Сепарація

Related posts:

1. Асиміляція Політологічний словник Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення, схожість, засвоєння) – у суспільних науках цим поняттям означують процес поступового розчинення самостійного етносу або його частини серед більшого етносу чи групи етносів. Внаслідок цього етнос, що асимілюється, втрачає власні характерні ознаки (мову, традиційну культуру, етнічну самосвідомість тощо) і освоює етнічні стереотипи іншого. А. може відбуватися добровільно […]...
2. Ментальність етносу Політологічний словник Ментальність етносу – відносно цілісна сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і “своєрідних правил життя”, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі. О. Антонюк...
3. Анклав етнічний Політологічний словник Анклав етнічний – частина території у поліетнічній країні, заселеної переважно представниками одного етносу. О. Антонюк...
4. Путч Політологічний словник Путч (нім. Putsch) – збройний авантюристський виступ інакомислячої невеликої групи змовників з метою здійснити державний переворот. Така група не має підтримки і співчуття в народних масах країни. В. Захожай...
5. Батьківщина (Вітчизна) Політологічний словник Батьківщина (Вітчизна) – рідний край; територія, яка належить певному народові. Поняття Б. і В. майже збігаються, але В. має більш узагальнений характер, а в поняття Б. найперше вкладають те, що має етнічний характер, ознаки, тобто це сукупність природних ознак (ландшафт, клімат, флора, фауна), де формувався певний етнос, окрема людина і де відбувалися найважливіші […]...
6. Етнічні процеси Політологічний словник Етнічні процеси – сутнісні зміни в різноманітних компонентах етнічних спільнот, зокрема в окремих елементах духовної і матеріальної культури, мові, соціальній структурі, самосвідомості тощо, які відбуваються в процесі історичного розвитку людства. Ці зміни зумовлюють принципові зрушення у бутті етносу як суб’єкта суспільно-політичних відносин і спричинюються багатьма факторами – історичними, соціально-економічними, політичними, соціально-структурними, духовно-культурними. До […]...
7. Етнополітичний організм Політологічний словник Етнополітичний організм – поняття, яким означують людську спільність, що проживає у межах одного територіально-адміністративного утворення – держави. Е. о. є переважно поліетнічним і складається з титульної етнічної спільності й національних (етнічних) меншин або ж невеликих груп вихідців з того чи іншого етносу. О. Антонюк...
8. Визвольна війна Політологічний словник Визвольна війна – справедлива за характером війна, спрямована на ліквідацію панування, нав’язування волі та чужих інтересів тому чи іншому етносу (наприклад, визвольна війна українського народу 1648 – 1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького). М. Головатий...
9. Інструменталізм Політологічний словник Інструменталізм – теоретичний підхід, представники якого, базуючись на функціоналізмі і прагматизмі, визнають існування етносу як факт, даність, вважають етнічність продуктом етнічних міфів, які створюються для досягнення певної вигоди і отримання влади; етнічність – ідеологія, яку формує еліта з метою мобілізації мас на боротьбу за владу. О. Антонюк...
10. Ізоляціонізм Політологічний словник Ізоляціонізм (політичний) (фр. isolation – відділення, відокремлення) – специфічний тип поведінки політичного суб’єкта, який орієнтований на обмеження і згортання його зовнішніх зв’язків і відносин. І. часто спостерігається у торговельних санкціях, посиленні, обмеженні візового режиму, військовій або інформаційній блокаді, згортанні культурних контактів тощо. Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. […]...
11. Меморандум Політологічний словник Меморандум (від лат. memorandum – те, що треба пам’ятати) – спеціальний дипломатичний термін, який означає письмову фіксацію заяви, зробленої в усній формі; 1) нотатка для пам’яті; 2) у міжнародних відносинах записка з викладом питань, які є предметом дипломатичних бесід; 3) дипломатичний документ, який може додаватися до ноти, обгрунтовуючи її зміст, або вручатися як […]...
12. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
13. ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....
14. Партикуляризм Політологічний словник Партикуляризм (від лат. particularis – окремий, частковий) – принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований насамперед на захист приватних і вузькогрупових інтересів, що виявляється у прагненні до відокремлення, у переслідуванні специфічних, особистих чи групових цілей і т. ін. Термін “П.” походить від традицій римського права. Це прагнення до самостійності окремих частин держави або різних […]...
15. Інформація Політологічний словник Інформація (від лат. informatio – роз’яснення) – документовані або публічно оголошені повідомлення, відомості про події та явища в суспільстві, державі, навколишньому світі, які людина сприймає безпосередньо або за допомогою спеціальних пристроїв, зокрема через мережі мовлення та зв’язку, пресу. Відповідно до чинного законодавства І. може бути відкритою та з обмеженим доступом (конфіденційна і таємна). […]...
16. Аксіологія етнополітична Політологічний словник Аксіологія етнополітична (від грецьк. ахіа – цінність і logos – вчення, а також ethnos – народ, плем’я і politika – державні або суспільні справи) – система критеріїв аналізу й оціночних підходів до місця і ролі в політиці народу як етноісторичної спільності, а не поселенської сукупності. Таку систему виробляє одна з нових соціально-політичних наук […]...
17. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
18. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
19. Ядерний клуб Політологічний словник Ядерний клуб – порівняно часто вживане у західній пресі і літературі позначення групи великих держав, що мають ядерну зброю (США, колишній СРСР, Великобританія, Франція, КНР). Країни, які володіють секретами ядерної зброї, називають членами “Я. к.”. М. Головатий...
20. Сегрегація Політологічний словник Сегрегація (від лат. segregatio – відокремлення) – у соціальних відносинах вид расової, етнічної, національної, релігійної, статевої дискримінації, що виявляється у територіальному, політичному, культурно-освітньому, зокрема релігійному тощо відокремленні одних рас, етносів, націй тощо від інших (поселення, навчання, заборона чи обмеження релігійних вірувань, участі у політичних процесах тощо). У другій половині XX ст. расову дискримінацію […]...
21. Сегмент влади Політологічний словник Сегмент влади (segment of power, від лат. segmentum – відрізок) – за аналогією з геометрією виділення (виокремлення) певної частини кола влади і визначення її ролі і змісту. М. Головатий...
22. Автокефалія Політологічний словник Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У IV ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з’явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру […]...
23. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
24. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
25. Дезінтеграція Політологічний словник Дезінтеграція (від фр. des.. – знищення, заперечення і лат. integratio – цілий) – розпад цілого на складові частини на противагу інтеграції. Д. найбільш помітна і гостро відчутна у владно-державній практиці, особливо в умовах інтенсивного розпаду держав. М. Головатий...
26. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
27. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
28. Белл Даніель Політологічний словник Белл Даніель (нар. 1919)- відомий американський соціолог, один з авторів теорії постіндустріального суспільства, футуролог, провідний представник теорії соціального прогнозування. Висловлює думку, що бурхливий розвиток техніки і науки зробить зайвими будь-які соціальні революції, а індустріальне суспільство з часом переросте у новий етап соціального життя – постіндустріальне суспільство. Основою останнього будуть найперше наука, наукові знання. […]...
29. Великоросія Політологічний словник Великоросія (Creat Russia) – офіційна назва в XIX – початку XX ст. території європейської частини Російської імперії, яка увійшла до складу Російської держави до середини XVII ст. з переважно російським населенням (раніше “Велика Росія”) і складалася з 30 губерній. М. Головатий...
30. Поняття про відокремлення – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення Відокремленими називаються другорядні члени речення, що виділяються за змістом та інтонаційно. Відокремлення – це один із засобів смислового виділення або уточнення частини висловлювання. Завдяки відокремленості означення (узгоджені та неузгоджені, а також прикладки), додатки й обставини набувають більшого значення, підкреслюються. Відокремлені члени речення у вимові виділяються […]...