САПРОБІОНТИ

Related posts:

1. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі....
2. МЕЗОСАГІРОБ(И) Екологія – охорона природи МЕЗОСАГІРОБ(И) – напіванаеробні (альфа-мезосапроби) та аеробні (бетамезосапроби) організми, які мешкають у помірно забруднених водоймах і є біоіндикаторами ступеня забруднення орг. речовинами води. До М. належать численні бактерії, гриби, водорості, найпростіші, коловертки, деякі молюски, ракоподібні, водяні комахи, окремі види прісноводних риб....
3. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – надходження в підземні води антроп. забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел. Нині процес 3. п. в. надзвичайно поширений, особливо у США та Зх. Європі. Забруднюються не тільки підземні води верхніх горизонтів (вода колодязів, неглибоких свердловин), а й артезіанські води глибших шарів землі. […]...
4. ІНДЕКС ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗАБРУДНЕННЯ – якісна і кільк. характеристики забруднювального агента (речовини, випромінювання, загазованості). Включає поняття об’єму (кількості) забрудника в довкіллі, ступінь його впливу на певні об’єкти забруднення, в т. ч. людину, в зіставленні з тривалістю та інтенсивністю процесів забруднення....
5. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
6. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ – залежно від типу забруднення, його джерела, наслідків та засобів контролю розрізняють такі джерела забруднення: стічні води та інші нечистоти, які поглинають кисень; речовини, які мають поживну цінність для рослин; органічні кислоти та солі; твердий стік; радіоакт. речовини....
7. АЛЬГОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЛЬГОЛОГІЯ – розділ ботаніки, що вивчає водорості, їх поширення, видовий склад, будову, роль у біоценозах та використання в нар. госп-ві....
8. ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ЛОКАЛЬНЕ – забруднення-1 невеликого регіону (звичайно навколо пром. підприємства, населеного пункту тощо). Розрізняють також точкове забруднення та забруднення поодинокої труби або неорганізованого джерела....
9. ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
10. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
11. ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВІЙСЬКОВЕ, забруднення мілітарне – утворення та надходження забрудників унаслідок діяльності військової промсті, транспортування військових матеріалів та устаткування, випробування зброї, функціонування військових об’єктів та комплексу воєнних засобів у разі ведення воєнних дій (первинне 3. в.). Розрізняють також вторинне 3. в., яке виникає внаслідок перебігу ланцюгових реакцій (ліс. пожеж), задимленості повітря, хім. […]...
12. СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ – стічні води, що містять домішки забрудників у кількостях, які перевищують ГДК....
13. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
14. КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища....
15. СКЛАД ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію....
16. УРБАЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів, спрямованих на забезпечення прийнятних умов життя населення з урахуванням рац. природокористування. Розрізняють макро – (в межах країни, регіону), мезо – (адмін. […]...
17. ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – забруднення (1 і 2), що виникає внаслідок госп. діяльності людини, в т. ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність прир. забруднення, напр. гідробудівництво, нанесення шляхового покриття. Катастрофічним є 3. а., пов’язане з воєнними діями. Наслідком війни із застосуванням ядерної зброї може стати апокаліпсис – “ядерна […]...
18. ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
19. СПЕКТР ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ВИДОВИЙ – склад видів вегетуючих рослин або тварин, які харчуються і розмножуються на певній території в різні пори року....
20. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
21. ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНИ ТРОПІЧНИХ ЛІСІВ – ліси тропічних широт земної кулі. Залежно від ступеня зволоженості, виваженості та тривалості сухого сезону розрізняють: тропічний дощовий ліс;...
22. ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ Екологія – охорона природи ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ (стосовно грунтових вод) – води, які містять помітні кількості мін. речовин. Розрізняють слабко – (0,5-5,0 г/л), середньо – (5-ЗО г/л) та сильно-мінералізовані (понад 30 г/л розчинних солей) води....
23. ТИП ПАСОВИСЬКА Екологія – охорона природи ТИП ПАСОВИСЬКА – угруповання угідь, що використовуються для випасання худоби і мають близький видовий склад рослин, кормову цінність різнотрав’я, ін. госп. та біол. ознаки....
24. РЕСУРСИ НЕВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ НЕВІДНОВНІ – частина прир. ресурсів, які не самовідновлюються в процесі колообігу речовин у біосфері або відновлюються в сотні й тисячі разів повільніше порівняно з їх використанням (кам’яне вугілля, нафта, більшість ін. корисних копалин, торфовища, багато осадових порід, видовий склад організмів). Ці види ресурсів мають кінцеві запаси, і практично їх на […]...
25. РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....
26. УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ – угруповання, що зберігає свій видовий склад та функц. особливості завдяки саморегуляції або постійному впливу зовн. керівного чинника....
27. ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ – утворення (синтез) небезпечних забрудників унаслідок перебігу фіз.-хім. процесів, що відбуваються безпосередньо у середовищі. Окремі реагенти такої взаємодії можуть бути безпечними. Так, з нетокс. компонентів може утворюватися отруйний газ фосген; хім. інертні біля поверхні землі фреони у стратосфері вступають у фотохім. реакції з утворенням йонів, які каталізують процес руйнування […]...
28. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...
29. ПОЛІСАПРОБ Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води біогенами. До П. належать деякі бактерії, найпростіші та деякі безхребетні тварини. П,- сапрофіти здійснюють очищення стічних вод....
30. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...