Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ РОМАНТИЗМ
РОМАНТИЗМ
Культурологічний словник
РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЕКОНОМІЧНИЙ РОМАНТИЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИЙ РОМАНТИЗМ – напрям економічної думки, що ідеалізує дрібне товарне виробництво й обмежується “сентиментальною” критикою капіталізму, тобто морально-етичним осудом його. Виник у першій половині XIX ст. Засновник – швейцарський економіст С. Сісмонді....
- КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
- МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
- Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик Н. Ві – нер створену ним науку назвав К., хоча ще Платон (IV ст. до н. е.) користувався поняттям “К.”, позначаючи таким чином мистецтво державного управління як мистецтво свого роду […]...
- ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО (див. декоративний) – галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, надають матеріальному середовищу проживання людини художніх, естетичних якостей. Д. м. поділяється на безпосередньо пов’язане з архітектурою монументально-декоративне мистецтво (створення архітектурного 94 декору, розписів, рельєфів, статуй, вітражів, мозаїк, що прикрашають фасади та інтер’єри, а також паркової скульптури); декоративно-ужиткове мистецтво (створення художніх […]...
- ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
- Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи Початок XIX ст. у житті України позначений суттєвими змінами. Після розподілу польської Речі Посполитої майже всі українські землі опинилися під владою Російської імперії. Фактично всі сфери життя українського народу підпорядковувались […]...
- ДИДАСКАЛ Культурологічний словник ДИДАСКАЛ – вчитель у Стародавній Греції та Візантії. Так само називали часто вчителів в українських братських школах XV!- XVIII ст....
- ЯМБ Культурологічний словник ЯМБ (грец. iambos) – 1) Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2) В давньогрецькій поезії поетичний твір, 302 за характером близький до сатири. 3) Найбільш уживаний із метрів силабо-тонічного вірша; основні розміри – 4-стопний (лірика, епос), 6-стопний (поеми, драми XVIII ст.), 5-стопний (лірика і драми ХІХ – ХХ ст.), вільний […]...
- СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
- САКРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник САКРАЛІЗАЦІЯ (від лат. sacrum – священна річ, дія) – наділення предметів, речей, явищ, людей “священним” змістом....
- НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н. – психологічна риса важких щодо виховання дітей....
- КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
- РИТОРИКА Культурологічний словник РИТОРИКА (грец. rytorika – ораторське мистецтво) – наука красномовства. Виникла у Стародавній Греції. З кінця XVI ст. у братських школах в Україні Р. викладалася разом з поетикою (піїтикою)....
- МУЗИКА Культурологічний словник МУЗИКА – 1) Мистецтво, в якому переживання, настрої, ідеї виражаються сполученням звуків і тонів; твір цього мистецтва; сукупність таких творів. 2) Гармонійне звучання чогось....
- ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ (від лат. generalis – загальний) – головний, узагальнений, такий, що передбачає узагальнення, підпорядкування окремих явищ загальному принципу....
- СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і т. д. У добу Київської Русі – це ікони....
- ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та почуттів людини реальністю....
- ДІАЛЕКТИКА Культурологічний словник ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2) Розвиток у всій його складності, багатоманітності форм і і суперечливості....
- Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” 8 КЛАС I семестр Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві Тема. Музичне мистецтво і сучасність Урок 3 Тема уроку. Стилі та напрямки в мистецтві. Романтизм. Слухання музики. Й. Штраус. “Полька піцикато”. Основні складові мелодії (мотив, фраза, речення). Розучування пісні П. Майбороди “Моя стежина” Мета уроку: закріпити з учнями поняття “стиль” та його види на […]...
- КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ Культурологічний словник КРИТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ – це “мистецтво для суспільства”. Представники цього методу керувалися програмою морального впливу на людину, виступали проти важкого політичного гніту, зображали драматичні моменти життя бідноти, апелювали до моралі, почуття справедливості панівного стану....
- БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ Культурологічний словник БРАТСТВА ЦЕРКОВНІ – національно-релігійні громадські організації православних міщан в Україні і в Білорусії, які виникли у XVI ст. Хоча братські громади створювалися при церквах, але їхні функції були не лише релігійними. Б. ц. захищали інтереси українського населення, мали свою власність, яку використовували для надання матеріальної допомоги своїм членам. При Б. ц. існували видавництва, […]...
- ВАРВАРСТВО Культурологічний словник ВАРВАРСТВО – за усталеною в суспільствознавстві XVIII-XIX ст. періодизацією середня з трьох епох історії (дикість, варварство, цивілізація). Періодизацію запровадив у 60-х рр. XVШ ст. А. Фергюсон. Л. Г. Морган, який обгрунтував цю схему, вважав, що варварство починалося з виникнення гончарного виробництва і завершувалося появою писемності....
- МИСТЕЦТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВО – 1) Естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчають естетика і мистецтвознавство. Термін застосовується і до певних галузей художньої діяльності (Художня творчість загалом – література, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове […]...
- НАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІЯ (від лат. natio – народ, плем’я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів в суспільній свідомості й суспільній психології....
- АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
- ЕТНОНІМ Культурологічний словник ЕТНОНІМ (від грец. ethnos – народ і onima – ім’я, назва)- назва народу, що передбачає визнання одного предка, родину й психологічну сумісність. Назва народу “українці” сформувалася остаточно у XVIII-XIX ст., хоч виникла ще у XII ст. Раніше вживали назв “руський”, “русичі”....
- КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсортовує і розвиває найкращі риси національних культур....
- ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним емоційним впливом творів мистецтва, людської праці, явищ природи....
- РЕТРОСПЕКЦІЯ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКЦІЯ (від лат. retro – назад і spekto – дивлюсь) – погляд у минуле, спосіб аналізу сучасного під кутом зору минулого, звернення до минулого у пошуках витоків сучасних явищ, тенденцій....
- АБСТРАКЦІОНІЗМ Культурологічний словник АБСТРАКЦІОНІЗМ (від лат. abstract – us – віддалений) – “безпредметне” мистецтво – одна з провідних модерністських течій ХХ ст. Загальна особливість А. – принципова відмова від зображення реальних предметів і явищ. Абстрактний твір виступає як суб’єктивна живописно-пластична реальність, створена за допомогою формальних художніх елементів (кольорова пляма, лінія, фактура, об’єм тощо). При цьому принцип […]...
- КОНВЕРГЕНЦІЯ Культурологічний словник КОНВЕРГЕНЦІЯ (від лат. – сходжуся, наближаюся) – утворення однакових явищ у різних суспільствах або в одному суспільстві в різні епохи, без прямого наслідування, на основі однакових ідеологічних, економічних, культурних умов....
- Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
- ТЕАТР Культурологічний словник ТЕАТР (грец. – місце, призначене для видовища, згодом – саме видовище) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – мистецтво синтетичне, поєднує драматургію, творчість актора (від лат. аctor – діючий), режисера (франц. regisseur – керуючий), музику, живопис, архітектуру, танці, співи....
- КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА – художній навчальний заклад останньої чверті ХІХ ст. (1875-1901 рр.), що відіграв велику роль у підготовці українських національних художніх кадрів. Заснована художником-педагогом М. Мурашком за допомогою передових діячів української культури. Діяльність школи заклала основи художньої освіти в Києві....
- АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
- КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
- ГУС Культурологічний словник ГУС (Hus) Ян (1371 – 06.VII.1415) – чеський мислитель, ідейний натхненник національно-визвольного руху в Чехії, діяч Реформації, національний герой чеського народу. Громадсько-політичну боротьбу поєднував з педагогічною діяльністю в Празькому університеті, ректором якого він був у 1402-1403 і 1409-1410 рр. У проповідях і творах значну увагу приділяв питанням виховання. Г. був реформатором чеського правопису […]...
- ФУТУРИЗМ Культурологічний словник ФУТУРИЗМ (італ., дослівно – “мистецтво майбутнього” від лат. futurum – майбутнє) – художній напрям у культурі ХХ ст. Футуристи переоцінювали роль техніки у творенні культури; у своїх творах прагнули передати пришвидшені темпи життя, викликані індустріалізацією. Обстоювали крайній формалізм, розвивали культ індивідуалізму, відкидали загальноприйняті мовні й поетично-мистецькі норми....
« АГНОЗІЯ