Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СЕРЕДОВИЩЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
Екологія – охорона природи
СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
- СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
- СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
- Обмін речовин і енергії – Організм як жива система Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Організм як жива система Обмін речовин і енергії Обмін речовин забезпечує гомео-стаз – сталість хімічного складу будови всіх частин організму, внаслідок чого зберігається сталість їх функціонування в умовах середовища, які змінюються....
- ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу....
- МЕТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАБОЛІЗМ, обмін речовин – сукупність хім. процесів, що відбуваються в організмі і становлять основу його життєдіяльності. Часто цей термін застосовують щодо обміну речовин та енергії. Терміном “М.” позначають і проміжний обмін – перебіг процесів перетворення речовин всередині клітини....
- ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
- АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
- ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – неорг. фіз.-хім. основа середовища....
- ЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії трофічними рівнями й каналами; використання енергії організмами для продукування біомаси й підтримання життєдіяльності....
- ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
- ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їхньою динамікою....
- ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН – ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ ДВІ СТОРОНИ ЄДИНОГО ПРОЦЕСУ ОБМІНУ РЕЧОВИН Здатність утворювати органічні речовини з неорганічних мають лише зелені рослини і деякі види бактерій. Тварини і людина використовують готові органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами. У процесі послідовних хімічних перетворень органічні сполуки в організмі тварин і людини розпадаються на ряд кінцевих […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
- РЕСУРСИ ГРУНТОВО-ЗЕМЕЛЬНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ГРУНТОВО-ЗЕМЕЛЬНІ – ресурси всіх с.-г. угідь (орні землі, сінокоси, пасовища тощо) або всього грунт, покриву незалежно від форми його використання. Є однією з необхідних передумов забезпечення життя на Землі, складовою частиною навколишнього середовища і найважливішою умовою існування та відтворення поколінь людей, основним засобом виробництва у с. г....
- АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
- СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
- КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ, коло біотичного обміну біогеоценотичне – багаторазовий безупинний циклічний, але нерівномірний у часі і не замкнений обіг частини речовин, енергії та інформації, що входять у біосферне коло обміну в межах елементарної екол. системи – біогеоценозу....
- ЗАКОН МІНІМУМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до необхідного для організму або екосистеми мінімуму; подальше їх зниження призводить до загибелі організму або деструкції екосистеми. Додаткове правило взаємодії чинників: організм […]...
- РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
- ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
- ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ЖИТТЯ – вища форма існування матерії, яка закономірно виникає за певних умов у процесі її розвитку. Найхарактернішими рисами живої матерії є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. Ж. існує безпосередньо в зовн. середовищі у формі окремих організмів, які відрізняються від неживих об’єктів здатністю до розвитку, росту, розмноження, обміну речовин, активного регулювання власного складу […]...
- ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми зберігати свою структуру і функц. особливості під час дії зовн. чинників....
- СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
- БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
- СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ § 55. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКИ Середовище існування живих організмів. Частина природи, яка оточує живий організм і з якою він взаємопов’язаний, називається середовищем існування (середовищем життя). Для життя рослинам необхідні кисень, вуглекислий газ, вода, мінеральні речовини, сонячне світло, тепло. Наявність цих умов […]...
- ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРК ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНИЙ – охоронна ділянка природи або культ, ландшафт, що оточує істор. пам’ятку чи місце минулих істор. подій – битв, життя видатних діячів тощо....
- БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
- ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Між організмами та навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежності та взаємовпливи, які забезпечують їхню єдність. Закон єдності організму й середовища &57. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Основні поняття: ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ Пригадайте! Що таке організм? Що таке середовище існування? Поміркуйте Яким багатогранним і об’ємним є поняття ЖИВА ПРИРОДА. Усі […]...
- ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ – КРОВ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА КРОВ ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Внутрішнє середовище організму утворене міжклітинною речовиною, лімфою і кров’ю. Міжклітинна речовина оточує кожну клітину і є для неї життєво важливим середовищем: із крові в міжклітинну речовину постійно надходять кисень, вода і поживні речовини, необхідні для життєдіяльності клітин. У свою чергу, клітини виділяють у міжклітинну речовину вуглекислий […]...
- НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми безвідмовно виконувати енергопродукційну роботу, самовідновлюватись і саморегулюватись у певних прир. для системи добових, сезонних, міжрічних та вікових коливаннях протягом сукцесійного або еволюц. проміжку її існування чи потенційної можливості існування....
- Обмін білків – ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ Обмін білків Білки складають основу всіх життєвих функцій організму. Вони є будівельним матеріалом усіх елементів клітин, скорочують м’язи, транспортують кисень, захищають організм від шкідливих речовин. Білки можуть використовуватися організмом і як джерело енергії. При окисненні 1 г білка в організмі […]...
- ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми витримувати різкі коливання абіотичного середо вища, масове розмноження або тривале зникнення окремих видів, великі антроп. навантаження....
- Основний і загальний обмін речовин і енергії Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Основний і загальний обмін речовин і енергії. В організмі людини, в органах, тканинах, клітинах іде безперервний процес утворення складних речовин із простіших. Одночасно з цим відбувається розпад, окиснення складних органічних речовин, які входять до складу клітин організму. Складний біологічний процес, пов’язаний з надходженням у […]...