Сегрегація
Політологічний словник
Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію в основному подолали (скажімо, у США), але у сучасному світі мають місце інші форми дискримінації (позбавлення громадянства цілих етносів тільки тому, що вони не належать до корінної нації, вигнання мігрантів тощо).
Banton М. Racial and Ethnic Competition. – Cambridge, 1983; Основи демократії. – K., 2002; Націоналізм. Антологія. – К., 2000; Політичний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997.
Н. Рижко
Related posts:
- Питання національне Політологічний словник Питання національне – сукупність проблем, пов’язаних з ліквідацією національно-етнічного утиску, гноблення, диктату, зі встановленням рівноправних відносин між усіма етносами і створенням необхідних умов для їх вільного і всебічного розвитку. П. н. виявляється як у системі міжнаціональних, так і національно-державних (етнополітичних) відносин. При цьому воно передбачає вирішення складної гами економічних, правових, культурних та інших […]...
- Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
- >Остракізм Політологічний словник Остракізм (грецьк. ostrakismos, від ostrakon – черепок) – у VI – V ст. до н. е. у Древніх Афінах, а також в Аргосі, Сіракузах та інших містах вигнання окремих громадян за рішенням народних зборів (звичайно на 10 років). Кожен громадянин, який мав право голосу, писав на черепку ім’я того, хто небезпечний для народу […]...
- Цивілізація політична Політологічний словник Цивілізація політична – складається з поліетнічного населення, яке живе на окремій території і утворює державу. Може існувати деякий час у переддержавному стані, але як сурогат політичної нації. Ц. п. існує багато у світі, найвідоміша (класична) – США. Як правило, формуються цивілізації – держави, які можуть включати як декілька етносів, так і частину етносу, […]...
- Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
- Доходи трудових мігрантів Доходи трудових мігрантів – сума заробітної плати найманих працівників, отриманої в різних секторах економіки іноземних країн за продаж робочої сили та частково результати праці. Частково, оскільки ступінь експлуатації мігрантів в цих країнах значно вищий, ніж своїх найманих працівників. Д. т. м. у світі становлять нині щорічно понад 70 млрд. дол., в т. ч. мігрантів України […]...
- Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. […]...
- Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
- Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
- Американська політична думка Політологічний словник Американська політична думка – певна сукупність політичних поглядів, ідей та концепцій американських політичних мислителів, діячів, зокрема таких як Б. Франклін, Т. Пейн, Д. Вашингтон, Д. Адамс, Т. Джефферсон, О. Гамільтон та ін. Під впливом англійських, французьких та інших мислителів і революціонерів вони виробили свій погляд на основоположні проблеми влаштування життя американського суспільства: формування […]...
- Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
- Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
- Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
- Організації міжнародні Політологічний словник Організації міжнародні – це об’єднання держав, національних громадських організацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів, протистояння. При диференційованому розгляді розрізняють О. м., які виступають за мир, роззброєння та безпеку; за дотримання громадянських прав; проти безробіття; подолання неписьменності; за демократію, розкріпачення жіноцтва; проти забруднення […]...
- Асоціація політичних психологів України (АППУ) Політологічний словник Асоціація політичних психологів України (АППУ) – українська громадська організація, заснована у 1995 р. Основні завдання діяльності АППУ: формування суспільної свідомості, що відповідає потребам громадянського, демократичного суспільства, сприяння підвищенню ролі та практичних, психологічних наук; організація різноманітних наукових заходів (конференцій, симпозіумів, круглих столів тощо); публікація кращих наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених; сприяння вдосконаленню підготовки […]...
- Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
- Збройні сили Політологічний словник Збройні сили – збройні силові формування, які є основним структурним елементом військової могутності держави. З. с. створюються і утримуються державою для забезпечення територіальної недоторканності та внутрішнього порядку держави. Сучасне поняття “З. с.” включає армії (сухопутні війська, флот, військово-повітряні сили та протиповітряну оборону), внутрішні війська, прикордонну варту, службу безпеки, національну гвардію. Іноді поняття “армія” […]...
- Етнодемографія Політологічний словник Етнодемографія – наукова дисципліна, що сформувалася на стику етнології і демографії і вивчає особливості природного відтворення етносів і кількісну їх динаміку. О. Антонюк...
- Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
- Українська політична нація Політологічний словник Українська політична нація – поняття, яке відображає суперетнічний характер народу незалежної України, який складається з різних етносів, але виступає як цілісність на основі громадянства України. Самоідентифікація української політичної нації як локальної цивілізації і “політичного українця” як громадянина України – процес довготривалий і складний. Знайти своє місце у світі – центральне завдання будь-якої нової […]...
- АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
- Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
- Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д., який включає також релігійні інституції, інститути освіти, засоби комунікації (особливо ЗМІ), профспілки, політичні партії тощо, є інкорпорування всіх класів суспільства у […]...
- Бікультуралізм Політологічний словник Бікультуралізм – своєрідний сплав культур різних етносів, що виникає, як правило, внаслідок акультурації, у якому між різнорідними етнічними елементами виникає своєрідний розподіл сфер впливу. О. Антонюк...
- Верховний комісар ООН з прав людини Політологічний словник Верховний комісар ООН з прав людини – посада, запроваджена в 1993 р. в структурі ООН з метою заохочення, захисту та нагляду за дотриманням громадянських, соціальних, економічних і культурних прав людини, оптимізації наявних механізмів захисту цих прав, здійснення з цією метою діалогу з урядами держав, політичними і громадськими організаціями і рухами. Призначає В. к. […]...
- Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
- Біфуркація політична Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим терміном поведінку складних систем у станах та умовах, далеких від рівноваги. Поняття Б. запозичене з теорії динамічних систем, тобто науки, яка дала нову концепцію хаосу як досить складної і важкопрогнозованої […]...
- Аксіологія етнополітична Політологічний словник Аксіологія етнополітична (від грецьк. ахіа – цінність і logos – вчення, а також ethnos – народ, плем’я і politika – державні або суспільні справи) – система критеріїв аналізу й оціночних підходів до місця і ролі в політиці народу як етноісторичної спільності, а не поселенської сукупності. Таку систему виробляє одна з нових соціально-політичних наук […]...
- Авеста Політологічний словник Авеста (перс, apastak – текст; часто називається зенд-авеста, тобто текст з коментарем) – 1) священна книга у деяких народів Середньої Азії (зороастрійців); 2) давнішня школа світорозуміння; 3) “основний закон”, священний текст персів, у якому викладена релігія Заратустри. А. дійшла до нас у пізніших рукописах XIII – XIV ст., але склалася ще у VI […]...
- Етнічність Політологічний словник Етнічність – сукупність характерних рис матеріальної і духовної культури, що відрізняють одну етнічну групу від іншої. Засновниками теорії етнічності вважаються французький філософ, історик Е. Ренан та “австромарксисти” К. Реннер й О. Бауер, які наприкінці XIX – на початку XX ст. започаткували суб’єктивістський напрямок націології, тобто психологічні концепції нації. Найбільшу роль у становленні сучасних […]...
- Історія Русів Політологічний словник “Історія Русів” – політичний трактат невідомого автора кінця XVIII ст. Трактат підготовлений з позицій лібералізму – інтелектуальної та моральної течії, яка передусім визнає політичні та економічні права особистості, її абсолютну цінність, свободу та рівність серед рівних, існування невід’ємних природних прав індивіда, суспільно-договірний характер держави, верховенство права у суспільних відносинах тощо. На думку автора […]...
- Римаренко Юрій Іванович Політологічний словник Римаренко Юрій Іванович (нар. 1929) – український філософ, етнополітолог. Закінчив юридичний факультет Київського університету, захистив кандидатську (1968), потім докторську (“Націоналізм та його теорія нації”, 1973) дисертації. Заслужений діяч науки і техніки України (1979), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989). Автор близько 700 праць у галузі етнофілософії, теорії національно-демократичного будівництва, прав людини та […]...
- Рухи політичні Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета набагато вища і конкретніша, ніж у політичних партій. Єдина програма у Р. п., як правило, відсутня. Р. п. різняться: соціальними джерелами […]...
- Асиміляція Політологічний словник Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення, схожість, засвоєння) – у суспільних науках цим поняттям означують процес поступового розчинення самостійного етносу або його частини серед більшого етносу чи групи етносів. Внаслідок цього етнос, що асимілюється, втрачає власні характерні ознаки (мову, традиційну культуру, етнічну самосвідомість тощо) і освоює етнічні стереотипи іншого. А. може відбуватися добровільно […]...
- Буржуазія Політологічний словник Буржуазія (фр. bourgeoisie, від пізньолат. Burgus – укріплене місто)- поняття, яке у процесі історичного розвитку неодноразово зазнавало переосмислення. За античними уявленнями Б. – це сукупність громадян міста, які керували собою та іншими. У добу раннього середньовіччя, заснування багатьох європейських держав Б. – особливий соціальний стан, привілеї якого закріплені у міському (цивільному) праві. З […]...
- Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і особливо Наполеона III. Б. – це сильна, одноособова диктаторська влада, яка проте часто здобуває підтримку народу (наприклад, шляхом плебісциту) і закріплення […]...
- Ментальність етносу Політологічний словник Ментальність етносу – відносно цілісна сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і “своєрідних правил життя”, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі. О. Антонюк...
- Консолідація етнічна Політологічний словник Консолідація етнічна (від лат. consolido – зміцнювати, ущільнювати) – від об’єднувальних етнічних процесів. Розрізняють міжетнічну консолідацію (злиття кількох споріднених за мовою та культурою раніше самостійних етносів у нове, більше за розмірами етнічне утворення) та внутрішньо-етнічну консолідацію (внутрішнє згуртування етнічної спільності у процесі нівелювання відмінностей між наявними в ній групами). О. Антонюк...
- Всесвітня Рада церков (ВРЦ) Політологічний словник Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в 1948 р. в Амстердамі (Голландія) на І асамблеї на базі трьох протестантських рухів: “Віра і порядок”, “Життя і діяльність”, “Міжнародна місіонерська […]...
- Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...