Розв’язування задач на відбивання та заломлення світла
Розділ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА
УРОК № 23
ТЕМА. Розв’язування задач на відбивання та заломлення світла
Мета: формувати навички розв’язування задач на відбивання та заломлення світла; розвивати вміння працювати в групах.
Тип уроку: урок розв’язування задач.
Обладнання: картки із задачами, збірники задач.
1. Актуалізація знань учнів. | |
Структура уроку | 2. Розв’язування задач на картках. 3. Підсумок уроку. 4. Домашнє завдання |
ПЛАН-КОНСПЕКТ
Живет всегда природа по своим законам.
Мы изучаем их, стремясь понять,
И очень важно знать и понимать основы,
Чтоб эти знанья в жизни применять.
I. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування
1) Які властивості світла ви знаєте?
2) Сформулюйте закон прямолінійного поширення світла.
3) Сформулюйте закони відбивання світла.
4) Сформулюйте закони заломлення світла.
5) Що називають дисперсією?
6) Які оптичні явища зустрічаються в природі?
II. Розв’язування задач
1) Чому під час заходу сонця ми бачимо Сонце темно-червоним? Ще трапляється тому, що сонячні промені,
2) Чому виникає сонячна доріжка на поверхні води? (Тому що сонячні промені відбиваються від хвиль, як від дзеркала. У кожній хвилі утворюється зображення Сонця. Ряд таких зображень і створює сонячну доріжку.)
3) Чому із підводного човна, зануреного у воду, можна бачити те, що відбувається на поверхні моря? (Тому що підводні човни мають перископи, які за допомогою двох дзеркал направляють в око спостерігача промені світла, що йдуть від тіл, які є на поверхні.)
4) Чому в спеку деякі предмети здаються розпливчастими? (Шари повітря нагріті нерівномірно і заломлюють промені, які відбиваються від предметів.)
5) Як, крім втечі, захищається від нападників кальмар? (Випускає темно-синю рідину, змінюючи в такий спосіб не лише показник заломлення, а й прозорість води.)
6) Жуки-вітрячки живуть у воді, але є частими гостями на суходолі. Навіщо природа дала їм дві пари очей? (Оскільки вода й повітря – середовища з різними оптичними густинами, то одна пара очей потрібна для бачення у воді, а друга – у повітрі.)
7) Про яке оптичне явище йдеться в “Слові о полку Ігоревім”? “Дрімає в полі Олегово хоробре гніздо. Далеко залетіло! Не було воно в образу породжено ні соколові, ні кречету, ні тобі, чорний вороне, поганий половцю!
Гзак біжить сірим вовком. Кончак йому слід указує до Дону Великого.
Другого дня вранці-рано криваві зорі світло передвіщають, чорні хмари з моря йдуть, хочуть прикрити чотири сонця, а в них тріпотять сині блискавки. Бути грому великому, йти дощу стрілами з Дону Великого! Тут списам переломитися, тут шаблям побитися об шоломи половецькі, на ріці Каялі, біля Дону Великого. О, Російська земле! Уже ти за пагорбом!”
(Це гало – світлове явище, пов’язане із заломленням і відбиттям світла крижаними кристаликами. Для виникнення гало необхідно, щоб між Сонцем і спостерігачем була легка завіса пір’ястих хмар, що складаються з дрібних крижаних кристалів, які мають найчастіше форму шестигранних стовпчиків. Сонячні промені заломлюються в них, як у призмі, і відбиваються від їхніх граней, як від дзеркала. Якщо кристалики розташовуються хаотично, навколо Сонця або Місяця можуть з’являтися кола; якщо вони займають вертикальне положення, то утворюються помилкові Сонця. Бувають гало у вигляді хреста, стовпа, кільця,…)
8) Як називається незвичайне явище, описане французьким астрономом Шамілем Фламмаріоном у своїй книзі “Атмосфера”, що спостерігалося у місті Верв’є (Бельгія) у червні 1815 року? “Одного разу вранці жителі міста побачили в небі військо, і так ясно, що можна було розрізнити костюми артилеристів і навіть, наприклад, пушку зі зламаним колесом, яке от-от відвалиться… Це був ранок бою при Ватерлоо!” Ще міраж. Він виникає внаслідок заломлення і відбиття світлових променів, що йдуть від предметів до ока спостерігача через шари повітря різної густини. На поверхні шару повітря меншої густини утворюється ніби дзеркало, у якому і відбиваються предмети.)
9) Яке атмосферне явище так поетично описує Кент в книзі “Саламіна”?
“Ніч була безмісячна, зоряна, морозна і ясна. Темно, тільки на південному сході небо внизу було слабко освітлено, начебто за пагорбом горять вогні. Я милувався цим слабким світлом, що раптом перетворилося на снопи променів, що сходяться, простягнувшись догори. Від їхнього дотику на південному сході запалилася завіса, що, повільно коливаючись, звисає складками з неба. Можливо, це було піднесене в небеса покривало Ізольди, і там, де його торкалося її дихання, воно ставало гарячим і світлим. Від дихання Ізольди, що пробігало по ньому, воно тріпотіло і ледь рухалося. Це було так схоже на її крик: “Він іде! Боже, він іде!” Завіса спалахнула полум’ям і запалила небо”.
(Полярне сяйво. Це світіння, що виникає в результаті взаємодії заряджених частинок, які летять від Сонця,- електронів і протонів – з молекулами й атомами земної атмосфери. Поява ж цих заряджених частинок у визначених висотах є результатом взаємодії сонячного вітру з магнітним полем Землі. Полярні сяйва, що спостерігаються, є досить розмаїтими. Звичайно виділяють чотири основні форми полярних сяйв: дугу, промені, стрічки, дифузійні плями.)
10) Про який подарунок йдеться у цих віршованих рядочках?
От солнца с дождем
Мы дождались подарка:
Играет в лучах
Многоцветная арка.
(Райдуга. Походження райдуги вперше зміг пояснити Р. Декарт. Веселка виникає, коли Сонце освітлює завісу дощу. Причина її появи полягає в тому, що дощова крапля – це маленька кулька, в яку входять сонячні промені. Промінь може вийти з краплі після одного, двох і більше відбиттів. Краплі дощу не висять нерухомо в повітрі, а досить швидко падають униз. Однак вони змінюють одна одну так швидко, що око спостерігача не уловлює зміни, яка відбувається; у результаті спостерігач бачить нерухоме зображення.)
11. У яких випадках кут падіння дорівнює куту заломлення? (Якщо n = 1 або? = 0.)
III. Підсумок уроку
Підбиваючи підсумки уроку, учитель звертає увагу учнів на значущість цієї теми, її практичне застосування.
IV. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал, підготуватись до тематичного оцінювання.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...