Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ САМОПІЗНАННЯ
САМОПІЗНАННЯ
Культурологічний словник
САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної адаптації людини до природного середовища, її ефективної соціалізації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – один із напрямів глибинної психології, розроблений А. Адлером, учнем З. Фрейда. Психічний розвиток визначається, за Адлером, почуттям неповноцінності, котре формується у дитячому віці і потім може бути переборене через самоствердження у творчих актах, у боротьбі за владу, зверхність над іншими....
- РАДІСТЬ Культурологічний словник РАДІСТЬ – одна з базальних емоцій (поряд із гнівом і страхом). Р. є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності. Почуття Р. може породжуватися певним видом діяльності – Р. пізнання, Р. праці, Р. творчості, а також спілкуванням з цікавими і приємними людьми – Р. спілкування. Іноді Р. може виявлятися і без достатньої причини […]...
- СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті. С. – один з аспектів функціонування такого регулятора соціальної поведінки особистості, як совість. На ранніх етапах розвитку людини (в дошкільному віці) С. виникає, як правило, в присутності інших людей, під […]...
- САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
- ІНФАНТИЛІЗМ Культурологічний словник ІНФАНТИЛІЗМ (від лат. infantilis – дитячий) – затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних сил, властивих дитячому вікові....
- ПАРАДОКС Культурологічний словник ПАРАДОКС (від грец. – несподіваний, дивний) – судження, думка, що істотно розходиться з загальноприйнятими. Уявлення, яке не вкладається в усталені погляди. П. є формально-логічна суперечність у процесі доведення певного твердження одночасно є дані для доказу і його істинності, і хибності. Говорять про П. також у поведінці окремих індивідів, коли одні їхні вчинки нібито […]...
- ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА Культурологічний словник ОСОБИСТІСТЬ, ОСОБА – у широкому розумінні – конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні – індивід як суб’єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства. Поняття “О.” не слід цілком ототожнювати з поняттями “індивід” (одиничний представник людського роду) та “індивідуальність” (сукупність рис, що […]...
- ВУНДЕРКІНД Культурологічний словник ВУНДЕРКІНД (нім. Wunderkind, букв – чудо-дитина) – дитина, яка має виняткові здібності, талант, обдарованість у науці, мистецтві, спорті, конструюванні тощо. Термін В. вживається в іронічному значенні, коли батьки дитини, довколишні чи сама дитина заявляють про якусь винятковість, а реально її немає, претендують на талант, якого насправді в дитини немає. Такі діти часто виявляють […]...
- ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
- МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
- ЕНДОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕНДОМОРФНИЙ ТИП (від грец. endon – всередині і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий повним людям з переважним розвитком внутрішніх органів; характерна риса – прагнення до комфорту та чуттєвих задоволень....
- Рухова активність і здоров’я – ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА Рухова активність і здоров’я У процесі росту і розвитку людини відбуваються значні зміни опорно-рухової системи. У дитячому і підлітковому віці ці зміни пов’язані насамперед із ростом кісток, їхнім окостенінням, формуванням постави, зміною пропорцій тіла. Кістки ростуть у довжину нерівномірно. Найбільший приріст тіла […]...
- СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. synchromos – одночасний) – порівняння матеріалів різних племен, народів, націй, що одночасно існували на різних (сусідніх або віддалених) територіях....
- РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ – РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ Прийнято виділяти грудний вік (1-й рік життя), раннє дитинство (від 1 до 3 років), дошкільний період (від 3 до 7 років), шкільний період (від 7 до 17 років). У грудному віці діти особливо чутливі до впливу зовнішнього середовища. Протягом першого року життя відбувається […]...
- ГІСТРІОН Культурологічний словник ГІСТРІОН (від лат. histrio (histrionis) – актор) – у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, – народний актор (одночасно музикант, співак, оповідач, акробат, мандрівний комедіант тощо)....
- ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
- ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
- РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
- МЕХАНІЦИЗМ Культурологічний словник МЕХАНІЦИЗМ – світогляд, що пояснює розвиток природи і суспільства законами механічної форми руху матерії....
- АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
- ЕГОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕГОЦЕНТРИЗМ (від лат. ego – я і centrum – осердя, центр) – 1) Філософський і етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. В етиці цей принцип лежить в основі вчення про особистий інтерес, особисту користь і вигоду як основу моралі. 2) Негативна, хвороблива риса характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. […]...
- Обдарованість і талант – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.5 Обдарованість і талант Індивідуальні особливості в здібностях виявляються в тому, до чого особливо здібна людина і як реалізуються в неї здібності. Обдарованість. Нині обдарованість тлумачать як складне і багатозначне поняття. Так, одні вчені обдарованість розглядають як загальні здібності, що зумовлюють широкі можливості людини для різних видів […]...
- Походження дитини Походження дитини – юридична підстава для виникнення прав та обов’язків батьків і дітей, які грунтуються саме на походженні дітей, засвідченому в установленому законом порядку. Походження дітей від батьків, які не перебувають у шлюбі (визнається лише шлюб, зареєстрований в органах реєстрації актів громадянського стану), засвідчується записом про шлюб батьків. Походження дитини від батьків, які не перебувають […]...
- АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
- ЛІТОГРАФІЯ Культурологічний словник ЛІТОГРАФІЯ (від грец. lithos – камінь і grapho – пишу) – різновид гравюри, коли для виготовлення друкарської форми використовується вапняк, листи цинку або алюмінію....
- ДЕПРЕСІЯ Культурологічний словник ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь чи в комусь). У хворих на Д. спостерігається загальмованість рухів, мови, зниження активності, ініціативи, порушення сну, апетиту. У […]...
- ДЕОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕОНТОЛОГІЯ (від грец. deon – належне і…логія) – розділ етичної теорії, що розглядає питання, пов’язані з поняттям обов’язку, повинності, всі форми моральних вимог та їхнє співвідношення....
- ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
- ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне прагнення живого до відносної незалежності від умов навколишнього середовища. Це саме спостерігається і в межах соц. форми руху матерії....
- ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
- СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи та художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам, епохам у розвитку мистецтва. С. художній у вузькому значенні – індивідуальна […]...
- Метод дерматогліфіки Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Метод дерматогліфіки. Суть методу полягає в аналізі шкірних візерунків (малюнків) на долонях і стопах. Метод найбільш інформативний при хромосомних синдромах, коли виявляються дистальний осьовий трірадіус, надлишок дуг на пальцях, відсутність дистальної міжфалангові складки, радіальні петлі на I, IV і V пальцях, четирехпальцевая (мавпяча) складка […]...
- Хвороба Німанна – Піка – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Хвороба Німанна – Піка Захворювання зумовлене спадковим порушенням обміну ліпідів (сфінгофосфоліпідів). Відбувається нагромадження сфінгомієліну в печінці, головному мозку, селезінці, наднирниках, нирках, лімфатичних вузлах, шкірі і мононуклеарних клітинах крові. Захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування. Частота […]...
- РОКОКО Культурологічний словник РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом у формі кривих ліній, що нагадують черепашку. Характеризується примхливо-вишуканим оздобленням та декоративністю....
- Гістпидинемія – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Гістпидинемія Перші хворі на гістидинемію описані в 1961 р. Відомі кілька форм захворювання. При цьому відзначається дефіцит у печінці і шкірі ферменту гістидази, який у нормі перетворює гістидин на уроканінову кислоту. Внаслідок цього гістидин […]...
- АМНЕЗІЯ Культурологічний словник АМНЕЗІЯ (від грец. – пам’ять) – ослаблення або втрата пам’яті, порушення пам’яті, хворобливе забування подій власного життя за певний відтинок його. XIX ст., варіація пізнього класицизму. Для А. характерні суворі монументальні форми і звернення до давньоримських і давньоєгипетських декоративних деталей....
- ВИХОВАННЯ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ – це слово в українців, очевидно, пішло від “ховати”, тобто заховати (уберегти) від небезпеки, смерті, хвороби, “лихих очей”, поганих впливів. Згодом воно набуло узагальненого змісту, виражаючи процес систематичного впливу на культурний розвиток, формування світогляду, духовного світу й моральної поведінки дітей та молоді. Виховання виникло ще на початку існування людського суспільства як засіб […]...
- ЕСЕ Культурологічний словник ЕСЕ (франц. еssai, букв. спроба) – короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін “Е.” вживається з іронічним відтінком. У сучасній літературі Е. – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами....
- ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД – ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Особистісний підхід – базова цінність, орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння О. п. (або особистісно-центрованого підходу) визначили в 60-ті роки ХХ […]...
- Розвиток мускулатури і моторики у дітей Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Розвиток мускулатури і моторики у дітей. Рухова діяльність дітей формується за механізмом тимчасових зв’язків. Важливу роль у формуванні цих зв’язків відіграє взаємодія рухового аналізатора з іншими аналізаторами (зорові, тактильним, вестибулярний). Наростання тонусу потиличних м’язів дозволяє дитині 1,5-2 місяців, покладені на живіт, піднімати голову. У […]...