РЕЗИДЕНТ

Related posts:

1. Резидент Резидент (лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці) – економічний суб’єкт, який постійно перебуває в країні впродовж певного періоду. Вживається також з метою відокремлення зовнішньоекономічних операцій від внутрігосподарських при складанні платіжного балансу та визначенні деяких інших макроекономічних показників. В Україні, згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 19.11.1993, резидентами є: фізичні особи (громадяни України, […]...
2. ІНТИМНИЙ Культурологічний словник ІНТИМНИЙ (від франц. intime, лат. intimus – найглибший, таємний) – глибоко особистий, приязний, сердечно щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний....
3. КОНФЛІКТ Культурологічний словник КОНФЛІКТ (лат. зіткнення) – несумісність дій та цілей агентів взаємодії....
4. АВТОХТОННИЙ Культурологічний словник АВТОХТОННИЙ (від грец. autos – сам, chtones – земля) – належний за походженням до даної території, місцевий; корінний (щодо населення)....
5. Іноземні громадяни Іноземні громадяни – особи, які перебувають на території будь-якої держави, не маючи її громадянства. Підставою належності особи до певної держави є паспорт або інший документ, що замінює його. Відсутність такого документа дає підстави вважати її особою без громадянства. Правовий статус іноземців на території України регулює Закон від 4.II. 1994 “Про правовий статус іноземців”. Іноземцями визнаються […]...
6. ОКУЛЬТИЗМ Культурологічний словник ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus – прихований, таємний) – містичне вчення, що виходить з наявності окультних (надприродних) сил і можливості безпосереднього спілкування з ними. О. є спільною назвою для “таємничих” повчань – магії, спіритизму тощо; виявом релігійно-побутових марновірств. О. грунтується на сліпій вірі у надприродне....
7. АБСУРД Культурологічний словник АБСУРД (від лат. absurdus – безглуздий, нісенітний) – 1) У математиці та логіці – твердження, що не має ніякого сенсу у межах даної теоретичної системи, принципово несумісне з нею. Проте твердження, що є абсурдом у даній системі, може мати сенс в іншій. 2) У повсякденному слововживанні – безглуздя, нісенітниця. 3) У психології – […]...
8. ЛЮСТРАЦІЇ Культурологічний словник ЛЮСТРАЦІЇ (від лат. lustratio – очищення через жертвоприношення) – 1) Релігійно-магічні обряди, які, за уявленням віруючих, охороняють від хвороб та інших бід. У багатьох народів очищувальна сила приписувалась вогню (обкурювання людей, житла), воді, солі, залізу тощо. 2) Заборона функціонерам високого рангу забороненої у даній країні політичної партії обіймати посади у державному апараті, обиратися […]...
9. Релігійні організації* в Україні (станом на 1 січня 2004 року) – Додатки ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Додаток 2 Релігійні організації* в Україні (станом на 1 січня 2004 року) Назва церкви Громад** Монастирів, Місій Навчальних закладів *** Священно Служителів Неділь Них Шкіл Культових Споруд Періодичних видань 1 2 3 4 5 6 7 8 Українська Православна Церква 10310 / 74 151 4095 ченців і черниць, 5 місій 15 1698/ 2584 […]...
10. ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
11. ЕТНОНІМ Культурологічний словник ЕТНОНІМ (від грец. ethnos – народ і onima – ім’я, назва)- назва народу, що передбачає визнання одного предка, родину й психологічну сумісність. Назва народу “українці” сформувалася остаточно у XVIII-XIX ст., хоч виникла ще у XII ст. Раніше вживали назв “руський”, “русичі”....
12. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
13. АНТИДЕМПІНГОВІ СТАВКИ Культурологічний словник АНТИДЕМПІНГОВІ СТАВКИ – це ставки, що становлять певну надбавку до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на територію держави товарів за цінами більш низькими, демпінговими (непридатними), ніж їх ціна у країні, яка ввозить, що погрожує підірвати основи вітчизняного виробництва....
14. Іммігранти Іммігранти – категорія фізичних осіб – іноземців (іноземних громадян чи осіб без громадянства), які перебувають на території держави без наміру покинути її, щоб повернутися у державу постійного перебування або переміститися в третю державу. І. поділяються на тимчасових і постійних. Тимчасові І.- це особи, поверненню яких перешкоджають надзвичайні обставини. Це, зокрема, особи, які шукають притулку або […]...
15. Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних осіб або певних категорій іноземних громадян і осіб без громадянства. Мотиви В. і. різні. Держава може вдатися до такого кроку у відповідь. Порівняно з видворенням В. і. більш загальне поняття […]...
16. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
17. Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
18. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
19. КОНТРИБУЦІЯ Культурологічний словник КОНТРИБУЦІЯ (лат. contributio – збираю, стягую) – 1) Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі війська. 2) Після війни грошові суми, що їх за умовами мирного договору держава-переможниця стягує з переможеної держави....
20. Дефіцит платіжного балансу Дефіцит платіжного балансу – макроекономічний показник, який свідчить про меншу частку сумарних чистих надходжень у країну іноземної валюти на поточний рахунок і рахунок руху капіталів порівняно з часткою виплат іноземної валюти центральним банком зі своїх резервів для покриття чистих потреб вітчизняних резидентів у такій валюті (або суми платежів, що здійснює країна за кордоном) за певний […]...
21. Біженець Біженець – іноземний громадянин або особа без громадянства, яка внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належності, до певної соціальної групи або політичних переконань змушена залишити територію держави, громадянином якої вона є, або територію свого постійного проживання і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок […]...
22. АГОРА Культурологічний словник АГОРА (грец. agora – площа) – у стародавніх греків назва народних зборів, а також місця, де вони відбувалися. Звичайно А. – центральна торгова площа міста. Довкола А. стояли храми, адміністративні, торгові та інші споруди. На території України А. були невід’ємними містобудівними елементами в античних полісах Північного Причорномор’я (Пантікапей, Херсонес, Ольвія та ін.)....
23. Екстериторіальність Екстериторіальність – повне підпорядкування законам та юрисдикції власної держави установ або фізичних осіб, які знаходяться на території іншої держави, але розглядаються як такі, що перебувають на власній національній території. Ця юридична фікція використовувалася для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Нині Е. такої функції вже не виконує, оскільки це може призвести до безмежно розширеного тлумачення привілеїв […]...
24. ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Е. не “закладений” у людській природі. Як правило, він – наслідок неправильного виховання. У ході виховання прояви Е. у дітей можуть бути зведені до […]...
25. ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
26. КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
27. ВОДИ ВНУТРІШНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВНУТРІШНІ – моря, річки й озера, повністю розташовані на території даної держави, а також мор. порти, бухти і затоки, береги яких належать одній державі і ширина входу в які не перевищує 10 мор. миль (18,52 км). Категорія мор. права....
28. ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ Культурологічний словник ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ – добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність людини, совість. Вони помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні, на жаль, загалом падає, Ц. м. нерідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше уваги приділяти саме Ц. […]...
29. АЛЬМА-МАТЕР Культурологічний словник АЛЬМА-МАТЕР (лат. alma mater – букв. – мати-годувальниця) – 1) Старовинна студентська назва університету (який дає “поживу для роздуму”). 2) Місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок....
30. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...