування, використання мін. ресурсів, а також комплексно-терит. (регіональне) П., що розглядає глобальні, міждерж., держ., нац. та локальні проблеми....
11. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
12. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
13. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
14. ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та проміжних розмірів розміщені вздовж шляхів. Прир. ділянки сполучені між собою каналами, ліс. або луковими смугами, розміщеними подібно до мережі на с.-г. […]...
15. РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИСНАЖЕНІ – види прир. ресурсів, кількість яких зменшилась під впливом людської діяльності до такої міри, що подальша експлуатація їх екон. нерац. або загрожує повним зникненням....
16. РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ – прир. ресурси, пряма чи опосередкована експлуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мін. ресурси, багато видів пром. тварин, лікарські рослини тощо)....
17. РЕСУРСИ ЗАМІННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЗАМІННІ – прир. ресурси, які можна замінити в процесі госп. діяльності ін., не завжди рівнозначними за ефективністю, але екологічно більш придатними (напр., застосування замість твердого палива енергії вітру або Сонця)....
18. Рекреація і туризм. Ресурси рекреації і туризму СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 7 РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ §30. Рекреація і туризм. Ресурси рекреації і туризму Сутність категорій “рекреація” і “туризм”. Під рекреацією (лат. rekreatio) розуміють відновлення, відтворення фізичних і духовних сил, оздоровлення населення завдяки організації різних видів відпочинку. Туризм – це будь-яка мандрівка з метою відпочинку і ознайомлення з новими цікавими регіонами […]...
19. СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу....
20. НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – прямий і опосередкований вплив людей та їхньої госп. діяльності на природу загалом або на її окремі екол. компоненти чи елементи. Н. а. зазнають насамперед ландшафти, прир. ресурси, певні види рослин і тварин....
21. КОНСУМЕРИЗМ Екологія – охорона природи КОНСУМЕРИЗМ – культ споживання, характерний для сучасного стану розвитку суспільства; призводить до посилення використання прир. ресурсів....
22. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
23. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
24. ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
25. РЕСУРСИ ОКЕАНУ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ОКЕАНУ – всі прир. ресурси, зосереджені в частині гідросфери Землі, представленої Світовим океаном. Іноді до цього поняття включають мін. ресурси океанічного дна. Найбільший інтерес становлять продовольчі (риба, ракоподібні, молюски, водорості) та мін. – сировинні ресурси дна і водної товщі океану (руди, нафта, газ, солі тощо)....
26. ІНТРОДУЦЕНТ Екологія – охорона природи ІНТРОДУЦЕНТ – новий, привнесений у певний регіон організм, який успішно вкорінився в прир. комплекси....
27. ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – група закономірностей, що мають ознаки прир.-істор. законів, нормативів і визначають взаємозв’язок організмів (у т. ч. і людини) з навколишнім середовищем....
28. РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
29. СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність надорганізмених систем різного рівня (популяцій, видів, біогеоценозів, біосфери) протидіяти натиску сукупності впливів людства на прир. Середовище, різні компоненти якого перебувають у дин. рівновазі....
30. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...