Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СЕПОРТОЛОГІЯ
СЕПОРТОЛОГІЯ
Екологія – охорона природи
СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ – таке поєднання прир. охоронних територій, що забезпечує підтримання екол. рівноваги в межах великого регіону....
- ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....
- МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
- ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
- МОНУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи МОНУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНИЙ – прийнята в США категорія прир. особливо охоронних територій – різновид нац. парку....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
- ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
- ПРАВИЛО ДАРЛІНГТОНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДАРЛІНГТОНА – зменшення площі острова в 10 разів скорочує кількість видів, що мешкають на ньому (амфібій і рептилій) удвічі. П. Д. слід враховувати під час визначення необхідних розмірів заповідника та ін. прир. (особливо) охоронних територій....
- УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
- НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
- ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
- ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
- ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
- ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
- ПРАВИЛО ВНУТРІШНЬОГО НЕ ПРОТИРІЧЧЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВНУТРІШНЬОГО НЕ ПРОТИРІЧЧЯ – у прир. екосистемах діяльність видів, що входять до її складу, спрямована на підтримання цих екосистем як середовища (свого власного). Види в прир. середовищі не можуть руйнувати середовище свого існування (це не стосується сучасної людини), оскільки це могло б призвести до їхнього самознищення. Навпаки, діяльність тварин та […]...
- ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
- ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
- ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
- ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
- СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
- ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ВИКЛЮЧЕННЯ Г. Ф. ГАУЗЕ, теорема Гаузе, закон Гаузе – два види не можуть існувати на одній і тій самій місцевості в один і той самий час, якщо їхні екол. потреби ідентичні, тобто якщо вони займають одну й ту саму екол. нішу. У зв’язку з цим принципом, будь-які два види з […]...
- ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....
- ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
- ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
- СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
- ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – шляхи вдосконалення розроблених і створення нових технол. процесів, які б якомога повніше забезпечували принцип не порушення екол. рівноваги. Основними напрямами Е. в. є розробляння і наук, обгрунтування нових технол. процесів, оптимізація використання ресурсів, а також комплексне і багаторазове їх використання; рекультивація прир. середовища....
- ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
- ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ, фонд заповідний – 1) сукупність усіх ділянок прир. охоронних територій та об’єктів; 2) сукупність усіх заповідників країни або конкретних регіонів....
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
- ЗАПАС ОСНОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ОСНОВНИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів, що забезпечує успішне їх відновлення або баланс компонентів екосистеми, що утворюють середовище (екол. рівновага)....
- ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
- ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
- ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
- СОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СОЗОЛОГІЯ – наука про охорону природи, яка є комплексною дисципліною, що розробляє заг. методи і принципи збереження та відновлення прир. ресурсів. Як головні розділи включає охорону земель, вод, атмосфери, рослинного й тваринного світу та прир. комплексів....
- ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
ДАМПІНГ »