Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ РИТМИ РІЧНІ
РИТМИ РІЧНІ
Екологія – охорона природи
РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду сукупності реакцій. У тварин вони виявляються, напр., у явищах міграцій і кочівлі, зимової та літньої сплячки, у різноманітній діяльності з улаштування гнізд, нір і притулків. У рослин Р. р. виявляються в ритміці ростової активності, в настанні періоду спокою тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...
- БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
- РИТМИ ЦИРКАННІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАННІ, ритми циркануальні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів та явищ з періодом приблизно від 10 до 13 міс. Р. ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за сталих лабораторних умов. Розходження Р. ц. з періодичністю дії чинників зовн. середовища, очевидно, свідчить про їхню ендогенну природу....
- ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
- ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
- ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
- СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
- ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
- АГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРЕГАЦІЯ – утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання виду. У хребетних тварин (риб, птахів, окремих видів ссавців – копитних, мавп) та деяких комах (бджіл, мурашок, термітів) вона є наслідком […]...
- ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
- ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, ЩО РУЙНУЄТЬСЯ ВНАСЛІДОК ПЕРЕБІГУ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, – забрудник що входить у прир. колообіги речовин і тому швидко зникає чи руйнується біол. агентами в штучних системах очищення (напр., на станціях очищення води)....
- ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
- СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
- БІОНАВІГАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОНАВІГАЦІЯ – здатність тварин вибирати напрямок руху під час регулярних сезонних міграцій (на Зимівлю, до місць розмноження) та в разі пошуку місця свого проживання (хомінг). Б. забезпечується здатністю орієнтуватися в довкіллі за допомогою органів чуття та спадково закріпленими реакціями – інстинктами. Крім птахів, ця здатність характерна для багатьох риб, ссавців, рептилій […]...
- АДАПТИВНІ БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА § 29. АДАПТИВНІ БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ Що таке фотоперіодизм? З чим пов’язані зміни сезонів року? Що таке адаптивні біологічні ритми? Одне з найзагальніших явищ, які спостерігаються у природі – це сезонна періодичність. Чіткіше вона виражена в помірних і північних широтах, де зумовлює певну ритмічність життя організмів. У мешканців […]...
- БІОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНОЛОГІЯ – 1) прикладні мікробіологія і біохімія; 2) сукупність пром. методів, що використовують живі організми і біол. процеси для виробництва цінних для нар. госп-ва продуктів. Прикладами таких методів можуть бути мікробіол. синтез ферментів, вітамінів, амінокислот, антибіотиків тощо. Перспективним є пром. добування ін. біол. активних речовин (напр., гормональних препаратів, стимуляторів імунітету) методами […]...
- ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
- РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи РИТМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМІВ – циклічні коливання життєдіяльності організмів, пов’язані з циклічними ритмами в зовнішньому середовищі. Розрізняють добову ритміку, зумовлену зміною дня і ночі, річну ритміку, пов’язану з циклами сонячної активності....
- БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
- ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ, ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ. БІОЛОГІЧНІ АДАПТИВНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ Тема. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, БІОСФЕРА УРОК 28. ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ, ПРИСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ ДО СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ. БІОЛОГІЧНІ АДАПТИВНІ РИТМИ ОРГАНІЗМІВ Цілі уроку: розглянути основні екологічні чинники, проаналізувати пристосованість організмів до середовища існування, визначити основні адаптивні біологічні ритми організмів; розвивати вміння аналізу й синтезу матеріалу; виховувати раціональне ставлення до природи. Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації […]...
- АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ – зона існування виду, яка розширюється з біол. або антроп. причин....
- ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Екологія – охорона природи ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство водне. Цію (активність) йонів водню ( ) у розчині. Чисельно дорівнює від’ємному десятковому логарифму концентрації (активності) водневих йонів, вираженій у молях на літр: рН = . Водні розчини можуть мати рН від 1 до 14. Нейтральні розчини мають рН = 7, кислі – рН < 7, […]...
- НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....
- МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій зі зміною постійного місця помешкання назавжди або на тривалий час; 3) особа, яка бере участь у маятниковій міграції (у разі міграцій тварин до таких особин назва М. не застосовується)....
- БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
- ЕФЕМЕРИ Екологія – охорона природи ЕФЕМЕРИ – однорічні трав’янисті рослини з дуже коротким життєвим циклом, який завершується утворенням насіння через 3-4 тижні після початку вегетації. Е. характерні для степів і пустель помірних широт. Масовий розвиток Е. відбувається навесні і завершується до початку літньої спеки....
- БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
- БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ – біотехнічні методи, що використовують прир. реакцію шкідників на певні хім. і фіз. подразнювачі. Подібно до біол. методів, також не ставлять за мету знищення шкідників, а намагаються зменшити густоту їх популяцій до рівня, за якого вони не можуть нанести екон. збитків, або тільки налякати шкідників. Для цього застосовуються […]...
- ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
- ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
- СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
- УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх важливі біол. та екол. впливи на живі організми....
- ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
- БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, що чинить таку саму біол. дію, як доза рентгенівського або гамма-випромінювання величиною в 1 рентген. 1 бер = 10-2 Зв = 100 ерг/г. Йонізуюче випромінювання спричинює функціональні та структ. зміни […]...
- ПОПУЛЯЦІЯ ТА її ВЛАСТИВОСТІ. БІОЛОГІЧНІ АДАПТИВНІ РИТМИ РОЗДІЛ ІІ НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 1. ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. БІОСФЕРА § 30. ПОПУЛЯЦІЯ ТА її ВЛАСТИВОСТІ. БІОЛОГІЧНІ АДАПТИВНІ РИТМИ Терміни і поняття популяція; популяційний гомеостаз; сезонність життєвих явищ; структура популяції; чисельність популяції; сезонна і багаторічна динаміки чисельності; спалахи чисельності популяцій; хвилі життя; біологічні ритми; біологічний годинник. Поняття популяції Жодний вид організмів не здатний жити […]...
- ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ – юридичний, моральний або культ, “ліміт” на певні дії, що можуть завдати соц. збитків. Напр., запобігання надлишковому скупченню населення в містах, яке спричинює дискомфорт, заходи щодо збереження біол. різноманіття, необхідного для благополуччя людства....
- ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
- БІОРІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БІОРІЗНОМАНІТТЯ – сукупність типів відмінностей об’єктів світу (універсуму) будь-якого простору (території, акваторії, планети), які виявляються на підставі вибраної міри. Б. світу – розмаїття живих організмів (напр., багатство видів рослин і тварин, біомів, біосистем). Б. – найбільша цінність з екол., ген., соц., економічних, наук., освітніх, рекреаційних та естетичних причин. Б. найважливіше для […]...
- ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...