САПРОТРОФИ

Related posts:

1. САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
2. МІКРОФЛОРА Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості....
3. МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
4. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ – харч., або трофічні, ланцюги – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харч, відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність передання речовини й енергії від одних груп організмів до ін. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку орг. світу. Це одна з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою […]...
5. АМОНІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМОНІФІКАЦІЯ – процес розкладання мікроорганізмами орг. азотовмісних речовин з виділенням аміаку. Має значення в колообігу азоту в природі і живленні рослин. Відбувається в аеробних і в анаеробних умовах. А. піддаються білки, сечовина, хітин, орг. добрива, гумус та ін. Якщо під час А. білків, що містять сірку, утворюються сірководень, індол, скатол, то […]...
6. ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ ТВАРИН – процес надходження в організм тварини поживних речовин, необхідних для його норм, життєдіяльності. Є важливою ланкою зв’язку організму з зовн. середовищем. Прир. Ж. т. буває ендогенним, коли поживні речовини надходять в органи та системи за рахунок запасів ін. тканин і органів, та екзогенним, коли поживні речовини надходять в організм […]...
7. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
8. АГРОБІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОЦЕНОЗ – штучно створювані угруповання організмів у вигляді посівів або насаджень культурних рослин. А., крім вирощуваних рослин, – це бур’яни, мікроорганізми, травоїдні тварини, а також комахи та хижаки. Він є найпоширенішою формою вторинних біоценозів. Від первинних біоценозів А. відрізняється нездатністю до тривалого самостійного існування. Рослинний компонент А. утворюється і регулюється людиною, […]...
9. ГІМЕНОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІМЕНОМІЦЕТИ – група базидіальних грибів з відкритим спороносним шаром на плодових тілах. Більшість Г. – сапрофіти, деякі – паразити. До Г. належать майже всі їстівні та отруйні гриби....
10. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
11. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
12. ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА – спеціальні боєприпаси (бомби, снаряди, міни), насичені бактеріолог., засобами, здатними спричинювати масові ураження людей, тварин і рослин. Основою уражуючої дії 3. б. є бактеріолог, засоби: хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і Токсини, які виробляються деякими бактеріями. 3. б. досі не застосовувалась у явному вигляді; використання суперечить міжнар. праву. […]...
13. АЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми, що мешкають у товщі атмосфери (бактерії, мікроскопічні гриби) і живуть за рахунок орг. речовин повітряного середовища....
14. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
15. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
16. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
17. МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
18. КОПРОФАГІЯ Екологія – охорона природи КОПРОФАГІЯ – поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофагами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бактеріями та інфузоріями, що в них містяться. К. властива також детритофагам. К. відіграє важливу роль у колообігу речовин, щонайповнішому використанні енергет. ресурсів корму....
19. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ Екологія – охорона природи ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ ДЕТРИТНОГО ТИПУ – ті, що починаються з мертвої орг. речовини (решток організмів або продуктів їх життєдіяльності) і продовжуються безпосередньо редуцентами....
20. ДЕНДРОБІОС Екологія – охорона природи ДЕНДРОБІОС – угруповання організмів, що мешкають у деревині (бактерії, гриби, комахи та ін.)....
21. ПОЛІСАПРОБ Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води біогенами. До П. належать деякі бактерії, найпростіші та деякі безхребетні тварини. П,- сапрофіти здійснюють очищення стічних вод....
22. КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
23. АНАЕРОБІОЗ Екологія – охорона природи АНАЕРОБІОЗ, аноксибіоз – життя за відсутності вільного кисню. Це поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 р. він довів, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Для анаеробів це звичайна умова існування, для деяких багатоклітинних тварин – лише тимчасовий стан, що забезпечує їх виживання за несприятливих умов. В аеробів […]...
24. ЗООХОРІЯ Екологія – охорона природи ЗООХОРІЯ – поширення плодів, насіння рослин, спор грибів тваринами, до тіла яких вони чіпляються, або з екскрементами тварин, що живляться ними....
25. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ Розділ 4. БАКТЕРІЇ Тема 1. БАКТЕРІЇ § 53. РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАКТЕРІЙ За способом живлення бактерії поділяють на гетеротрофні й автотрофні. Автотрофні самостійно синтезують необхідні для життєдіяльності органічні речовини. Гетеротрофні поділяються на сапротрофів, паразитів і симбіонтів. Бактерії – сапротрофи живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин, продуктами живлення людини. Вони викликають гниття і бродіння органічних речовин. Бактерії […]...
26. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
27. ГНИТТЯ Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі....
28. ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
29. ЦАРСТВО (біол.) Екологія – охорона природи ЦАРСТВО (біол.) – найвища таксономічна категорія в системі організмів, визнана офіційно Міжнар. кодексами бот. і зоологічної номенклатури, а також Міжнар. кодексом номенклатури бактерій. На сьогодні вважається необхідним виділити таксони вищого рангу, ніж Ц., – надцарства прокаріотів і еукаріотів. Надцарство прокаріотів містить два Ц.: архебактерії і бактерії; надцарство еукаріотів – три Ц.: […]...
30. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
31. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
32. ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (У БІОЦЕНОЗІ) – маса нагромадженої в угрупованні орг. речовини, віднесена до одиниці площі чи об’єму. Розрізняють 3. б. п. заг., корисний (для людини) і мертвий (підстилка, біол. опад, повалені дерева). Термін близький до поняття “біомаса”, але стосується лише рослин....
33. Гриби – Насінні рослини Біологія Ботаніка Насінні рослини Гриби Царство Гриби налічує близько 100 тис. видів. Мають ряд ознак, характерних для тварин: живлення гетеротрофне, клітинна оболонка містить хітин, основна запасна речовина – глікоген, у результаті метаболізму утворюється сечовина. При цьому гриби здатні до необмеженого росту, нерухомі й живляться шляхом всмоктування, що є характерним для рослин. Вегетативне тіло гриба називається […]...
34. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
35. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
36. РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
37. ХЕМОТРОФИ Екологія – охорона природи ХЕМОТРОФИ, хемосинтетики, хемоавтотрофи, хемолітофіти – мікроорганізми, які синтезують орг. речовини з неорг. за рахунок енергії, що вивільнюється під час хім. окиснення деяких мін. сполук (аміаку, сірководню, солей заліза тощо). X. мешкають переважно в грунті, лише деякі з них зустрічаються в прісних чи солоних водоймах. Класифікація X. грунтується на хім. природі окиснюваних […]...
38. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
39. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
40. АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з укусами змій, скорпіонів, у разі споживання отруйної їжі. Для Нейтралізації токсинів в організмі людини часто використовують А. тварин, які отримують внаслідок […]...