Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова

Related posts:

1. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Особливості правопису. 10. Будова, спосіб словотворення. 11. Синтаксична роль....
2. Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Вид. 4. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 5. Синтаксична роль. Сон, Улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський). Зразок розбору Улетівши – особлива незмінювана форма дієслова – дієприслівник; доконаного виду, […]...
3. Послідовність розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Послідовність розбору дієприкметника 1. Назва частини мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 4. Доконаного чи недоконаного виду. 5. Час – теперішній чи минулий. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль. 10. Особливості вимови та написання....
4. Не з дієприкметниками – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Не з дієприкметниками 1. Не є префіксом і пишеться разом, якщо дієприкметник виступає в ролі означення і не має залежних слів. Плаче жінка з діточками в НеТопленій хаті (Т. Шевченко). 2. Не є часткою і пишеться окремо, якщо дієприкметник: А) виступає в ролі присудка. Хата Не метена (Народна […]...
5. Відмінювання дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються за родами (в однині), числами і відмінками. Вони мають такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи....
6. Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса – ен-: Збентежити – збентежений, ударити – ударений....
7. Зразок розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Зразок розбору дієприкметника В Зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю (/. Франко). 1. Зів’ялих – дієприкметник. 2. Початкова форма – Зів’ялий. 3. Активний. 4. Доконаний вид. 5. Минулий час. 6. Чоловічий рід. 7. Множина. 8. Місцевий відмінок. 9. Означення. 10. Після В перед Я пишеться […]...
8. Безособові дієслівні форми на – но, – то – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Безособові дієслівні форми на – но, – то У сучасній українській мові від усіх пасивних дієприкметників минулого часу із суфіксами – н-, – т – утворюються незмінні дієслівні форми на – но, – то, наприклад: Засіяний – засіяно, покладений – покладено, з’ясований – з’ясовано, здобутий – здобуто, политий […]...
9. Відмінкові закінчення дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінкові закінчення дієприкметників Однина Множина Чоловічий рід Середній рід Жіночий рід Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Оновлен-Ий оновлен-Е Оновлен-Ого Оновлен-Ому = Н. або Р. Оновлен-Им … оновлен-Ому (-ім) Оновлен-А Оновлен-Ої Оновлен-Ій Оновлен-У Оновлен-Ою … оновлен-іЙ Оновлен-І Оновлен-Их Оновлен-Им = Н. або Р. оновлен-Ими … оновлен-Их Зверніть увагу! […]...
10. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які? Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова […]...
11. Дієприкметниковий зворот – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Дієприкметниковий зворот Відокремлення комами дієприкметникових зворотів Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами. Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали (А. Головко). Але: Навіть занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали. Дієприкметникові звороти, що стоять […]...
12. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА § 18. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 173 Охолоджений – охолодити; зачерствілий – зачерствіти; занижений – занизити; подрібнений – подрібнити; опрацьований – опрацювати; збережений – зберегти; помічений – помітити; досліджений – дослідити. Дідусь дістав зачерствілий хліб і пригостив босоного хлопчика. Заєць-сіроманець залишився непоміченим. Вправа 176 Вправа 177 II. Напнуті – множина, Н. в., розсипані […]...
13. Дієприкметник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприкметник Дієприкметник – це особлива дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Морфологічні ознаки дієприкметника Дієприкметники поділяють на 2 групи: – активні (ознака предмета за його ж дією): палаючі степи, почорніла ягода; – пасивні (ознака предмета за дією над ним): […]...
14. Н у дієприкметниках та нн у прикметниках – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Н у дієприкметниках та Нн у прикметниках В українській мові слід відрізняти правопис дієприкметникових форм із суфіксами – ен-, – а/н – і схожих на них прикметників із суфіксами – е̍нн-, – а̍/нн-. 1. У дієприкметникових суфіксах – н-, – ен – завжди пишеться одна літера Н: Зроблений, […]...
15. Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник Самостійні частини мови Дієприслівник Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Вид. 3. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 4. Особливості написання. 5. Спосіб творення. 6. Синтаксична роль. Зразки розбору дієприслівника Змінюючи – дієслово, дієприслівник; недоконаного виду; утворений від перехідного дієслова змінити; пишеться з и в кінці; утворений суфіксальним […]...
16. Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...
17. Розбір займенника як частини мови – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Розбір займенника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд. 4. Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. 5. Синтаксична роль. Уже заходило сонце, коли Богдан, щулячись усередині, підійшов до Своєї хати (М. Стельмах). Зразок розбору СвоєЇ – займенник, початкова форма – Своя, присвійний, […]...
18. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 17. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ 211. Прочитайте речення. До виділених слів поставте питання. Що в цих словах спільне з прикметником? З дієсловом? 1. Хто прийде на чужу землю непрошений, той піде додому покараний (Італійське прислів’я). 2. Розсипаний рис збереш, а втрачену честь не повернеш (Китайське […]...
19. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 14. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Барвистість одвічна народної мови – Це щось невимовне, прекрасне, казкове: І ласка любові, зелена калина, І пісня досвітня в гаях – солов’їна. П. Усенко ПАМ’ЯТАЙМО Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією. Як і прикметник, дієприкметник відповідає на питання який? […]...
20. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на – но, – то МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО & 5 Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на – но, – то Форми дієслова На яке питання відповідає Що означає Як змінюється Які граматичні ознаки має Неозначена форма (інфінітив) (говорити, умитися ) Що робити? Що зробити? Дія, стан безвідносно до часу, особи, способу, числа Не змінюється Вид […]...
21. Активні та пасивні дієприкметники – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Активні та пасивні дієприкметники Дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч (особа чи предмет), або ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета. У зв’язку з цим дієприкметники поділяються на Активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча […]...
22. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ Мета: – навчальна: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники в текстах, визначати їх роль у реченнях; – розвивальна: розвивати творчі вміння використання дієприкметників у власних висловлюваннях; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити зі звичаями і традиціями рідного краю, виховувати повагу до національної культури. Внутрішньопредметні зв’язки: – […]...
23. Основні форми дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Основні форми дієслова Назва форми Що означає На яке питання відповідає (приклади) Морфологічні ознаки Синтаксична роль Неозначена форма дієслова (інфінітив) Дію, стан як процес Що робити? Що зробити? (читати, прочитати ) Вид, Перехідність/ Неперехідність Будь-який член речення Особове Дієслово Дію, стан предмета Що роблю? Що зроблю? Що зробив? (читаю, прочитаю, прочитав ) […]...
24. Зразки розбору дієприкметника – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Зразки розбору дієприкметника Сповненому – дієслово, дієприкметник; поч. ф. – сповнений; пасивний, доконаного виду, минулого часу, в однині, середньому роді, місцевому відмінку; пишеться з префіксом с-; утворений префіксально – суфіксальним способом; у реченні виступає означенням. Хвилюючим – дієслово, дієприкметник; поч. ф. – хвилюючий; активний, недоконаного виду, теперішнього часу, в однині, чоловічому […]...
25. Розбір прикметника як частини мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Розбір прикметника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. Що вона означає? 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду); Б) розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (для якісних); В) число, рід (в однині), відмінок, група; Г) повна чи коротка форма, […]...
26. Розбір числівника як частини мови – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Розбір числівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок). 3. Кількісний (який розряд кількісних) чи порядковий числівник. 4. Група за складом (простий, складний чи складений). 5. Рід (якщо є), число (якщо є). 6. Відмінок. 7. Синтаксична роль. Висота айсбергів часто сягає Шістдесяти метрів (В. Мезенцев). Зразок […]...
27. Не з дієприслівниками – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без Не не вживається або входить до складу префікса Недо-: не Укриваючись, Не розбивши, Не дослухавши до кінця, Але НеВгаваючи, НеЗдужаючи, НеХтуючи, НеНавидячи, НеПокоячись, НеДооцінюючи, НеДописавши. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид Від якої […]...
28. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприслівником називається особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Наприклад: Плавці мчали до берега, Захлинаючись водою, Пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський). У цьому реченні основна дія виражена особовою формою дієслова Мчали, а додаткові дії – […]...
29. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
30. Дієприслівниковий зворот – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Дієприслівниковий зворот Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами. Дієприслівниковий зворот відокремлюється в реченні комами незалежно від місця. Набігавшись за день та нахвилювавшись, Кузька лягає біля багаття, кладе голову на передні лапи й не кліпаючи дивиться на вогонь […]...
31. Розбір іменника як частини мови – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини); Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту; В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині); Г) рід; Г) відміна, група […]...
32. ФОРМИ ДІЄСЛОВА. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА (ІНФІНІТИВ) ТА ОСОБОВІ ФОРМИ Мета: – навчальна: ознайомити учнів з особливими формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова в реченні, вчити доречно використовувати їх у власному мовленні; – розвивальна: збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати; – виховна: виховувати бажання пізнавати нове. Соціокультурна лінія: українська природа. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія й фразеологія: […]...
33. Урок розвитку мовлення. Неозначена форма дієслова (початкова форма). Спостереження за вживанням неозначеної форми у приказках і прислів’ях. (Вправи 279-281) Тема. Неозначена форма дієслова (початкова форма). Спостереження за вживанням неозначеної форми у приказках і прислів’ях. (Вправи 279-281). Мета. Ознайомити учнів з граматичними ознаками неозначеної форми дієслова; формувати вміння розпізнавати ці слова серед Інших часових форм; розвивати увагу, спостережливість. Обладнання: мовний матеріал, чистий аркуш паперу для кросворда на підсумок уроку. Хід уроку. I. Організація класу. II. […]...
34. Зразок розбору дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Зразок розбору дієслова Розклала осінь у садах вогні: фарбує листя і на вітрі сушить (М. Боровко). 1. Розклала – дієслово, означає дію предмета, відповідає на питання що зробила? 2. Початкова форма – розкласти. 3. Доконаний вид, перехідне, дійсний спосіб, минулий час, жіночий рід, однина. 4. У реченні виступає […]...
35. Послідовність розбору дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Послідовність розбору дієслова 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (неозначена форма). 3. Морфологічні ознаки: – вид; – перехідність; – спосіб; – час; – особа (або рід); – число. 4. Дієвідміна. 5. Синтаксична роль: – у словосполученні; – у реченні. 6. Особливості вимови й написання....
36. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Дієприслівник & 22. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Мово ненина, батьківська мово, Що здолала найтяжчі віки, Що засяяла так веселково, Перелившись в пісенні рядки! М. Карпенко ПАМ’ЯТАЙМО Дієприслівник – це незмінна особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію і пояснює головне дієслово. Наприклад: Легкі хвилі набігали на камінь, утворюючи навколо нього мереживо піни […]...
37. Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний, недоконаний); – дієвідміна. 3. Непостійні морфологічні ознаки: – спосіб (дійсний, умовний, наказовий); – час (теперішній, минулий, майбутній); – особа (якщо є); – число (якщо є); – рід (якщо є). 4. […]...
38. Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Сама назва свідчить про те, що ці слова пов’язані з дією (а отже, і з дієсловом) і водночас мають ознаки прикметника. Отже, Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника. Із дієслівних граматичних ознак […]...
39. Морфологічний розбір прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Морфологічний розбір прикметника 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 2. Постійні морфологічні ознаки: 1) розряд (якісний, відносний, присвійний); 2) форма: – повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є); – стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду). 3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): – вищий; – найвищий. 4. […]...
40. Безособові форми на – НО, – ТО – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Безособові форми на – НО, – ТО Українській мові властиві утворені від пасивних дієприкметників форми на – но, – то: Відзначено, здобуто, наказано. Це – незмінні слова, які виконують роль головного члена в безособових реченнях (у них немає підмета): Хай буде вік Прожито як належить (Л. Костенко). Безособові […]...