РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ

Related posts:

1. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
2. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та тваринного світу. В Україні розрізняють зону лісів, лісостепову зону, зону степів, зону Кримських гір та ін....
3. ФІЗІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІЗІОЦЕНОЗ – функц.-терит. екол. одиниця, що об’єднує пов’язані взаємним впливом великі екосистеми (біогеоценотичні поєднання) та людську діяльність (техн. споруди включно). Простір Ф. збігається з ландшафтом....
4. СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОПРОПУСКНА – гідротехн. споруда, призначена для пропускання риби через греблі або поза прир. перешкодами (водоспади, пороги тощо) до місця нересту. До основних С. р. належать рибоходи, рибохідні шлюзи (за принципом дії подібні до суднохідних шлюзів), рибо – підйомні ліфти (підіймають рибу з нижнього у верхній б’єф у наповнених водою рухомих […]...
5. ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
6. НЕРЕСТИЛИЩЕ Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на затоплену рослинність (фітофільні риби) або на твердий грунт (літофільні риби). У риб з не липкою ікрою нерест відбувається на ділянках із швидкою течією. У зв’язку з будівництвом гідротехн. споруд, які […]...
7. РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК – сукупність заходів і робіт з упорядкування русел річок для підтримання необхідного рівня води біля водозабірних споруд і створення умов, сприятливих для життєдіяльності водяних рослин і тварин, пароплавства, лісосплаву тощо....
8. РЕЗЕРВАТ БОТАНІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ БОТАНІЧНИЙ – охоронні ділянки території з режимом заповідника або заказника, виділені для збереження зростаючих на них рослинних покривів або конкретних флористичних об’єктів (місця зростання популяцій рідкісних, зникаючих, лікарських, особливо цінних та ін. рослин)....
9. ЛІС РИБООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС РИБООХОРОННИЙ – ліс, що росте у заплаві та на берегах водойм і створює сприятливі умови для життя і розмноження цінних видів риби....
10. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
11. ЛІСОСТЕП Екологія – охорона природи ЛІСОСТЕП – прир. зона помірного і субтропічного поясів земної кулі, у прир. ландшафті якої чергуються степові і ліс. ділянки. Рослинність Л. представлена невеликими масивами лісів, ділянками остепнених луків і лукових степів. В Україні Л. – одна з найважливіших зон вирощування цінних зернових і техн. культур, а також інтенсивного тваринництва....
12. ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ДУБЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – відносно функц. взаємозамінність популяцій видів однієї трофічної групи у проведенні потоку енергії в екосистемі. Один з основних механізмів забезпечення екол. надійності. Принцип Д. е. широко застосовують у техн. пристроях для забезпечення їхньої надійності. У разі Д. е. вид, що зник чи знищений, як правило, змінюється на функц. близький […]...
13. ЗОНА КУРОРТНА Екологія – охорона природи ЗОНА КУРОРТНА – частина земельного чи водного простору, яка включає як зону відпочинку (курортну), так і навколишню зону, обмежену в установленому законом порядку та наділену режимом особливої охорони з метою створення необхідних курорту санітарно-оздоровчих та рекреаційних умов....
14. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
15. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
16. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
17. СНІГОЗАХИСТ Екологія – охорона природи СНІГОЗАХИСТ – комплекс заходів, спрямованих на захист техн. Споруд, шляхів, будівель від снігових заносів (ліс. смуги, щити, планування забудови території з урахуванням переважного напрямку вітру тощо)....
18. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ – комплекс сан.-техн. заходів, спрямованих на знищення збудників інфекц. захворювань хім. і фіз. способами, знищення карантинних видів рослин і тварин, стерилізація предметів, матеріалів, приміщень тощо....
19. ВОДООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДООЧИЩЕННЯ – техн. доведення якості води, яка надходить у водопровідну мережу, до встановлених нормативами показників....
20. ВОДОВІДВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і зовн. каналізації; 2) В. за допомогою водовідвідного каналу – звільнення русла річки від води з метою проведення в ньому гідротехн. робіт […]...
21. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
22. СПОРУДА ДРЕНАЖНА Екологія – охорона природи СПОРУДА ДРЕНАЖНА – будь-яке техн. пристосування, що сприяє Осушенню, вентиляції та зрошенню грунтів, а також видаленню з них солей....
23. АВАРІЯ Екологія – охорона природи АВАРІЯ – велике пошкодження або вихід з ладу агрегатів, техн. чи побутових комплексів, що завдає значної шкоди, збитків....
24. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
25. ВОДОПРОВІД Екологія – охорона природи ВОДОПРОВІД, водогін – комплекс пристроїв та споруд для транспортування води трубами і забезпечення водопостачання. Розрізняють техн. (пром.) В. і комунальний (побутовий) В....
26. ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують макс. збереження прир. багатства. Особливе місце в П. п. посідає пропаганда охорони живої природи як розуміння необхідності ретельного збереження місць помешкання тварин і рослин, їхнього […]...
27. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА – територія, акваторія, в межах якої розташовані цінні об’єкти або явища прир. чи антроп. походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам’ятки садово-паркового мистецтва). До Т. о. о. відносять також території, які позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом […]...
28. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
29. ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВАЛ ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ – агро-техн. споруда, призначена для боротьби з водною ерозією грунту. Це водоутримувальний або водовідвідний вал, що створюється за допомогою спец, плуга або валкоутворювача на схилах понад 3-5°....
30. СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА – сукупність прир. об’єктів і техн. споруд, які перебувають у тісному взаємозв’язку (напр., іригаційна система)....
31. ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....
32. ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
33. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням)....
34. ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ – аварійний (у т. ч. внаслідок техн. неграмотності чи кримінального недогляду) викид пром. газів чи скидання стічних вод (пром., комунальних або с.-г.)....
35. ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
36. НЕОГЕЯ Екологія – охорона природи НЕОГЕЯ – фауністичне царство суходолу. Займає Пд. і Центр. Америку та о-ви Вест-Індії. Включає єдину фауністичну зону – Неотропічну....
37. ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕХНОГЕННИЙ – будь-який вплив, пов’язаний з техн. засобами. Може бути прямим (мех. пошкодження, зміна кислотності чи лужності середовища тощо) та опосередкованим (напр., зміни рослинності спричинюють зміни в тваринному світі, руйнування грунт, покриву робить неможливим ріст рослин)....
38. ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА Екологія – охорона природи ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА – 1) документ, подібний до ліцензії мисливської, який дозволяє особі вилов риби; 2) отриманий на основі спец, домовленості дозвіл на пром. вилов риби в певному районі територіальних вод або в зоні екон. інтересів прибережної держави....
39. РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – відновлення шляхом біол. заходів госп., естетичних та ін. властивостей земельних територій, порушених унаслідок виробничої діяльності. Р. б. є етапом, що настає після підготовчої, техн. рекультивації....
40. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...