Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ РЕТРОСПЕКТИВНИЙ
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ
Культурологічний словник
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ розгляд матеріалу – такий, що починається з найновішого та поширюється на все більш ранні етапи історії певного явища.
Related posts:
- ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
- КОМПРОМІС Культурологічний словник КОМПРОМІС (від лат. соmpromissum – угода, згода) – 1) Згода, порозуміння з супротивником, досягнуті шляхом взаємних поступок. 2) Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. 3) У римському праві – угода про третейський (третьосторонній) розгляд справи....
- АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ананьєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із потенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне....
- ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
- ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
- МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- НАРОДНІСТЬ Культурологічний словник НАРОДНІСТЬ – 1) Історична форма спільності людей, що утворюється з племен і передує нації. 2) Належність до певного народу; відповідність його духові та національним особливостям....
- ЛАТЕНТНИЙ Культурологічний словник ЛАТЕНТНИЙ (від лат. latens – прихований, невидимий) – такий, що ще не має зовнішніх видимих проявів....
- ГАРТЛІ Культурологічний словник ГАРТЛІ (HARTLEY) Дейвід (30.VIII.1705, Армлі – 28.VIII.1757, Бат) – англійський психолог, один із засновників асоціативної психології. Намагався застосувати принцип механічної причинності до вивчення психічних явищ. Психічне життя, за Г., починається з відчуттів і елементарних почувань задоволення й незадоволення. Всі інші психічні процеси та явища – тільки сполучення (асоціації) відчуттів та елементарних почувань. Процес […]...
- ЛЕГАЛЬНИЙ Культурологічний словник ЛЕГАЛЬНИЙ – визнаний, дозволений законом; такий, що має законну силу....
- ОБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНИЙ (від лат. objectus – предмет) – такий, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї....
- СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
- ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
- ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них – міжнародні договори....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ (від лат. generalis – загальний) – головний, узагальнений, такий, що передбачає узагальнення, підпорядкування окремих явищ загальному принципу....
- ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
- КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
- АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
- ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ – один з видів абстрактного мистецтва, що віддавав перевагу композиціям, в основі яких – впорядкована ритміка геометричних або (у скульптурі) стереометричних фігур. Її ранні варіанти (роботи Р. Делоне, Ф. Купки, К. Малевича, П. Мондріана) поєднують раціоналізм з романтикою, тяжіють до побудови “абсолютних” яскраво-графічних монументальних символів, що виражають містичні закони космосу. У […]...
- РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
- ЕГАЛІТАРНИЙ Культурологічний словник ЕГАЛІТАРНИЙ (від франц. egalitaire – рівний, рівноправний) – зрівняльний; такий, що свідчить про необхідність рівності у розподілі багатства, доходів, життєвих шансів....
- Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
- АКУРАТНІСТЬ Культурологічний словник АКУРАТНІСТЬ (від лат. accuro – точно виконую) – риса людини, що виявляється у точності, ретельності, охайності, своєчасності виконання певного виду діяльності. А. не є природженою рисою, а формується в процесі виконання трудових операцій, морально збалансованої поведінки....
- ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
- ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
- КОНВЕНЦІЙНИЙ Культурологічний словник КОНВЕНЦІЙНИЙ (від лат. conventio – договір, угода) – такий предмет (явище), уявлення про характеристики якого поділяє більшість людей у певній культурі; договірний....
- ВАРВАРСТВО Культурологічний словник ВАРВАРСТВО – за усталеною в суспільствознавстві XVIII-XIX ст. періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, цивілізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон. Л. Г. Морган, який обгрунтував цю схему, вважав, що варварство починалося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося появою писемності....
- ЛЕКЦІЯ Культурологічний словник ЛЕКЦІЯ (від лат. lectio – читання) – 1) Навчальне заняття у вищому навчальному закладі, систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки; публічний виступ на певну тему. Головні вимоги до Л.: науковість, доступність, єдність форми і змісту, емоційність викладу, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять – семінарами, практичними […]...